Чисельність механіків для обслуговування і поточного ремонту засобів автоматизації
Рмех
=
де Нмех - норматив на технічне обслуговування письмосортировочной машини; у люд-год/міс.;
f, F - коефіцієнти, що враховують оперативний резерв, резерв на відпустку;
Тмес - місячний фонд робочого часу на підприємстві.
Очевидно, кількість механіків, обслуговуючих листо-сортувальну машину не залежить від об'єму середньодобового навантаження.
5 Організація мереж і поштових потоків
5.1 Принципи побудови транспортної схеми поштового зв'язку
У основі побудови оптимальної транспортної схеми лежать наступні принципи:
- виконання встановлених контрольних термінів просування, обробки і доставки газет і письмової кореспонденції;
забезпечення стійкості і регулярності дії зв'язку;
використання для перевезення поштових відправлень найекономічніше вигідних видів транспорту.
Контрольні терміни встановлює Адміністрація поштового зв'язку на підставі рекомендацій ВПС, а також наукових досліджень усіх тимчасових чинників, характеристик транспорту, організації технологічних процесів обробки пошти.
Контрольний термін проходження поштових відправлень - це максимальне число робочих днів, які визначають, починаючи від моменту здачі поштового відправлення підприємству зв'язку (опускання в поштову скриньку) в адміністративному центрі відправлення до дня вручення його адресатові в адміністративному центрі призначення за умови виконання усіх норм обробки пошти, встановлених Наказами Адміністрації поштовому зв'язкуУкраїни.
Тривалість контрольних термінів відповідно до правил ВПС може бути встановлена на підставі дати і години доби (D) початку збору поштових відправлень з поштових скриньок, МСП, ДЕРЖ, СОС. Величина тривалості може бути виміряна в днях, добі, годиннику. Рекомендації ВПС по иміру тривалості контрольних термінів приведені в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1
Позначення контрольного терміну ВПС
|
Тривалість, одиниця виміру |
||
дні |
доба |
години
|
|
D + 1 |
2 |
1 |
24 |
D + 2 |
3 |
2 |
48 |
D + 3 |
4 |
3 |
72 |
Комплексна програма створення ЄНСЗ (Єдиної національної системи зв'язку України) містить рекомендації використання контрольних термінів проходження письмової кореспонденції між адміністративними(обласними) центрами України D + 2 (дві доби), а між населеними пунктами D + 4 (четверо діб) для усієї України.
Виконання цих вимог досягається шляхом розробки і складання оптимальних планів напряму пошти - схем напрямів і перевезення пошти, шляхом раціональної побудови поштових маршрутів вибирання транспортних засобів, розробки графіків і розкладів руху поштового транспорту.
Зонові плани визначають порядок напряму пошти по магістральних напрямах між великими зональними центрами. При розробці зональних планів необхідно враховувати кількість автомобілів, рух потягів по кожній магістралі, у складі яких передбачаються поштові вагони.
Детальні плани напряму пошти розробляють для усіх ОПП (ПЖДП), бригад поштових вагонів і для усіх структурних підрозділів поштового зв'язку, які виробляють обмін пошти з поштовими вагонами, теплоходами, літаками. Детальні плани розробляють в кожній області для просування пошти між усіма структурними підрозділами області.
Основними принципами при складанні планів і схем напряму пошти є вибір шляхів і способів пересилки, що забезпечують якнайшвидше просування поштових відправлень. Найкоротші терміни просування центральних газет є одним з найважливіших критеріїв організації магістральних маршрутів.
План напряму пошти - основний документ, який регламентує просування пошти між заданим вузлом (вузол відправки) і іншими вузлами мережі поштового зв'язку.
План напряму пошти із заданого вузла мережі містить таку інформацію:
порядкові номери відправлень;
номери кожного з поштових маршрутів, по яких вирушає пошта;
час відправлення кожного з поштових маршрутів;
перелік вузлів призначення, в які прямує пошта по кожному поштовому маршруту;
перелік вузлів здачі пошти на кожному поштовому маршруті;
час проходження пошти до кожного вузла здачі;
час проходження пошти до кожного вузла призначення;
контрольні терміни проходження пошти між вузлом відправлення і кожним з вузлів призначення;
число транзитних вузлів в кожному з шляхів проходження пошти.
Плани напряму пошти розробляються підприємствами поштового зв'язку для усіх підлеглих структурних підрозділів і розсилаються останнім як керівні документи.
Початковими даними для розробки планів напряму пошти є:
розклад руху поштового транспорту;
перелік вузлів, між якими просувається пошта;
нормативи часу готовності власної пошти до відправлення у вузлах мережі;
нормативи часу доставки пошти, яка поступила у вузол мережі;
нормативи часу перевантаження транзитної пошти у вузлах мережі;
вузол відправлення;
час початку формування плану напряму пошти (година доби).
Плани напряму пошти мають бути оптимальними відповідно до встановлених критеріїв.
Критерієм оптимальності плану напряму легкої пошти (письмова кореспонденція, поштові перекази, дрібні пакети, бандеролі) являється мінімальний контрольний термін її проходження між вузлами незалежно від кількості проміжних транзитних вузлів.
Критерієм оптимальності плану напряму важкої пошти (посилки, газетні пачки) являється мінімальна кількість проміжних транзитних вузлів по шляху її проходження, що відповідає мінімуму трудових витрат, пов'язаних з просуванням цієї пошти.
Внаслідок того, що критерії оптимальності планів напряму легкої і важкої пошти різні, самі плани також, як правило, не співпадають і розробляються кожен окремо.
Поштові маршрути підрозділяються на:
магістральні, сполучаючі між собою зональні і обласні вузли поштового зв'язку;
внутріобласні, зв'язуючі обласний поштовий вузол з міжрайонними, районними і міськими вузлами області, республіки;
внутрішньорайонні маршрути зв'язують структурні підрозділи району між собою;
міські в межах міста, забезпечують перевезення пошти між структурними
підрозділами і пунктами зв'язку;
під'їзні маршрути зв'язують структурні підрозділи зв'язку із залізничними станціями, аеропортами, пристанями і морськими вокзалами, де здійснюється обмін пошти.
За формою побудови поштові маршрути розділяються на:
, їх організовують між підприємствами з великими потоками пошти і у тому випадку, якщо кільцеві не забезпечують необхідну швидкість просування поштових потоків (рис. 5.1);
Рисунок 5.1 - Фрагмент радіального маршруту магістральної мережі
кільцеві, такі маршрути вимагають менше транспорту, скорочують витрати на перевезення пошти, краще використовують вантажопідйомність автомобілів, але відрізняються низькою експлуатаційною швидкістю руху поштових потоків (рис 5.2);
Рисунок 5.2 - Приклад кільцевого маршруту
комбіновані, такі маршрути об'єднують радіальні і кільцеві, а отже при організації таких маршрутів може бути отриманий оптимальний варіант між показниками швидкості проходження потоку і його економічності (рис 5.3).
Малюнок 5.3 - Приклад комбінованого маршруту
Організація мережі поштового зв'язку України - це складна наукова проблема, рішення якої залежить від багатьох чинників. Серед найважливіших чинників, які визначають принципи побудови поштової мережі, можна назвати такі:
величина потоків поштових відправлень між обласними центрами країни;
нормативні терміни проходження поштового відправлення від відправника до адресата;
економічні характеристики проекту поштової мережі.
Важливим елементом організації руху транспорту є паспортизація поштових маршрутів, яка включає наступні документи і відомості :
стан доріг;
час дії маршруту;
протяжність маршруту;
частота руху;
вид транспорту.
Ці паспорти служать підставою для визначення об'єму перевезення в кілометрах пробігу. Паспорти складають усі підприємства, що виконують перевезення поштових відправлень : ЦПП, ОПП, поштамти, районні вузли поштового зв'язку.
Режим роботи транспортних засобів, тобто терміни і порядок вступу і відправки пошти, визначається графіками і розкладами роботи структурних підрозділів і підприємств зв'язку і поштового транспорту. Розроблений оптимальний режим роботи транспортних засобів є вирішальним чинником швидкого просування пошти. Графіки руху транспорту на внутріобласних маршрутах будуються на основі прибуття і відправлення зовнішнього, магістрального транспорту, контрольних термінів обробки і руху поштових відправлень, швидкості руху транспортних засобів і встановленого часу на обмін пошти.Організацію руху поштових потоків здійснюють диспетчерські служби підприємств і структурних підрозділів поштового зв'язку.