- •Питання до контрольної роботи з мргп.
- •Зміст та завдання курсу мргп.
- •Основні поняття та категорії курсу мргп.
- •Структура роботи з гуманітарного та соціального розвитку Збройних Сил України.
- •Види діяльності по забезпеченню функціонування роботи з гуманітарних питань
- •Види діяльності по забезпеченню функціонування роботи з гуманітарних питань.
- •Елементи виховного впливу у Збройних Силах України.
- •Закономірності виховної роботи у Збройних Силах України.
- •Принципи виховної роботи у Збройних Силах України.
- •Мпз бойової і мобілізаційної готовності військ, бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки як складова вр у Збройних Силах України.
- •Мпз військової дисципліни та профілактика правопорушення як складова вр у Збройних Силах України.
- •Інформаційно-пропагандиське забезпечення як складова вр у Збройних Силах України.
- •Культурно-виховна і просвітницька робота як складова вр у Збройних Силах України.
- •Військово-соціальна робота як складова вр у Збройних Силах України.
- •Структура та зміст «Концепції гуманітарного і соціального розвитку Збройних Сил України.
- •Психічні стани військовослужбовця.
- •Психічні властивості військовослужбовця.
- •Направленість особистості військовослужбовця.
- •Темперамент військовослужбовця.
- •Військовий колектив – поняття та визначення.
- •Соціально-психологічна структура військового колективу.
- •Колективний настрій підрозділу.
- •Громадська думка військового колективу.
- •3 Етапи формування громадської думки:
- •Традиції військового колективу.
- •Взаємовідносини у військовому колективі.
- •Система методів вивчення соціально-психологічних явищ у військовому колективі.
- •Педагогічні вимоги до командира підрозділу згідно статуту Збройних Сил України.
- •Напрямки діяльності командира підрозділу на виконання педагогічних вимог згідно статуту Збройних Сил України.
- •Педагогічні завдання командира підрозділу.
- •Педагогічна майстерність офіцера – визначення та структура.
- •Професійна компетентність як складова педагогічної майстерності офіцера.
- •Педагогічні здібності офіцера.
- •Зміст військово-дидактичного процесу.
- •Закони військової дидактики.
- •Мпз бойового чергування (основні завдання).
- •Основні етапи планування і проведення заходів мпз виконання завдань бойового чергування.
- •Мпз навчально-бойової діяльності підрозділу – поняття та основні види.
- •Мпз вогневої підготовки .
- •Мпз технічної підготовки.
- •Мпз стройової та фізичної підготовки.
- •Мпз тактичної підготовки.
- •Організація гуманітарної підготовки у підрозділі.
- •Обов’язки керівника групи гуманітарної підготовки.
- •Основні напрямки мпз військової дисципліни.
- •Елементи системи роботи щодо зміцнення військової дисципліни.
- •Психолого-педагогічні умови зміцнення військової дисципліни.
- •Основні завдання мпз служби військ.
- •Основні напрямки організації мпз служби військ.
- •Основні заходи мпз підготовки та несення вартової служби.
- •Обов’язки начальника варти щодо мпз вартової служби.
Військовий колектив – поняття та визначення.
Військовий колектив - це високоорганізована невелика контактна спільність військовослужбовців, що досягла високого рівня розвитку і призначена для захисту Батьківщини, яка характеризується згуртованістю, здоровим соціально-психологічним кліматом і розвинутою колективною психологією.
Соціально-психологічна структура військового колективу.
Згуртованість - це узагальнений показник духовної спільності, єдності особового складу підрозділу. Це ціннісно-орієнтовна єдність воїнів даного підрозділу, зумовлена спільністю основних завдань бойової діяльності. Вона також характеризується одностайністю в думках та спільними діями воїнів, зумовлених спільною військово-професійною діяльністю. Важливий елемент згуртованості - емоційна спільність колективу. Переважаючий у військовому колективі настрій, стійкі стани його психології називають соціально-психологічним кліматом. Головним у соціально-психологічному кліматі (СПК) підрозділу є те, які цінності для нього головні. Показниками здорового СПК є: відсутність конфліктів; задоволення результатами бойової підготовки; комфорт; доброзичливість у взаємовідносинах між воїнами тощо.
Колективний настрій підрозділу.
Колективний настрій - складний загальний емоційний стан, сукупність співпереживань які значною мірою визначають спрямованість, орієнтацію, характер психічних проявів як окремих воїнів, так і підрозділу в цілому.
закономірності прояву колективних настроїв:
переважна їх зумовленість соціальними факторами, матеріальними та духовними умовами життя воїнів;
велика збудлива сила й особливий динамізм;
змінність форми: від несвідомої до свідомої, від прихованої до відкритої;
швидке переростання в дію;
коливання й докорінна перебудова за незначний час, майже миттєво.
Основними напрямками роботи командира щодо впливу на колективний настрій вважають:
чітка організація праці та служби підлеглих;
суворий статутний порядок у підрозділі;
піклування про побут підлеглих;
своєчасний облік колективної думки і попередження негативних тенденцій у ній;
підтримання статутних взаємовідносин між військовослужбовцями, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях;
боротьба із грубістю та ліквідація причин, що породжують конфлікти;
своєчасне виявлення скарг підлеглих і задоволення їхніх запитів;
особистий оптимізм командира, його бадьорість і впевненість, вміння не піддаватися негативним настроям тощо.
Громадська думка військового колективу.
Громадська думка відображає наявність у групі (колективі) спільного розуміння важливих для неї речей та явищ. Загальна думка, що склалась у військовому колективі, виступає реальною і дійовою силою та виконує інформаційну, виховну, оціночну функції.
Функції:
Інформаційна
Виховна
Оцінююча
3 Етапи формування громадської думки:
На другому етапі воїни обмінюються своїми поглядами, судженнями, оцінками. Порівнюють власну точку зору з точкою зору товаришів по службі. В мікрогрупах вчинки або явища оцінюються крізь призму групових інтересів, а отже формуються загальні погляди.
На третьому етапі відбувається переоцінка початкових поглядів та їх згрупування навколо переважаючих позицій, яких додержується більшість членів групи.