Закони військової дидактики.
Закони військової дидактики — це її об'єктивні, внутрішні, суттєві та відносно стійки зв'язки, які виявляються під час організації та проведення військово-навчального процесу у підрозділах та частинах. У цих законах відбивається сутність військово-дидактичного процесу.
Необхідно зазначити, що найбільш важливими законами військової дидактики зараз є:
Закон соціальної обумовленості цілей, змісту і методів навчання військовослужбовців. Він виявляє об'єктивний процес визначального впливу суспільних відносин, соціального устрою на формування основних компонентів військово-навчального процесу.
Закон виховного і розвиваючого навчання. Він розкриває співвідношення опанування знань, навичок, умінь і всебічного розвитку особистості військовослужбовця, тобто передбачає наявність міцного виховного впливу будь-якого навчального заходу, і навпаки
Закон обумовленості навчання військовослужбовців характером їх діяльності. Він з'ясовує співвідношення між педагогічним керівництвом і розвитком власної активності військовослужбовців, як об'єктів навчання, між способами організації військово-дидактичного процесу та його результатами, тобто власне характер навчально-пізнавальної та бойової діяльності військовослужбовців має формувати зміст їх навчання та визначати основні напрямки їх військово-професійного вдосконалення.
Закон цілісності та єдності військово-дидактичного процесу. Він виявляє співвідношення частини та цілого у військово-дидактичному процесі, необхідність гармонійної єдності всіх його компонентів.
Закон єдності та взаємозв'язку теорії та практики навчання військовослужбовців. Він розкриває співвідношення між змістом і методами навчання та майбутньою діяльністю військовослужбовців, залежністю військової дидактики від сучасної військової практики.
Закономірності військової дидактики.
Принципи військової дидактики.
Принципи навчання – це визначені провідні педагогічні положення , які передбачають використання сучасних методів, форм і змісту військово-дидактичного процесу.
Методи військової дидактики.
Методи військово навчального процесу – спосіб спільної діяльності суб’єктів і об’єктів навчання, що спрямована на оволодіння військово-професійними знаннями, навичками та уміннями, різнобічний розвиток розумових і фізичних здібностей військовослужбовців, формування у них якостей, необхідних для виконання службових обов’язків
Форми військової дидактики.
Форма дидактичного процесу – категорія, що означає зовнішню сторону організації навчального процесу, яка пов’язана з кількістю об’єктів навчання, часом і місцем навчання, а також із порядком його здійснення.
Класифікація форм військово-навчального процесу:
МПЗ застосування підрозділу – визначення та структура.
Основні завдання МПЗ застосування підрозділу.
Мета МПЗ застосування підрозділу.
Основні завдання інформаційно-пропагандиського забезпечення в контексті МПЗ застосування підрозділу.
Психологічне забезпечення в контексті МПЗ застосування підрозділу.
Воєнно-соціальна робота в контексті МПЗ застосування підрозділу.
Культурно-виховна робота в контексті МПЗ застосування підрозділу.
Протидія інформаційно-психологічному впливу противника в контексті МПЗ.
Методи та засоби МПЗ застосування підрозділу.
Управління МПЗ застосування підрозділу – визначення та технологія.
Основні завдання виховної роботи під час підготовки та ведення бою.
Основними завданнями виховної роботи під час підготовки та ведення бою є:
- виховання в особового складу відданості народу України, любові та поваги до його культурно-історичної спадщини;
- формування у воїнів високих морально-психологічних якостей громадянина-патріота, усвідомлення внутрішньої готовності зі зброєю в руках стати на захист Батьківщини, вірності військовій присязі та військовому обов'язку; проведення заходів спеціальної та цільової психологічної підготовки;
- інформування і роз'яснення військовослужбовцям воєнної політики України, доведення причин та характеру бойових дій, міжнародного та внутрішнього стану держави, завдань своєї частини та підрозділу, розкриття планів противника та протидія його інформаційно-психологічному впливу на особовий склад; доведення до воїнів матеріалів преси;
- виховання офіцерів у дусі високої відповідальності за організацію бою, розвиток у них високих вольових якостей, самостійності, ініціативи, творчості, оперативності та чіткості в роботі, уміння всебічно оцінювати бойову обстановку, передбачати перебіг та розвиток бою, моральну та фізичну силу воїнів, тверде та безперервне керівництво підлеглими за будь-яких умов обстановки;
- виховання у військовослужбовців вірності Бойовому Прапору частини, волі до перемоги, бойової активності, мужності та відваги, витримки та самовладання, ініціативи та взаємовиручки в бою, здатності переносити небезпеку, тягар бойової обстановки;
- соціально-психологічне забезпечення військової дисципліни та правопорядку, беззаперечне і точне виконання вимог державних законів, військової присяги, військових статутів, наказів та розпоряджень командирів;
- всебічне зміцнення принципу єдиноначальності;
- проведення заходів професійного психологічного від-бору військовослужбовців, комплектування підрозділів та розподіл воїнів за штатними посадами з урахуванням їх професійної придатності;
- глибоке вивчення соціальної та психологічної характеристик поповнення, забезпечення його психологічної адаптації з урахуванням військових спеціальностей, індивідуальних психічних особливостей;
- організація та проведення у підрозділах заходів психологічного супроводу військовослужбовців із залученням відповідних фахівців;
- психологічне забезпечення розвитку у воїнів віри у силу та міць своєї зброї та бойової техніки, особистої відповідальності за утримання їх у постійній бойовій готовності та вміле використання у бою, дотримання ними заходів безпеки;
- надання відповідної психологічної допомоги військовослужбовцям, які отримали бойові психічні травми. (Психологічна допомога надається шляхом само та взаємодопомоги);
- організація та проведення заходів, які спрямовані на підтримання емоційно - вольової стійкості особового складу, запобігання масовим панічним реакціям;
- вивчення, узагальнення та розповсюдження бойового досвіду, піклування про заохочення і відзнаку воїнів за героїчні вчинки;
- повсякденне піклування про вирішення соціальних проблем, всебічне забезпечення особового складу всім необхідним для ведення бою, про надання своєчасної медичної допомоги та створення умов для психологічного розвантаження воїнів після бою;
- інформування командира про морально-психологічний стан особового складу підрозділу та його готовність до бою.
Виховна робота в різних видах бою в підрозділі здійснюється з урахуванням конкретних бойових завдань та обстановки, яка склалась