- •1.1. Визначте місце Трипільської археологічної культури в утвердженні підтворювальної о господарства на землях України.
- •17.1 .Рідний край у уі-хУст.
- •3.2. Наведіть приклади культурно-освітньої політики гетьмана Івана Мазепи. Схарактеризуйте його як Історичну особистість.
- •4.1. Розкажіть про виникнення східнослов'янської писемності та розвиток української мови. Наведіть приклади поширення письменності за часів Київської Русі.
- •4.2. Проаналізуйте зміст українсько-російського договору 1654р., розкрийте його історичне значення.
- •6.2. Рідний край у XIX ст.
- •7.1. Порівняйте суспільну роль різних верств населення Київської Русі та Галицько-волинської держави.
- •7.2. Розкрийте роль Тараса Шевченка в українському національному відродженні.
- •8.1. Схарактеризуйте господарське життя Київської Русі та Галицько-волинської держави.
- •9.1. Визначте особливості розвитку архітектури та образотворчого мистецтва Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Назвіть найвидат-ніші пам'ятки.
- •9.2. Схарактеризуйте програмний зміст творів: «Малоросійські пісні...» м. Максимовича та «Закон Божий» м. Костомарова.
- •10.1.Схарактеризуйте князя Данила Романовича як історичну особистість; його внесок у розквіт
- •10.2.Визначте місце Кирило-Мефодіївського товариства в українському національному відродженні.
- •11.1. Визначте особливості політичного становища українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревськоїунії.
- •11.2.Назвіть найвидатніші постаті національного відродження в Україні першої половини xiXст. Дайте оцінку діяльності одного з діячів (на вибір).
- •12.1.Порівняйте становище різних верств населення українських земель XV—XVI ст.
- •13.1.Схарактеризуйте князя Василя-Костянтина Острозького як історичну особистість. Визначте місце Острозької академії в розвиткові української культури.
- •14.2.Проаналізуйте культурно-освітню діяльність громад у другій половині хіХст. Визначте внесок Володимира Антоновича в розвиток ідей національного відродження.
- •15.2.Схарактеризуйте внесок Михайла Грушевського в українську науку і культуру 1890-х рр.
- •16.1 .Схарактеризуйте значення Запорізької Січі в історії українського народу. Розкрийте причини ліквідації Гетьманщини та Запорізької Січі.
- •16.2.Укажіть нові тенденції розвитку архітектури і мистецтва у другій половині XIX ст.
- •17.1 .Рідний край у уі-хУст.
- •17.2.Порівняйте роль народовців, радикалів, москвофілів у суспільно політичному житті західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.
- •18.1.Рідний край у XVI -XVIII ст.
- •18.2.Схарактеризуйте основні відмінності трьох основних етапів українського визвольного руху: академічний, українофільський і політичний.
- •19.1.Визначте особливості розвитку української культури xviiIст. Назвіть найвидатніші пам'ятки.
- •1789 Р. У Харкові виник перший в Україні постійний театр.
- •20.1.Визначте внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток українського наро-ду-
- •20.2.Схарактеризуйте основні політичні напрями українського національно-визвольного руху: націонал -демократизму, соціалізму, соціал-демократизму, самостійництва.
18.1.Рідний край у XVI -XVIII ст.
Слобідська Україна, або Слобожанщина, — це українські землі Харківської, Сумської, частини Донецької і Луганської областей та деякі території Росії.
У XVI ст. через територію «Дикого поля- проходили головні шляхи татарських наскоків на українські і російські землі — Муравський, Ізюмський та Кальміуський. Уряд Московської держави, прагнучи освоїти ці землі та закріпити їх за собою, будував укріплені лінії, які складалися з низки фортів («засік»).
Поступово тут оселяються російські селяни-втікачі і прикордонна варта. Прикордонну службу в XVI ст. несли й українські козаки. Отаманами козацьких загонів, які не тільки давали опір татарам, а й з дозволу царя самі ходили в походи, були М.Черкашин, Й.Федоров, Т.Сліпецький, С. Висоцький.
У другій половині XVII ст. українські переселенці брали активну участь у будівництві міст. Саме тоді тут виникли Савинська пустинь та Святогірський монастир, споруди якого збереглися до нашого часу. Сторожові фортеці українських козаків XVII ст. з часом перетворилися на міста і села Слобожанщини,
Одним з перших переселенців на Слобожанщину був гетьман Я.Острянин, керівник казацько-селянського повстання 1637 -1638рр. Разом з ним прибуло майже 3 тис. чол., які оселилися біля Чугуєва.
Масове переселення на Слобожанщину починається після 1651 р. Репресії польських магнатів проти козаків і селян примусили їх разом із сім'ями, майном і худобою переселятися на Слобідську Україну.
Переселенці створювали окремі поселення — слободи або осідали в існуючих містах — Бєлгороді, Валуйках, Карачеві та ін. На чолі козацької старшини стояв отаман, якому підпорядковувалися сотники, а сотникам — десятники. Управління було організовано за козацьким зразком. Контроль за переселенцями здійснював царський воєвода. -
Кожний, хто ставав на царську службу, приймав присягу у Путивлі. Переселенцям давали хліб і гроші для влаштування на новому місці, а також зброю. «-Служивим людям», крім того, призначалася щорічна платня.
У Другій половині XVII ст. поширеною формою землеволодіння була займанщина (заняття вільних земель).
Українці, що переселялися на територію Слобожанщини, приносили із собою звичку до занять землеробством, скотарством, ремеслами. Привілеї, визначені в «жалуваних грамотах» московського царя, сприяли швидкому розвитку землеробства. Слобожани займалися городництвом, садівництвом, виноградарством й іншими промислами: розведенням бджіл і збором меду. Привілеї сприяли розвиткові винокурного та мірошницького промислу. Починає швидко розвиватися торгівля.
Українці жили в дерев'яних або мазаних хатах, критих соломою. Поруч з будинком були сади, городи. За часів правління Петра І починається ліквідація автономії Слобожанщини. Скасоване воєводське управління, за грамотою 1700р. полковники затверджуються царем. Слобідську
Україну введено до складу Азовської губернії.
За царювання Анни Іоанівни було реорганізоване місцеве самоврядування, слобідські козачі полки перетворені на армійські. Право займати вільні землі було скасоване, на всяке володіння необхідно було мати кріпацький акт. Ця реформа погіршила добробут народу, а також обмежила колишні свободи.
За часів правління Єлізавети Петрівни було відновлено старе козацьке правління, але за Катерини II воно знову було знищено. .„
У 1765 р. Слобідська Україна була перетворена на Слобідсько-Украінську губернію, що охоплювала територію старих слобідських полків — Сумського, Охтирського, Ізюмського. Острогозького і Харківського. Керував губернією губернатор, при якому діяла Губернська Канцелярія. Губернатор мав широкі адміністративні повноваження. Першим харківським губернатором був Є.Щербинін. Губернія поділялася на п'ять провінцій, що відповідали старим полкам, а провінції — на шість комісаріатів. Слобідські полки в 1765 р. перетворені на гусарські; слобідські козаки стали військовими обивателями, що обкладалися подушною податтю.
29 вересня 1780р Слобідсько-Українська губернія була перетворена на намісництво, центральним містом якого став Харків. Харківське намісництво поділялося на 15 повітів, або округів. У 1796 р. Харківське намісництво було знову перетворене на Слобідсько-Українську губернію в старих межах, що ділилася на 13 повітів.
Особливість економічного розвитку Слобідської України в цей період — швидкий розвиток землеробства (з'являються нові сільськогосподарські культури), промислів та ремесел. Продовжують розвиватися винокуріння, мірошницький промисел, з'являються невеличкі пивоварні заводи. Починають розвиватися шкіряний промисел і чоботарство (шевське ремесло), гончарство і кушнірство, коцарство (виготовлення вовняних килимів). З'являється багато різноманітних ремісників: шаповали (виготовлення повсті), колісники і стельмахи {виготовлення колясок, саней, візків), ткачі, ковалі та ін. Розвиток ремесел і промислів сприяв широкому поширенню торгівлі — ярмаркової та базарної.
Прискорений розвиток економіки обумовив ріст міст, у яких починається планова забудова. У містах будуються державні установи (Поштовий будинок у Харкові), будинки знаті (будинок Харківського губернатора, 1777р.), храми і собори — Покровський собор — перша кам'яна релігійна споруда (1689 р.). Успенський собор (1777) і Михайлівська церква в Харкові.
У Слобідській Україні ще в XVII ст. діяли братські церковні школи, уXVIIIст. з'являється Харківський колегіум, перетворений пізніше на семінарію. Тривалий час Харківський колегіум був єдиним навчальним центром Слобідської України. Пізніше в Харкові було утворено Казенне училище, спочатку у вигляді Додаткових класів при Харківському Колегіумі. У 1789р. було засноване Головне Народне училище.
Висновок. Слобідська Україна в XVII—XVIII ст. досягла значних успіхів в економічному, культурному, адміністративно-територіальному розвитку.