21. Економічна модель капіталістичного суспільства за Фрідменом.

Шлях Мілтона Фрідмена від академічного вчення до засновника чиказької

монетарної школи, лауреата Нобелівської премії 1976 р., був зв\'язаний із

розробкою теорії капіталізму як саморегулювальної системи, з формуванням

монетариської доктрини, котру було визнану антиподом кейнсіанської системи

державного втручання в ек. Психологічні фактори - рівноправні складові

зрівноважування ек. системи. Держ. втручання блокує дії стихійних

регуляторів. Основний принцип: альтернативи ринковому механізму не існує.

Фридмен вважав основний фактор ек. рівноваги в суспільстві - стабільна,

контрольована динаміка пропозиції як осн. об\'єкт держ. контролю й основа

внутріек. політики. Метод теоретичних досліджень Фрідмена можна назвати

суб\'єктивно-позитивістським, заснованим на емпіричних і статистичних

узагальненнях. Позитивізм теорії Фрідмена полягає в тім, що її цілком

орієнтовано на практичне заснування.

12пит.

Ліберально-буржуазний рух В Україні був представлений інтелегенцією, яка

гуртувалась в так званих громадах - своєрідній організаційній формі руху.

Громади виникають в 60-х р. у м.Києві, Харкові, Полтаві. Спочатку в

громадах були демократи, але згодом вони відійшли к народникам. Народники

заперечували капіталістичний розвиток країни. Київська громада розкололась

на “Стару” і “Нову”. Громадський рух був фундаментом для ліберальної

сусп.ек. думки. М.П.Драгоманов закликає до боротьби з самодержавством як

гальмом розвитку. Підтримав реформу в 1861 р., але зазначив, що реформа

проведена в інтересах поміщиків, капіталістів і самодержавства, а селяни

одержали особисту волю без землі. Драгоманов майбутнє бачив в соціалізм,

він був ідеологом дрібної буржуазії, але як реформіст змикався з

буржуазним реформізмом. Революційно-народницький рух виступав з позицій

селянства, які боролися проти залишків кріпосництва. Револ.-народ.ру на

Україні відрізнявся від російського за 2 фаткорів: особливостей форм

селянського землеволодіння і нац. Моментів. В Україні не було общинної

форми землеволодіння і тому ідеї селянства бачили не в общині, а у

зрівняльному переділі землі. Другим моментом, що характеризував рев.-нар.

Рух в У., був зв\'язок частини його учасників з українофілами, тобто з

буржуазним нац. визвольним рухом, зокрема з його лівим (демократичним)

крилом. Рев.-нар. рух мав дві групи: 1-й вид груп - лавристи (проводили

свою пропагандиську діяльність серед робітників, інтелегенції і особливо

-селянства) та 2-й вид груп - групи бакуністського спрямування (основний

акцент ставили на селянство).Ліберальне народництво (Предст.

П.Червінський, Левицький). Ліберальне народництво виникає в У. Вже в 70-ті

р., воно критикувало капіталізм, протиставляючи йому дрібне виробництво

селян і ремісників. Великого значення у зміцненні дрібнотоварного

виробництва вони надавали різним формам кооперації. Зміни, що сталися в

ек. та суспільному житті після реформи 1861 р., позначились і на розвиток

політичної ек. Велике значення для розвитку П.Е. мало ств.

Університетських лекційних курсів з цієї дисциплини.П.Е. в пореформенний

період і до 90-х р. розвивається преважно в руслі класичної школи.

Економістів цікавили проблеми ек. категорій, з\'ясування предмету П.Е.

Прихильником П.Е. був професор Київського універс. І.В.Вернадський. У

своїх роботах головну увагу приділяє критиці кріпатсва і всіх

дрібнобуржуазних форм виробництва.