1983 Почалося эк. Пожвавлення, інфляція упала, стабілізувався і росте

долар. Спростився вивіз і ввіз інвестицій, завоювання міжнародних ринків.

Масові банкрутства незабаром пройшли, безробіття здолали, відновилася

довіра народу до уряду.

Однак ці доктрини розроблені в умовах визначених країн, і саме там дають

успіх, в інших умовах (наприклад, у нас) його не дадуть.

* Інституціоналізма й етапи його розвитку.

І. - своєрідний напрям в ек. науці, його своєрідність полягає насамперед в

тім, що прихильники і. В основу аналізу беруть не тільки ек. проблеми, а

зв\'язують їх з проблемами соц., політичними, етичними, правовими. Загальні

ознаки:

1) критичний аналіз ортодоквальних теорій, побудований на розробці

альтернативних програм;

2) спроба інтегрувати эк. теорію з іншими загальними науками -

соціологією, антропологією, психологією, юриспруденцією;

3) прагнення вивчати не стільки функціонування системи, скільки її

розвиток (трансформацію капіталізму);

4) аналіз ек. відносин визначають з позицій організації суспільства;

5) прагнення підсилити суспільний контроль над бізнесом.

6) вдаються до історичних та статистично-описових методів дослідження (дав

змогу досліджувати ек. явища).

7). І. рушіем ек. розвитку визначають психологію колективу, суспільства, а

не оремих суб\'єктів господар. Виник у США наприкінці 19 (ранній

імперіалізм) як опозиція дрібної і середній бурж. монополістичному кап.

Виділяються етапи: ранній і .У ранньому напрямки: 1)

соціально-психологічний, 2) соціально-правовий; 3) емпіричний

(кон\'юнктурно-статистичний). Відродився після 2 світові війни з появою

нових об\'єктів дослідження: науч-техн прогрес, інформація, влада, політика

і т.д. як неоинституционализм.

25. Ранній институционализм.

Напрямки і. Див. Пит.24.кін. Соц.-психол. напрям. Його представник Торстен

Веблен (1857-1929) виступав проти матеріалізму, зокрема, марксистського, з

гострою критикою капіталізму., розширив сферу досл. за рахунок суспільств

психології, інстинктів, звичок і схильностей людей., дієвість біол.

законів у суспільстві. Веблен став основоположником

індустріально-технологічної концеппції. Він вважав, що бізнесменів треба

замінити технічною інтелігенцією. Веблен майбутне сусп. уявляє як

панування “індустрії”, керованої технократії. Він не дає конкретних

рецептів побудови майбутнього сусп., він тільки змальовує його таким, яким

хотів би бачити. Рухові сили эк. діяльності - напівсвідома тяга до добре

виконаної роботи, допитливість, материнський інстинкт. Соц- правовий

напрям. Представник Джон Роджерс Коммонс. Розг. Вартість як очікуване

право на майбутні блага і послуги. “інституціональна ек.” - це економіка

регульованого капіталізму, адм. капіталізму або “розумного капіталізму”,

як інколи висловлювався Робжерс. Держ. має регулювати конфлікти не лише

між окремими капіталістами, а й між капіталістами і робітниками.

Емпіричний. Представник Уеслі Клер Мітчелл. Грошова ек. має недоліки, їй

притаманні суперечності, але вона найліпша форма організації суспільства,

оскільки забезпечує потреби бізнесу, здійснює облік і є знаряддям

установлення взаємодії і співробітництва в сусп. Завдання ек. теорії

полягає - вивчити взаємозв\'язок між інститутами грошового господарства й

поведінкою людей. Мітчелл застосовує технологічний підхід до аналізу

закономірності сусп. розвитку. Ранній І. вчені ще називали чистим, розквіт

якого припадає на 20-30р.р. 20ст.