7. Маржиналізм - як визначний напрямок розвитку політичної економії.

Причини винекнення марж.: монополізація, нові складні форми господарювання

й упр., інтенсивне розширення зовнішнього ринку. Науч.-техн. прогрес дав

нові методи (матем, зокрема). Величезній кількості виробників знадобилися

конкретні рекоменд. по макро. і микроек. Маржинализм - від

marginal(граничний) - дослідження граничних ек. величин на різних

рівнях: окремої фірми, галузі, нац. ек. Перші спроби введення

маржинального аналізу в ек. теорію були зроблені в 19 ст. А Курно

(Франція), І. Тюненом і Г. Госсеном (Німеччина). Вчені сформулювали

основні категорії маржиналізму: «граничної корисності», “граничної

продуктивності” та ін., які використовують при аналізі поводження

споживача і мат. аналізі функціональних залежностей у господарській

системі, в сучасних теоріях попиту, ціни, фірми, ринкової рівноваги.

Досліджуючи маржинализм К. Менгер розвив ідею попередників про “граничну

корисність”. Відповідно до цього підходу політична економія повинна

вивчати свідомість об\'єкта господарювання. Об\'єкт дослідж. - індивідуальне

господарство як типовий елемент.

9. А. Маршал - основоположник кемб. Школи.

В 90-х 19ст. в Англії сформувалась Кембр. школа заснував її А. Маршалл.

Створив синтетичну теорію, що поєднує елементи трудової теорії вартості і

«теорії граничної корисності, що збагатило науку більш глибоким аналізом

взаємозв\'язку виробництва й обміну на підставі функціонального методу

дослідження. Головний закон збуту: »потрібне для ринку кількість товару

збільшується з падінням ціни і зменшується з її ростом». Увів поняття

споживчої надбавки: додаткова сума, яку покупець може заплатити замість

того, щоб відмовитися від покупки. Чим більше продаж, тим більше вплив

попиту на вартість -ціна пропозиції визначається фактором

виробництва. Закон заміщення: виробники завжди, коли можливо, заміняють

дорогі фактори дешевими. Визначив різницю в організації малого і великого

бізнесу.

23. Неокласичні моделі в економіці різних країн. Поняття “Тетчеризм”,

“Рейганоміка”. Англія і США з 70-80-х р. оздоравливали економіку по

Фридмену. Тетчеризм. Фрідмен вважав, що важливим напрямком контролю за

грошовою масою є обмеження урядових витрати, що народжують бюджетний

дефіцит (скорочувалась кількість урядових службовців, провадилась

структурна перебудова управлінського апарату); здійснювалась адм. реформа,

контроль місцевих податків, зменшил. житлове будівництво, перепідготовка

безробітних, денаціоналізація промисловості. Широка програма приватизації

спрямована на створення умов для підп. діяльності, забезпечила справжню

революцію в розвитку вироб. та стабілізації ек. Приватизація пром. дала

значні доходи. Було ств. зони св. підприємництва, оподатковування підпр.

сприяло його розвитку. Бола розроб. програма заохочення конкуренції, що

створила масу дрібних і середніх підприємств. Уряд у жорстокій боротьбі

переміг профспілки. У США монетаристская доктрина стала \"Рейганомикой\".

оподатковування в США з частиною доходів перетворилася в сист загального

перерозподілу. Рейган намагався обмежити регулюючий вплив держави,

скорочуючи податки з метою використання дефіциту фетерального бюджету як

важелю впливу на витрати. Для цього треба було: побороти інфляцію, тому що

до неї навчилися пристосовуватися; змінити характер раціональних чекань;

здолати споживчу психологію, кот. склалася в період стимулювання попиту;

перестати жити в кредит; дати зрозуміти, що обмежувати витрат необхідно.

Сокр. бюджетні витрати (крім оборони, соц. страхування, медицини). Фідмен

як радник президента запропонував проект реформи “План допомоги сім\'ї”. У