92. Теорія конвергенції.

З теоріями соціальної трансформації капіталізму змикається теорія конвергенції. Термін «конвергенція» перекладається як «наближення», «зближення».Зарубіжні економісти стверджували, що капіталізм і соціалізм під впливом індустріального розвитку набувають спільних рис, зближуються, зливаються в якесь «змішане суспільство». Воно не буде ні капіталістичним, ні соціалістичним, а втілюватиме переваги обох систем.

З обґрунтуванням теорії «конвергенції» у 50-х pp. XX ст. виступили економісти і соціологи П. Сорокін, В. Бакінгем (США), Р. Арон (Франція). Значного поширення теорія набула у 60-х pp. завдяки працям таких учених, як В. Ростоу, П. Дракер, Дж. Гелбрейт (США), Ян Тінберген (Голландія) та інші. Автори теорії користуються різними аргументами на захист своїх позицій, по-різному описують «змішане суспільство».

Сорокін вважав, що майбутнє сусп-во не буде ні капіталістичним, ні комуністичним. Воно буде інтегральним, це буде щось середнє між капіталістичним та комуністичним устроєм та образом життя. Інтегральний тип буде об’єднувати найбільшу кількість позитивних цінностей кожного із нині існуючих типів, але звільнених від їх серйозних недоліків.

Широкої популярності набув технологічний варіант «конвергенції» Дж. Гелбрейта. Конвергенція пов’язана з великими масштабами вироб-ва, вкладенням капіталу, досконалою технікою та складною організацією.Все це вимагає контролю над цінами і ринок має бути замінений плануванням. Майбутнє індустріальної системи він зв’язував з конвергенцією двох систем. Злиття двох систем відбувається внаслідок розвитку однакової технологічної структури виробництва. Відмінності між країнами, що перебувають на вищому щаблі індустріалізації, якими б великими вони не були за номенклатурою, під впливом власних потреб індустріальної техніки і зв’язаної з нею організації виробництва зменшуються дедалі більше. Неминучість «конвергенції» Гелбрейт пояснював тим, що великі масштаби сучасного виробництва, притаманні розвинутим капіталістичним і соціалістичним країнам, потребують «приблизно схожої системи планування і організації». Він наголошує на необхідності державного регулювання економіки.Гелбрейт ігнорує відмінності у сферах власності.

Голландський економіст Я. Тінберген процес «конвергенції» уявляв як «сприйняття» певних принципів і «переборення» інших. Суч капіталізм трансформується в сторону соціалізму, що проявляється в зменшенні влади власників капіталу на користь профспілок, проникнення соціалістичних ідей в соціальне страхування, держ підприємства, а соціалізм – в сторону капіталізму. Майбутнє «конверговане» суспільство не сприйме притаманних соціалізмові суспільної власності, централізованого планування (яке має набрати децентралізованого характеру), зрівняльного розподілу тощо. Щодо капіталізму, то тут посилиться планування, зростатиме роль державного сектора і державного регулювання економіки. У результаті наближення системи «Сходу і Заходу» до якоїсь середини виникне, на думку Тінбергена, «змішана система», яка уможливить досягнення суспільного оптимуму. Сусп оптимум передбачає за основу приватну власність на засоби вироб-ва. Я. Тінберген — прихильник «синтезу деяких елементів капіталістичної ефективності і соціалістичної рівності».

У. Ростоу зіставляє деякі техніко-економічні показники двох систем (норму нагромадження, рівень виробництва і споживання на душу населення) і робить висновок про переваги капіталізму. Що ж до соціалістичних країн, то, відмовившись від свого суспільно-політичного ладу, вони наблизяться до капіталізму.

Пропагуючи зближення соціалізму і капіталізму, більшість теоретиків «конвергенції» насправді мали на увазі поглинання соціалізму капіталізмом. Але разом з тим вони підкреслювали, що цей процес виявиться насправді у збереженні принципово важливих аспектів капіталістичної системи і відмиранні ознак соціалізму, зокрема комуністичної партії і її монополії на владу. Як відомо, марксистська література не просто критично оцінювала теорію «конвергенції», а називала її «міфом» і бачила її призначення у спробах захистити капіталізм і спростувати досягнення соціалізму.