1. Послуга як суспільна категорія. Класифікація послуг. Послуга - це будь-який захід, або вигода, які одна сторона може запропонувати іншій і які, в - основному, невідчутні і не призводять до привласнення чого-небудь. Виробництво послуг може або не може бути пов'язаним з товаром в його матеріальному вигляді.Дуже важливим є визначення особливостей послуг. Треба зазначити, що послуги містять ознаки, які суттєво відрізняють їх від товарів. Послуги є результатом різних видів людської діяльності, їх можна визначити як нематеріальну діяльність, яку організація-виробник може запропонувати споживачу за гроші або інші цінності. Виробництво послуг має свої особливості. Воно може бути, а може і не бути пов´язане з товаром у його матеріальному вигляді. У зв´язку з цим розрізняють два види послуг: —виробничі (матеріальні); —невиробничі (нематеріальні). Послуги першого виду опосередковуються матеріально пов´язані з матеріальними продуктами. Надання таких послуг за змістом не відрізняється від процесу праці в матеріальному виробництві. Другий вид послуг не пов´язаний з матеріальними продуктами і направлений безпосередньо на людину або її оточення.Є різні підходи до класифікації послуг. Порадник зі складання платіжного балансу МВФ, яким користуються усі країни світу, відносить до торгових (тобто міжнародних) послуг такі їх види та підвиди: транспорт (пасажирський і вантажний), поїздки (ділові і особисті), зв´язок, будівництво, страхування, фінансові послуги, роялті та ліцензійні платежі, інші бізнес- особисті, культурні та рекреаційні послуги урядові послуги Класифікація ГАТТ/ВТО включає понад 600 різновидів послуг. Вона базується на Міжнародній стандартизованій промисловій класифікації. Згідно з цією класифікацією до послуг належать: комунальні послуги та будівництво; оптова та роздрібна торгівля, ресторани та готелі,транспортування, зберігання та зв´язок і фінансове посередництво; оборона, охорона здоров´я та громадські роботи; інші комунальні послуги, соціальні та особисті послуги. Класифікація Світового банку передбачає поділ усіх послуг на дві групи: —факторні послуги, які включають платежі, що виникають у зв´язку з міжнародним рухом факторів виробництва (доходи та інвестиції, роялті та ліцензійні платежі, зарплата нерезидентам);—нефакторні послуги, які включають решту видів послуг (транспорт, подорожі та інші нефінансові послуги) Міжнародні транспортні послуги — це послуги всіх видів транспорту, які забезпечують переміщення товарів (вантажів) та людей (пасажирів) між двома чи більше країнами, та які надаються резидентами однієї країни резидентам іншої країни.

Залежно від виду транспорту, що використов для перевезень, розрізняють морські, річкові, повітряні, трубопровідні, космічні, залізничні та автомобільні сполучення. Міжнародні сполучення бувають прямі і комбіновані. Прямі міжнародні сполучення обслуговує один вид транспорту, а комбіновані — послідовно два або декілька видів транспорту. Міжнародний інформаційний обмін — це передача і отримання інформаційних продуктів та надання інформаційних послуг одній країні через державний кордон іншої країни.

Об´єктами міжнародного інформаційного обміну є: документована інформація; інформаційні продукти та інформаційні ресурси; інформаційні послуги, засоби інформаційного обміну.

2.Поняття про індустрію туризму, її структура та зв’язок.

Індустрія туризму - це міжгалузевий господарський комплекс, який спеціалізується на створенні турпродукту, здатного задовольняти специфічні потреби населення в проведенні дозвілля в подорожі шляхом виробництва та реалізації товарів і послуг туристичного призначення. Вислів «індустрія туризму» став вже звичним, але що містить це поняття? По-перше, чому «індустрія»? Індустріалізація передбачає широке впровадження техніки і технологій в процес виробництва, постійне оновлення виробничих потужностей, комплексну механізацію виробничих процесів, їх уніфікацію та стандартизацію з метою підвищення ефективності праці шляхом збільшення масштабів та скорочення строків виробництва. Зазначене цілком відповідає меті діяльності та характеризує процес обслуговування в туризмі. 

По-друге, чому індустрія туризму визначається як міжгалузевий комплекс? Міжгалузевий комплекс є елементом функціонально-компонентної структури господарства і являє собою інтегровану систему галузей, виробництв і видів діяльності, об'єднаних загальною метою та програмою розвитку. Тобто, міжгалузевий комплекс (МГК) як в матеріальному виробництві, так і в сфері споживання, є цільовим утворенням, орієнтованим на задоволення певних суспільних потреб.

Структури індустрії туризму

Підсистеми	Структури	Компоненти
Інституційно-організаційна	І. Правова	1. Законодавча і нормативна база; 2. Митна служба; 3. Консульська служба
	ІІ. Фінансово-економічна	1. Система оподаткування; 2. Система страхування; 3. Фінансова система і обмінний курс валют
	ІІІ. Кадрова	1. Система підготовки кадрів; 2. Система наукових досліджень і науково-дослідних розробок
Функціонально-господарська	І. Гостинності	1. Готельне господарство; 2. Громадське харчування; 3. Галузі сфери послуг з надання додаткових послуг
	ІІ. Транспорту	1. Авіаційний; 2. Автомобільний; 3. Залізничний; 4. Водний
	ІІІ. Туристичної та оздоровчої діяльності	1. Туристичні підприємства; 2. Екскурсійні бюро; 3. Санаторно-курортні установи; 4. Оздоровчі заклади
Територіально-господарська	І. Туристичні ресурси	1. Природно-рекреаційні; 2. Культурно-історичні; 3. Інфраструктурні
	ІІ. Соціально-демографічні	1. Населення; 2. Розселення і історія формування території; 3. Традиційна етнічна культура населення
	ІІІ. Господарські	1. Господарський комплекс території; 2. Інфраструктурні системи; 3. Адміністративно-територіальний устрій і система управління

3. Маркетинг туристичного ринку. Туризм по своїх основних характеристиках не має  яких-небудь принципових відмінностей від  інших форм господарської  діяльності . Тому всі   істотні  положення сучасного маркетингу можуть бути цілком застосовані    в туризмі . У той же час в туризмі    своя специфіка, що відрізняє  його не тільки від торгівлі товарами, але  і від  інших форм торгівлі  послугами. Тут має  місце торгівля, як послугами, так і   товарами (за оц нками фах вц в, частка послуг в туризм  склада  75%, товар в - 25%), а також особливий характер споживання туристичних послуг і товарів в місця їх виробництва, більш того, в певній ситуації  . Всесвітня туристична організація (ВТО) виділяє  три головні  функції   маркетингу в туризмі : 1)встановлення контактІв з клієнтами; 2) розвиток; 3) контроль; Встановлення контактів з кл  нтами ставить свою за мету переконати  х в тому, що передбачуване м сце в дпочинку    снуюч  там служби серв су, визначн  пам'ятки   оч куван  вигоди повн стю в дпов дають тому, що бажають одержати сам  кл  нти. Розвиток припуска  проектування нововведень, як  зможуть забезпечити нов  можливост  для збуту. У свою чергу под бн  нововведення повинн  в дпов дати потребам   перевагам потенц йних кл  нт в. Контроль передбача  анал з результат в д яльност  по просуванню послуг на ринок   перев рку того, наск льки ц  результати в дображають д йсно повне   усп шне використання наявних у сфер  туризму можливостей. Проте маркетинг розширю  сво  функц  , роблячи особливий акцент на вза мостосунках  з споживачами. Довгостроков  вза мостосунки з кл  нтами обходяться набагато дешевше, н ж маркетингов  витрати, необх дн  для посилення  нтересу споживача до послуг ф рми нового кл  нта. Туристичн  послуги, перш за все повинн  бути хорошим придбанням. У зв'язку з цим туристичний маркетинг явля  собою посл довн  д   туристичних п дпри мств, направлених на досягнення тако  мети. Тому достатньо лог чним   об рунтованим   наступне визначення туристичного маркетингу: Маркетинг в туризм  - це система безперервного узгодження пропонованих послуг з послугами, як  користуються попитом на ринку   як  туристичне п дпри мство здатне запропонувати з прибутком для себе   б льш ефективн ше н ж це роблять конкуренти. Мета маркетингу - розп знати,  дентиф кувати   оц нити  снуючий або прихований попит на товари   послуги, як  п дпри мство пропону  або може запропонувати,   спрямувати зусилля ф рми на розробку, виробництво, розпод л, продаж   просування цих товар в   послуг. Мета туристичного маркетингу - робота, яка приносить прибуток по обслуговуванню   задоволенню потреб кл  нт в. З ц    точки зору маркетинг повинен служити ч тко виражен й задач : як найусп шн ше функц онувати . Об' кт будь-якого маркетингу - це повед нка п дпри мства в дносно його ринку   споживач в. Центральна  дея маркетингу при цьому - позиц я ринково  ор  нтац   зам сть позиц   ор  нтац   на вироблюваний продукт. Залежно в д юридичного статусу   в дпов дно  правово  форми певного туристичного п дпри мства, в д специф ки д яльност    стану ринку туристичних послуг, в д наявност    об' м в державно  допомоги, в д ментал тету самих п дпри мц в, ц л  маркетингу туристичного п дпри мства под ляються на: 1) Економ чн : формуються через певн  цифров  показники д яльност  або через процентн  сп вв дношення (максим зац я прибутку в перспектив , визначення нових сегмент в ринк в, пол пшення реал зац   тур продукт в, зм цнення ринкових позиц й   т.д.). 2) "Его стичн ": п двищення престижу   пол пшення  м джу ф рми, кра ни, рег ону або певно  м сцевост . Це може бути прагнення зберегти незалежн сть, п двищити стаб льн сть б знесу   т.д. 3) Соц альн : розглядаються з погляду розробки такого туристичного продукту, яким зможуть скористатися люди з б льш низьким р внем доход в. Вони також можуть виражатися в розвитку таких туристичних продукт в, як  сприяють охорон  навколишнього середовища, зниженню р вня безроб ття, стимулю  розширення малого б знесу. Як будь-яке економ чне явище, маркетинг в туризм  вимага  для свого вживання   ефективного розвитку ряд умов: 1. Глибоке насичення ринку послугами, тобто  снування ринку покупця; 2. Гостра конкурентна боротьба туристичних ф рм; 3. В льн  ринков  в дносини, тобто можлив сть без адм н стративних обмежень вибирати ринки збуту, д лових партнер в, встановлювати ц ни, вести комерц йну роботу   т.д.; 4. В льна д яльн сть адм н страц   усередин  туристичного п дпри мства за визначенням ц лей ф рми, стратег  , управл нських структур, розпод лу засоб в по статтях бюджету   т.д.; З сут  маркетингу туризму як системи вит кають основн  принципи, обставини, вимоги, що лежать в основ  маркетингу   розкриваючи його призначення. Суть маркетингу поляга  в тому, щоб пропозиц   туристичних послуг в обов'язковому порядку ор  нтувалося на споживача   пост йне узгодження можливостей п дпри мства з вимогами ринку. Виходячи з цього, для маркетингу в туризм  характерн  наступн  основоположн  принципи: 1. Ор  нтац я на ефективне р шення проблем конкретних споживач в. Ринок утворюють споживач  з певними потребами, для задоволення яких вони бажають   здатн  придбати туристичн  послуги. Саме  дентиф кац я запит в споживач в в маркетингу дода ться особливе значення. Пропонован  на ринок продукти повинн  розглядатися п дпри мством з урахуванням того, наск льки вони можуть допомогти в р шенн   х проблем. 2. Нац лен сть на ч тко виражений комерц йний результат, що для ф рми, к нець к нцем, зводиться до оволод ння нам ченою часткою ринку в дпов дно    довготривалим ц лям. Сформулювавши ц  ц л , визначають три головн  компоненти маркетингово  д яльност : терм ни, ресурси, в дпов дальн сть. Зв дси ор  нтац я на довгострокове прогнозування вс    маркетингово  ситуац  , починаючи в д платоспроможних потреб населення   зак нчуючи власними можливостями в ц й перспектив . 3. Комплексний п дх д до досягнення поставлений ц лей, оск льки усп х забезпечу ться т льки вс  ю сукупн стю засоб в маркетингу, узятих у вза мозв'язку   вза мообумовленост . Комплексн сть означа , що певн  маркетингов  д   (анал з потреб, вивчення туристичного продукту, реклама   т.д.), узят  сам  по соб , не здатн  забезпечити того ефекту, який да  вживання маркетингу як системи. 4. Активн сть, наступальн сть, заповзятлив сть, що забезпечу  швидку   ефективну реакц ю на зм ни зовн шньому по в дношенню до ф рми середовищу. Без цього неможливо добитися комерц йного усп ху   одержати конкурентн  переваги.