6. Сутність діалектичного підходу.

Діалектика як метод пізнання природи, суспільства і мислення, розглянута в єдності з логікою і теорією пізнання, є фундаментальним науковим принципом дослідження багатопланової і суперечної дійсності в усіх її проявах. Діалек­тичний підхід дає змогу обґрунтувати причинно-наслідкові зв'язки, процеси диференціації та інтеграції, постійну супе­речність між сутністю і явищем, змістом і формою, об’єктив­ність в оцінюванні дійсності. Досвід і факти є джерелом, основою пізнання дійсності, а практика - критерієм істин­ності теорії. Діалектика як фундаментальний принцип і ме­тод пізнання має величезну пояснювальну силу. Однак вона не підмінює конкретнонаукові методи, пов'язані зі специфі­кою досліджуваної сфери. Діалектика виявляється в них і реалізується через них відповідно до вимог спадкоємності і непротиріччя в методології. Усі досягнення минулого були опрацьовані у вигляді діалектичного методу пізнання реальної дійсності, в основу якого було покладено зв'язок теорії і практики, принципи пізнанності реального світу, детермінованості явищ, взаємодії зовнішнього і внутрішнього, об’єктивного і суб’єктивного. Діалектичний підхід до аналізу об'єкта характеризується трьома основними принципами.

I. Принцип розвитку(. Генезис, Минуле , Сьогодення, Майбутнє)

ІІ. Принцип загального зв'язку (зовнішні і внутрішні зв'язки, включає системний підхід)

ІІІ.  Принцип протиріччя (сутність об'єкта, боротьба протилежностей)

7. Загальнонаукові методи дослідження

Загальнонауко́ві ме́тоди використовуються в теоретичних і емпіричних дослідженнях. До них належать:

Аналіз(розчленування предмета пізнання) і синтез(поєднання абстрагованих сторін предмета);

Індукція(перехід від приватного положення до загального) і дедукція(від більш загального до менш загального);

Аналогія(подібність, схожість у цілому відмінних предметів, явищ за певними властивостями, ознаками або відношеннями.) і моделювання(ґрунтується на заміні конкретного об'єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним до нього (моделлю);

Абстрагування(дає змогу переходити від конкретних предметів до загальних понять і законів розвитку) і конкретизація(дослідження предметів у всій різнобічності їх, у якісній багатосторонності реального існування);

системний аналіз(послідовність дій з установлення структурних зв'язків між змінними або елементами досліджуваної системи. )

8. .Методи дослідження окремих наук

Метод науки - це спосіб чи засіб досягнення будь-якої дослідницької мети, шлях до пізнання чи вирішення якогось конкретного завдання.Серед загальних (філософських) методів найбільш розповсюдженими є діалектичний та метафізичний.

Діалектика – досліджує категорії розвитку, вона являється логічною формою та засобом рефлексивного.

Метафізика — це концепція розвитку, метод пізнання, альтернативний діалектиці. Філософські методи не вичерпуються двома названими, до їх числа також належать такі методи як аналітичний, інтуїтивний, феноменологічний, (розуміння) та інші.

Методи теоретичного рівня

Аксіоматичний метод – спосіб дослідження. Який полягає в тому, що деякі твердження (аксіоми, постулати) приймаються без доказів та потім по окремим логічним правилам з них виводяться інші знання.

Гіпотетичний метод - спосіб дослідження за допомогою наукової гіпотези, тобто припущення про причину, яка викликає дане слідство, або про існування деякого явища або предмета. 

Формалізація - відображення явища або предмета в знаковій формі будь-якого штучного мови (наприклад, логіки, математики, хімії) і вивчення цього явища або предмета шляхом операцій з відповідними знаками.

Абстрагування - уявне відволікання від деяких властивостей і відносин досліджуваного предмета і виділення тих, що цікавлять дослідника властивостей і відносин.

Узагальнення - встановлення загальних властивостей і відносин предметів і явищ; визначення загального поняття, в якому відображені істотні, основні ознаки предметів або явищ цього класу.

Історичний метод - полягає у виявленні історичних фактів і на цій основі в такому уявному відтворенні історичного процесу, при якому розкривається логіка його руху. Системний метод - полягає в дослідженні системи (тобто певної сукупності матеріальних або ідеальних об'єктів), зв'язків її компонентів та їх зв'язків із зовнішнім середовищем.