1.Передісторія України:археологічна періодизація, еволюція людини та людського суспільства.

Ранній палеоліт (від появи людини(1 млн р.) до 40 тис. р. тому)

Первісна людина на території України з'явилась майже 1 млн років тому, в період раннього палеоліту. Архантропи жили невеликими групами, що утворювали первісне людське стадо. Господарство первісних людей було присвоюючим, бо базувалося на збиранні плодів, ягід та їстівних коренів і полюванні на тварин(розподіл праці між чоловіком і жінкою). Основним знаряддям праці архантропів стало ручне рубило з каменю.

150 тис. р. тому почалося найбільше похолодання. Помітне зменшення флори, поява нових представників фауни — мамонтів, шерстистих носорогів, північних оленів, печерних ведмедів та інших тварин, призвели до того, що традиційне для попереднього періоду збиральництво дедалі більше поступається місцем полюванню, яке відіграє у житті людини вирішальну роль. У цей час помітно поліпшується технологія виготовлення знарядь праці, урізноманітнюються їхня форма та призначення. Внаслідок еволюції на зміну архантропу в мустьєрську епоху приходить неандерталець. Боротьба за існування змусила людину в виготовляти одяг із шкур тварин, інтенсивно заселяти печери, будувати штучні наземні житла, не тільки використовувати, а й добувати вогонь. Завдяки цьому людина стала більш захищеною і менш залежною від природних умов. У мустьєрську епоху почали закладатися першооснови духовного світу людини. В цей період на території України відомо приблизно 20 стоянок(Сайандор, Кліткоба …)

Пізній палеоліт (40—12 тис. років тому).

Центральною подією цієї доби стало завершення майже 35 тис. років тому процесу фізичного та розумового формування людини сучасного типу — homo sapiens. Цю людину за місцем першої знахідки її кісток у гроті Кро-Маньйон (Франція) називають кроманьйонцем. У пізньому палеоліті почали виготовляти кам'яні різці, ножеподібні пластини, наконечники списів, дротики тощо. Новим явищем пізньопалеолітичного періоду сталовиникнення господарсько-побутових комплексів, що утворювалися зі стоянок, на яких розташовувалися житла, кількох заглиблених у ґрунт ділянок, де обробляли кремінь, кістку, ріг, а також із ям-сховищ і вогнищ за межами жител. В Пізній палеоліт — на зміну первісному стаду прийшла родова община. Стрижнем родової організації суспільства був рід — об'єднання кровних родичів за материнською лінією(матріархат). Головною особою роду була жінка, через те, що родовід за групового шлюбу міг вестися лише за жіночою лінією, крім того, вона виступала у ролі охоронниці сімейного вогнища та відала харчовими запасами. З’являється релігія, відомо приблизно 700 стоянок на тер. України.

Мезоліт (12—5 тис. років тому). Початок мезоліту (середнього кам'яного віку) хронологічно збігається із закінченням льодовикового періоду. Центральною подією розвитку первісної техніки в добу мезоліту було винайдення лука і стріли. Поява цього знаряддя полювання мала надзвичайно важливі наслідки: по-перше, суттєво зросла продуктивність праці мисливців — вбивати тварин можна було зі значної відстані, а птахів — на льоту; по-друге, вона сприяла перебудові соціального життя, оскільки людина могла сама себе прохарчувати, багатолюдні мисливські колективи розпалися і на зміну їм

прийшла індивідуалізація виробництва та споживання, помітно зросла роль парної сім'ї. У пошуках альтернативних засобів існування людина активніше починає займатися рибальством, збиральництвом, відбувається приручення тварин (кіт, корова).

Неоліт (5—4 тис. до н. е.). Неолітична революція – перехід від привласнюю чого господарства до відтворюючого. Неолітична революція сприяла злету людства до нового способу життя, її характерними рисами були:

1. Винайдення і поширення якісно нових способів виготовлення знарядь праці – шліфування, пиляння, свердління.

2. Виникнення нових видів виробництва та виготовлення штучних продуктів- керамічний посуд, прядіння, ткацтво.

3. Перехід до осілого способу життя(береги річок, озер).

4. Активне формування стад свійських тварин, використання їх як тяглової сили.

5. Суттєві зрушення в демографічній сфері.

У період неоліту зародилася селянська (землеробська) цивілізація, яка незабаром стала панівною в Європі, аж до виникнення і широкої розбудови міст.

Енеоліт (4—3 тис. до н. е.).Мідний вік, був перехідним етапом від кам'яного періоду до епохи металу, почали виробляти знаряддя праці з міді, це час остаточного утвердження домінуючої ролі відтворюючого господарства. Найяскравішою археологічною культурою доби енеоліту була трипільська культура (4—2 тис. до н. е.).

Бронзовий вік (3 — 1 тис. до н. е.). У 2 тисячолітті до н. е. були поширені бронзові знаряддя (бронза-сплав міді з оловом). Для цього віку, крім розвитку металургійного виробництва і виготовлення бронзових предметів, важливим є завершення відокремлення скотарства від землеробства, поява кочового скотарства і розвиток орного землеробства з використанням биків як тягової сили. Чоловік став займати провідну роль в скотарстві, землеробстві,металургії, обміні(торгівля), в суспільному житті. На цій основі відбувся перехід від матріархату до патріархату— батьківського роду, де рід уже складався з ряду сімей, які вели своє походження по батьківській лінії.

Завдяки бронзі відбулося підвищення продуктивності знарядь праці та боєздатності зброї, що й призвело до нестачі робочих рук і як наслідок до війн і рабства(патріархального). Поглиблювалася майнова нерівність общинників, з'являлись багаті і бідні, виникала приватна власність, а з нею почали зароджуватися класи.

Залізний вік (2 — 1 тис. до н. е.).

У кінці II — на початку І тисячоліття до н. е. на території Східної Європи люди навчилися виплавляти залізо з руди і виробляти з нього знаряддя праці, зброю й господарські та побутові речі (мечі, сокири, серпи, т. ін.). Родовий устрій розпадається з’являються сімї, племена. Застосування заліза підвищило продуктивність усіх галузей господарства, зокрема землеробства і ремесла.. З підвищенням продуктивності господарства зростало багатство окремих сімей. З’являються золото та срібло за рахунок торгівлі грошима. З’являється спеціалізація, ті хто живе ближче до Пд займаються садівництвом, вівчарством, ті хто до Пн- дерево та шкіро обробка, зернові культури мед. Орна земля почала передаватися в користування окремим сім'ям і з часом перетворюватися на їхню приватну власність. З’являлися міста. Розвивалася воєнна демократія, держава(атрибути державності – територія, суд, закон, армія).