108.Структура персоналу організації.

Структура персоналу – це сукупність окремих груп працівників, які об'єднані за певною ознакою.Важливим напрямом класифікації персоналу підприємства є його розподіл за професіями та спеціальностями.Професія — це вид трудової діяльності, здійснювання якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок. Спеціальність — це більш або менш вузька різновидність трудової діяльності в межах професії.Кваліфікація — це сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності. За рівнем кваліфікації робітники поділяються на чотири групи: висококваліфіковані, кваліфіковані, малокваліфіковані і некваліфіковані.Ланка управління-це реальне первинне організаційне утворення керуючої системи. штатна структура персоналу відображає кількісно-професійний склад персоналу, розміри оплати праці і фонд заробітної плати працівників.Організаційна структура персоналу характеризує його розподіл у залежності від виконуваних функцій.Соціальна структура персоналу підприємства характеризує його як сукупність груп, що класифікуються за: змістом роботи, рівнем освіти і кваліфікації, професійним складом, стажем роботи, статтю, віком, національністю, належністю до громадських організацій і партій, сімейним станом, напрямком мотивації, рівнем життя і статусом зайнятості (

109.Вимоги до професійно-кваліфікаційного рівня працівників.

Робоче місце – це частина виробничого або управлінського приміщення, виділена для окремої особи або групи осіб, на якій розташоване відповідне устаткування для здійснення процесу праці. Ергономіка – наука про зручність місця роботи. Професійно-кваліфікаційний рівень характеризується придатністю і компетентністю працівників. Компетентність – досвід, навики, обізнаність. Види: Часова-здатність раціонально використовувати робочий час. Функціональна – характеризує професійне знання та уміння їх реалізовувати. Інтелектуальна – здатність до аналітичного мислення. Ситуативна. Соціальна – характеризує інтеракційні здібності працівника, культуру ділового спілкування.

110.Корпоративна культура в управлінні персоналом

Корпоративна культура – це добре сформована система керівних переконань, принципів і технологій у життєдіяльності підприємства. Виділяють три рівні корпоративної культури:

Найвищий, поверхневий рівень корпоративної культури складають видимі об'єкти, артефакти культури: манера вдягатися, правила поведінки, фізичні символи, організаційні церемонії, розташування офісів.

Другий рівень корпоративної культури складають виражені в словах і справах працівників підприємства загальні цінності і переконання, що свідомо поділяються і культивуються членами підприємства, які виявляються в їхніх розповідях, мові, використовуваних символах.

Третій рівень -базові, основні переконання і складають сутність корпоративної культури. Саме вони керують поведінкою і рішеннями людей на підсвідомому рівні.

загальнолюдські цінності, сполучення інтересів персоналу (співробітництво, новаторство, довіра і т.д.) з корпоративними інтересами (підвищення конкурентоспроможності, завоювання ринкової ніші і т.д.); реальні ринкові вимоги до управління підприємством (пріоритет споживача, якість роботи та ін.) і вимоги до персоналу (відданість підприємству, акцент на почутті спільності, причетності до загальної справи підприємства та ін.).

Метою корпоративної культури є формування поведінки персоналу, що сприяє досягненню цілей підприємства.