в даний момент не має роботи, шукає її, готовий приступити до роботи протягом наступних двох тижнів і не має інших джерел доходу, крім заробітної плати в сфері оплачуваної зайнятості;

в даний момент не має роботи, шукає її, готовий приступити до роботи;

не мають роботи і заробітку, зареєстровані в органах служби зайнятості, шукають роботу і готові до неї приступити;

Усі відповіді вірні.

Виділяють такі основні види відкритого безробіття:

фрикційне;

структурне;

циклічне;

Усі відповіді вірні.

Пов'язане з існуванням свободи вибору працівниками роду діяльності і місця роботи – це:

структурне безробіття;

Фрикційне безробіття;

циклічне безробіття;

сезонне.

Перевищення пропозиції над попитом на працю працівників певного фаху і кваліфікації за наявності значної кількості вакансій з інших фахів – це:

Структурне безробіття;

фрикційне безробіття;

циклічне безробіття;

сезонне.

Якщо людина працює не за своїм рівнем, розрядом чи спеціальністю – це:

кваліфікаційне безробіття;

функціональне безробіття;

вимушене безробіття;

фрикційне безробіття.

Головна "ціна" безробіття – це:

Не випущена продукція;

безповоротно втрачене потенційне виробництво товарів і послуг;

втрачені доходи робітників;

усі відповіді вірні.

Основними причинами виникнення безробіття є:

структурні зрушення в економіці;

зниження темпів економічного розвитку;

недостатня професійна і територіальна мобільність робочої сили;

усі відповіді вірні.

Згідно з законом Оукена:

щорічний приріст ВНП на 2,7% утримує кількість безробітних на постійному рівні;

кожні додаткові 2% приросту реального ВНП зменшують кількість безробітних на 1%;

кожні 2% скорочення реального національного обсягу виробництва нижче від досягнутого рівня збільшують рівень безробіття на 1% порівняно з природним рівнем безробіття;

усі відповіді вірні.

Найважливішими показниками вимірювання безробіття є:

кількість безробітних;

рівень загального безробіття;

рівень зареєстрованого безробіття.

усі відповіді вірні.

Організація праці має сприяти:

удосконаленню процесу відпочинку працівників;

вдосконаленню всіх процесів праці та виробничих структур;

удосконаленню процесу управління персоналом;

усі відповіді вірні.

В економіці країни виділяють такі форми поділу праці:

між галузями економіки;

всередині галузей;

всередині підприємств;

усі відповіді вірні.

Відокремлення видів діяльності всередині даної галузі – це:

загальний поділ праці;

частковий поділ;

одиничний поділ;

усі відповіді вірні.

Поділ праці, що відбувається між різними категоріями працівників – це:

технологічний поділ праці;

поопераційний поділ праці;

функціональний поділ праці;

усі відповіді вірні.

Поділ праці, що передбачає поділ виробництва за видами, фазами – це:

технологічний поділ праці;

поопераційний поділ праці;

функціональний поділ праці;

кваліфікаційний поділ праці.

Кооперація – це організована виробнича взаємодія між:

окремими працівниками;

колективами бригад;

колективами дільниць, цехів, служб;

усі відповіді вірні.

Бригада – це об'єднання працівників:

однакових професій;

різних професій;

однакових або різних професій на базі відповідних виробництв;

різних кваліфікацій.

Процеси, що безпосередньо пов'язані з перетворенням предметів праці у готову продукцію – це:

обслуговуючі виробничі процеси;

основні виробничі процеси;

допоміжні виробничі процеси;

аналітичні процеси.

Чисельність працівників, які одночасно беруть участь у трудовому процесі на основі чіткого розподілу обов’язків – це:

норма часу;

норма чисельності виконавців;

норма обслуговування;

норма виробітку.

У натуральних одиницях виміру вимірюється:

норма часу;

норма чисельності виконавців;

норма обслуговування;

норма виробітку.

При статистичному нормуванні за норму праці беруться:

витрати, визначені на основі досвіду окремих осіб;

середні показники, отримані з масових звітних даних;

норми витрат праці, які діють у сусідніх підприємствах;

витрати, визначені на основі досвіду групи осіб.

Робочий прийом – це :

закінчена дія робітника-виконавця, яка має своє конкретне окреме цільове призначення;

сукупності рухів, які виконуються робітником безперервно з метою підходу до предмета праці, взяття його, огляду засобів праці, спостереження за ходом технологічного процесу тощо;

одноразове безперервне переміщенні робітника;

однократне переміщення тулубу людини.

При бригадній фотографії робочого дня здійснюється вивчення і нормування роботи, яка:

виконується одним робітником і спостереження ведуться на одному робочому місці;

виконується групою робітників, зайнятих виконанням однієї загальної операції;

одночасно виконується на різних, але пов’язаних між собою операціях, згідно з установленим між робітниками поділом праці;

Підготовчо-завершальним часом називають час, який :

робітник витрачає на підготовку засобів праці і себе до виконання заданої роботи;

робітник витрачає на закінчення роботи;

робітник витрачає на підготовку засобів праці і себе до виконання заданої роботи, а також усі дії, пов’язані з її закінченням;

витрачається на безпосереднє виконання трудового завдання.

Час, який безпосередньо витрачається на якісну зміну предметів праці називають:

допоміжний;

основний;

оперативний;

підготовчо-завершальний.

Оперативний час роботи складається з:

часу на обслуговування робочого місця;

основного часу і допоміжного часу;

підготовчо-заключного та основного часу;

основного та часу на обслуговування робочого місця.

Для визначення фактичних витрат робочого часу на виконання трудових процесів використовується залежно від об’єкта спостереження такий метод фотографії робочого часу:

фотографія використання часу працівника;

фотографія часу роботи установи;

фотографія виробничого процесу;

усі зазначені вище.

Для технічних виконавців рекомендовано регламентовані перерви для відпочинку загальною тривалістю: