Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФГУ 6 сем.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
05.05.2019
Размер:
3.27 Mб
Скачать

Практичні завдання:

  1. Розкрийте зміст понять: “кліматичні ресурси”; “види ресурсів клімату”.

  2. Використовуючи АПУЕР. — С.96-97, підготуйте коротку характеристику ресурсів Сонця та енергетичних ресурсів вітру на території України. Як вони використовуються?

  3. Назвіть завдання і принципи агрокліматичного районування території України.

  4. На розвороті зошита виконайте таблицю “Характеристика агрокліматичних зон рівнинної частини України” (користуючись АПУЕР). Зробіть висновки.

Агрокліматична зона;

метеостанція

коефіцієнт зволоженості (за Поповим)

коефіцієнт зволоженості (за Івановим)

тривалість кліматичного літа (дні)

тривалість безморозного періоду (дні)

сума активності температур

понад 10оС

кількість атмосферних опадів за рік *

кількість опадів за теплий сезон

(квітень-жовтень)

гідротермічний

коефіцієнт (за Г.Т.Селяниновим)

біокліматичний

потенціал

якісна

характеристика

види кліматичних меліорацій

АПУЕР

С.92

К

С.82-83

С.83

С.82

С.87

С.89

ГТК

БПК

Полісся(Ковель)

* В чисельнику — випаровуваність, С.110 АПУЕР

Г ТК= опади теплого сезону

t>10oС: 10

БПК= КLim1 х t> 10оС

100

Кзвол = кількість опадів за рік

річна випаровуваність

ПРИМІТКА: Показники визначить для однієї із метеостанцій у межах зони.

  1. Користуючись довідниками, визначить які сільськогосподарські культури можуть вирощуватись на території України.

ФОРМА ЗВІТУ: усний аналіз виконаної таблиці.

ЗАНЯТТЯVI-6. ГІДРОГРАФІЧНА СІТКА УКРАЇНИ

Мета: сформувати знання про особливості гідрографічної сітки території України;

Обладнання: АПУЕР, карти: “Внутрішні води” й фізична. Роздаткові матеріали.

Література: а) О.М.Маринич, П.Г.Шищенко. Фізична географія України. – К., 2003. – С. 119-146. О.М.Маринич та інші. Фізична географія Української РСР. — К., 1982. — С.56-68. Географія Української РСР (за ред. М.Д.Пістуна). — К., 1982. — С.34-39. АПУЕР. — С.105-106, 59. Л.М.Булава. Внутрішні води (на кафедрі). ГЕУ, т.1. — С.263, 206, 201-202; т.2. — С.165-451.

б) Природа Украинской ССР. Моря и внутренние воды. — К., 1986. Малі річки України. — К., 1991.

Питання для самопідготовки:

  1. На контурну карту нанесіть назви річок та їх притоки за списком, що приводиться нижче. Червоним кольором обведіть басейни основних річок (АПУЕР, С.22-23, 70) Підготуйтеся до їх показу на стінній фізичній карті України.

Басейн Дніпра: ліві притокиДесна з притоками: Снов, Сейм, Остер, Трубіж, Супій,

Сула з Удаєм і Оржицею; Псел з притоками Хорол і Говтва; Ворскла з притоками Коломак і Мерла; Оріль; Самара з притоками Вовча, Мокрі Яли; Конка;

праві притоки: Прип’ять; Тетерів; Ірпінь; Рось; Тясмин; Базавлук; Інгулець із Саксаганью.

Басейн Прип’яті: Турья, Стоход, Стир, Горинь із Случчю, Уборть, Уж.

Басейн Південного Бугу: Синюха, Інгул, Кодима.

Басейн Вісли: Західний Буг, Сан.

Басейн Дністра: ліві: Стрий, Ломниця, Бистриця;

праві: Гнила Липа, Золота Липа, Стрипа, Серет, Збруч, Смотрич, Мурафа, Кучурган.

Басейн Дунаю: Тиса. Притоки: Уж, Латориця, Боржава, Теребля. Прут з притоками Черемош, Сирет.

Басейн Дону: Сіверський Дінець з притоками Берека, Лугань, Оскол, Айдар, Деркул.

Ріки басейну Азовського моря: Міус, Кальміус, Берда, Молочна, Салгір.

Ріки басейну Чорного моря: Кагальник, Великий Куяльник, Тілігул.

  1. На берегах яких річок розташований кожний із обласних центрів України (назвіть, покажіть).

  2. На які групи поділяють річки України: а) за довжиною; б) за водністю.

4. На які групи ще поділяють озера:

а) за походженням улоговин; б) проточністю; в) вмістом поживних речовин? Наведіть їх приклади.

Покажіть на фізичній карті озера і вкажіть походження їх улоговин: Шацькі (Світязь, Пулемецьке, Тур’є, Тухове); Синевір; Сасик, Донузлав, Кундук, Кагул, Ялпуг, Китай, Куяльник, Хаджибей.

  1. Покажіть на карті водосховища Дніпровського каскаду, канали “Дніпро-Донбас”, Північнокримський, Дніпро-Інгулець; Сіверський Донець – Донбас; Каховську, Червонознам’янську та Інгулецьку зрошувальні системи.

Практичні завдання: