Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дієтотерапія.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
04.05.2019
Размер:
170.5 Кб
Скачать

Класифікація харчових домішок

  • Е 100 – Е 182 – барвники;

  • Е 200 і далі – консерванти, для збільшення строку реалізації;

  • Е 300 і далі – анти окисники , а також регулятори кислотності, які уповільнюють процеси окислення; Е 330 – звичайна лимонна кислота;

  • Е 400-Е 430 – стабілізатори та загусники ;

  • Е 430 – Е 500 – емульгатори;

  • Е 500 – Е 585 – розріджувачі;

  • Е 620 – Е 642 – домішки для підсилення смаку і аромату;

  • Е 642 – Е 899 – запасні індекси;

  • Е 900 – Е 1521 – речовини. які зменшують ціноутворення, глазуруючи речовини і речовини для підвищення солодкості;

Висновки.

Стан людини можна загально охарактеризувати як: здоров”я, перед хворобу (або проміжний стан ) і хворобу. Лікарські препарати використовують в основному хворі люди, для лікування різних захворювань і в період передхвороби та дуже рідко здорові люди. Сьогодні широко рекомендують БАДи для лікування інфарктів, інсультів, атеросклерозу, цукрового діабету, гепатиту, гіпертонічної хвороби та інших серйозних захворювань.

Якщо при цих хворобах відмовитись від використання класичних ліків, то можна значно погіршити ситуацію. Для лікування цих хвороб є відпрацьовані та перевірені схеми, які подовжують життя людині і поліпшують його якість. Тому недопустимими та помилковими є уявлення окремих спеціалістів про заміну ліків БАДами, аргументуючи це тим, що вини природні і є альтернативою синтетичним фармакологічним засобам, які можуть приводити до алергічних та інших негативних реакцій.

На відміну від лікарських препаратів БАДи в основному використовують здорові люди, а також хворі у відновлювальному періоді після хвороби. Під час хвороби БАДи можна призначати тільки в якості доповнення до основної терапії, і ні в якому разі як монометод.

Лекція № 3. Контроль та оцінка маси тіла.

Найважливішим показником відповідності харчування потребам організму і стану здоров”я є маса тіла, яка може бути нормальною, надлишковою або недостатньою. Ожиріння не буває без надлишку маси тіла за рахунок накопичення жиру, але поняття „надлишкова маса тіла” не рівнозначна ожирінню і має самостійне значення. Надлишок маси тіла може бути і за рахунок розвиненої мускулатури (наприклад у спортсменів), або за рахунок затримки в організмі рідини при деяких захворюваннях. Також і недостатня маса тіла має самостійне значення, якщо не досягає ступеня хвороби – білково-енергетичної недостатності ( наприклад у деяких спортсменів, у моделей ).

В медичній практиці для оцінки маси тіла використовують високоінформативний і простий показник - індекс маси тіла ( ІМТ ).

ІМТ = маса тіла : зріст (м 2)

Характеристика показників індексу маси тіла (імт)

Нормальна маса тіла 20 – 24,9 кг/м 2

Надлишкова маса тіла 25 – 29, 9

Ожиріння 1 ступеня (легке) 30 - 34,9

Ожиріння 2 ступеня (помірне) 35 – 39,9

Ожиріння 3 ступеня ( тяжке ) 40 і більше

Недостатня маса тіла менше 20 кг/м 2

В останні роки встановлено, що роль ожиріння, як фактору ризику у виникненні ряду хвороб залежить не тільки від ступеня і тривалості ожиріння, а і від характеру розподілення жиру в тілі. В залежності від локалізації жирових відкладень розрізняють:

  • абдомінальне (вісцеральне) ожиріння, коли надлишок жиру здебільшого розташований на животі і верхній частині тулуба, а також в черевній порожнині, що більш характерно для чоловіків. Цей тип ожиріння підвищує вірогідність розвитку атеросклерозу та ішемічної хвороби та її 3-х головних факторів ризику – артеріальної гіпертензії, цукрового діабету 2-го типу і порушення жирового обміну;

  • глютеофеморальне ( сідничо-стегнове ) ожиріння, коли надлишки жиру здебільшого розташовані на стегнах, сідницях і нижній частині тулуба, що найбільш характерно для жінок. Цей тип ожиріння не пов”язаний із ризиком виникнення вище означених серцево-судинних захворювань, якщо не поєднується із цукровим діабетом 2-го типу або артеріальною гіпертензією;

Задля розмежування ожиріння на 2 вищезгаданих типи визначають індекс талія/стегно (ІТБ). ІТБ – це відношення найменшого розміру талії до найбільшого розміру стегон (вимірюють на рівні сідниць). Якщо ІТБ більше 0,85 у жінок, та більше 0,95 у чоловіків – це абдомінальне ожиріння.

Припустимо також вимірювати тільки окружність талії. Визнано, що ризик розвитку порушень обміну речовин різко зростає при окружності талії у жінок – 88 см і більше, а у чоловіків – 102 см і більше.

Встановлено, що при зміні значень ІМТ від високих до середніх смертність знижується, але це зниження відбувається тільки до ІМТ – 22-23. При більш низьких значеннях ІМТ смертність починає збільшуватись за рахунок онкологічних захворювань, хронічних легеневих хвороб та серцево-судинних захворювань.