Основні негативні моменти, які виникають при тривалому використанні баДів.

• недостатня вивченість їх дії та непідтверджена ефективність. Приклад – вітаміни антиоксиданти, БАДи з бета-каротином не тільки не лікують рак і інфаркт міокарду, а можливо сприяють їх виникненню. Тому ВОЗ запропонувала відмовитись від них;

• побічні дії, які викликають речовини, які входять до складу БАДів. Приклади : звіробій пролонгує дію анестетиків, тому його потрібно відміняти при наркозі; гінкго-білоба знижує згортання крові і тому небезпечна для вагітних і для людей, яких чекає операція; м”ята у вагітних може викликати викидень; сенна – викликає зневоднення організму і атонію кишківника; Женьшень протипоказаний при гіпертензії і тахікардії; хром, який присутній в БАДах для корекції ваги, може викликати ураження нирок при використанні у великих дозах і тому протипоказаний при захворюваннях нирок;

• недостатня вивченість поєднання компонентів, які входять до складу БАДів. В останній час з”явилися препарати до складу яких входять 40 і більше компонентів.

• ризик передозування – він можливий із-за нечітких інструкцій по використанню або при одночасному використанні кількох БАДів з однаковими сильнодіючими речовинами. Наприклад, полин гірка (Artemisia absintium ) включає активні наркотичні речовини, які можуть викликати порушення роботи ЦНС і погіршити психічний стан організму, при цьому вона може фігурувати в різних БАДах більш ніж під десятком назв.

• входження до складу БАДів сильнодіючих лікарських компонентів. Приклад: Slipping Buddah (виробник Китай ) має в своєму складі сильнодіючу речовину естазалом ( бензодіазепін ), яка може викликати небезпечні побічні дії, особливо у вагітних;

• не передбачувана взаємодія БАДів з іншими лікарськими формами, які приймає людина.

• несприятлива дія БАДів на плід під час вагітності. Вагітних жінок треба виділити до групи підвищеного ризику, тому що вплив компонентів БАДів на плід і здоров”я жінки мало вивчений;

• нечіткі рекомендації лікаря щодо використання БАДів. Часто є випадки, коли БАДи призначають не тим, кому вони потрібні, або тим, кому вони зовсім не потрібні. Використання БАДів може підміняти перевірені методи лікування. внаслідок чого хворі втрачають дорогоцінний час.

• в деяких БАДах використовують компоненти тваринного походження, що може складати ризик виникнення хвороб прионного типу („коров”ячий сказ” та „бичачий енцефаліт”);

Сьогодні біологічно активні домішки згідно Закону України „При якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини”, а також „Постанови Кабінету Міністрів України № 1187 від 30.07.1998 р.” рахуються харчовими продуктами спеціального призначення. В зв”язку із даними про можливі негативні впливи БАДів виникає дилема:

• якщо визнати, що БАДи мають проміжний статус, який наближує їх до ліків, то можна офіційно рекламувати лікувальні ефекти БАДів, порівнюючи їх з ліками та витискаючи останні, що є недопустимим;

• якщо рахувати БАДи лікарськими засобами, то їх необхідно перереєструвати у відповідності із вимогами до ліків: високі стандарти виробництва, обов”язкові за визначеною схемою і в необхідному обсязі доклінічні та клінічні випробування (як для ліків). Більшість БАДів не витримають такої перевірки.

Від БАДів треба відрізняти харчові домішки, які теж є природнього походження, але в їжу вони, як правило, не використовуються і в невеликій кількості додаються до харчових продуктів, з метою надання їм окремих якостей: аромату, пишності, збереження привабливого зовнішнього вигляду і смаку, подовження строку реалізації і т.і. Харчові домішки присутні у більшості продуктів – від йогуртів до ковбасних виробів. В світі їх нараховують більше 500. Всі вони починаються з букви „Е”.

Індексом „Е” ( от Europe ) в межах Європейського співтовариства визначають наявність в продукті харчування будь яких харчових домішок, ідентифікованих згідно Міжнародній системі класифікації (INS). Кожна така домішка має перевірений на безпечність хімічний склад.