Змістовий модуль іі. Правове регулювання підприємницької діяльності в окремих галузях і сферах діяльності

Тема 8. Зобов’язально-договірні відносини у господарській діяльності

Основні терміни та поняття: господарське зобов’язання, майново-господарське, організаційно-господарське, соціально-комунальне, публічне зобов’язання, альтернативне зобов’язання, солідарне зобов’язання, субсидіарне зобов’язання, акцесорне зобов’язання, неустойка, штраф, пеня, застава, завдаток, порука, гарантія, притримання майна боржника, збитки, господарський договір, зміст господарського договору, форма господарського договору, істотні умови, звичайні умови, випадкові умови, оферта, акцепт, недійсність господарського договору, реституція, тендер, аукціон, ярмарок.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Господарські зобов’язання є надзвичайно важливими правовідносинами, які пронизують собою практично всі відносини у сфері господарювання. Розгляд цієї теми необхідно розпочати з визначення господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законодавством. Необхідно розкрити склад (суб’єкти, об’єкти і зміст) господарського зобов’язання, підстави їх виникнення, ознаки, які відрізняють цей вид зобов’язань від усіх інших (у першу чергу – цивільно-правових).

Потрібно визначити та пояснити які зобов’язання визнаються майново-господарськими, якими законодавчими актами вони регулюються, які особи можуть бути їх суб’єктами. Крім основних видів господарських зобов’язань, які було згадано вище, прийнято виділяти ще два види – соціально-комунальні та публічні зобов’язання. Охарактеризуйте їх (коли і між ким виникають, їх зміст тощо).

Основна мета існування господарських зобов’язань – їх належне виконання. Цивільним та господарським законодавством встановлюються загальні принципи та вимоги виконання господарських зобов’язань у належному місці, належний час тощо. Їх значення необхідно розкрити. Також потрібно зазначити випадки, коли законодавством допускається відступ від зазначених принципів.

Належне виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав і відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими законодавством. За погодженням сторін можуть застосовуватися певні види (способи) забезпечення виконання зобов’язань (цивільно-правові та господарсько-правові). Їх необхідно назвати та охарактеризувати, вказавши на можливі випадки застосування.

Однією з найпоширеніших підстав виникнення господарських зобов’язань є господарський договір. Зміст господарського договору становлять його умови, визначені за угодою сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови відповідно до законодавства. Тому необхідно визначити, які умови договору є істотними, без яких договір не вважатиметься укладеним (завжди – умови щодо предмету, ціни, строків дії договору, для окремих видів договорі – свої умови). Які умови господарського договору є звичайними і випадковими, яке їх місце і значення в договорі?

Для розкриття теми також необхідно розкрити загальні умови та порядок укладання господарських договорів, які породжують господарські зобов’язання, у якій формі вони укладаються. Як розуміти господарський договір у формі єдиного документу, яка це спрощена форма господарського договору? Особливу увагу слід приділити процедурі укладання договору, регулюванню узгодження розбіжностей, які виникають при укладанні договорів (протокол розбіжностей, заходи врегулювання розбіжностей). Окремо слід сказати про особливості укладання господарських договорів на виконання державного замовлення, договорів, що укладаються на ярмарках, відкритих торгах, аукціонах, на біржах тощо.

Разом з укладанням господарських договорів студентам слід засвоїти порядок їх зміни та припинення, зокрема у випадках нотаріального посвідчення чи державної реєстрації договору, у судовому порядку. Що може бути об’єктивною підставою для таких дій? Крім того, у передбачених законом випадках господарське зобов’язання може бути на вимогу однієї зі сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково. Студентам слід знати такі випадки, розкрити наслідки визнання господарського зобов’язання недійсним, пояснити, коли в дохід держави і за рішенням якого органу стягується усе одержане сторонами за зобов’язанням, коли тільки з однієї із сторін, коли кожна зі сторін зобов’язана повернути другій стороні все одержане за зобов’язанням.

План лекційного заняття

1.Поняття та ознаки господарського договору.

2.Порядок укладення, зміни та припинення господарських договорів.

3.Підстави та наслідки визнання господарських договорів недійсними та неукладеними. Попередній договір.

4.Способи забезпечення належного виконання договірних зобов’язань.

5.Відповідальність за порушення договірних зобов’язань.

План семінарського (практичного) заняття:

1.Поняття та ознаки господарського договору.

2.Порядок укладення, зміни та припинення господарських договорів.

3.Підстави та наслідки визнання господарських договорів недійсними та неукладеними. Попередній договір.

4.Способи забезпечення належного виконання договірних зобов’язань.

5.Відповідальність за порушення договірних зобов’язань.

Питання для самостійного вивчення

1.Поняття, ознаки та підстави виникнення господарських зобов’язань.

2.Склад та зміст господарських зобов’язальних відносин.

3.Види господарських зобов’язань. Принципи та умови виконання господарських зобов’язань, їх припинення.

4.Види господарських договорів за різними критеріями.