Тема 2. Державне регулювання у сфері підприємництва. Контроль за здійсненням підприємницької діяльності

Основні терміни та поняття: державне регулювання економікою, правові форми державного керівництва економікою, регуляторна політика, регуляторний акт, прогнозування та планування, державне прогнозування, програмування, управління, державний нагляд (контроль), державне замовлення, державний контракт, державні потреби, стандартизація.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Тенденція посилення державного регулювання економіки, що намітилась з початку XX ст., захопила й країни, які перебувають на перехідному етапі розвитку ринкової економіки (в тому числі й Україну).

Це зумовлено необхідністю: l) надзвичайних заходів, спрямованих на фінансове оздоровлення господарства; 2) адаптації економіки і системи управління до нових умов; 3) проведення активної соціальної політики; 4) проведення структурної політики; 5) проведення антимонопольної політики.

Для створення сприятливих умов для підприємницької діяльності держава має проводити відповідну економічну політику. Правове закріплення економічної політики здійснюється шляхом визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, у прогнозах і програмах економічного і соціального розвитку України та окремих її регіонів, програмах діяльності Кабінету Міністрів України, цільовиx програмах економічного, науково-технічного і соціального розвитку, а також відповідних законодавчих актах.

Правові форми державного керівництва економікою – це врегульовані правом види діяльності уповноважених державних органів, а також органів місцевого самоврядування у сфері економіки.

Економічна політика держави втілюється у певні правові форми – прогнозування і програмування, контроль, управління, нормативне регулювання, здійснюється за допомогою специфічних методів – адміністративних та економічних. Потрібно ознайомитися зі змістом цих форм та методів. З-поміж правових форм здійснення державного керівництва економікою слід найбільшу увагу приділити нормативному (правовому) регулюванню економіки та розкрити механізм цього правового регулювання (його структуру, стадії).

Для безпосереднього впливу на сферу господарювання держава має спеціальні засоби. Це державне замовлення і завдання, ліцензування, патентування, квотування, стандартизація, сертифікація, застосування нормативів і лімітів, регулювання цін і тарифів, пільги, дотації, компенсації, цільові інновації та субсидії. Потрібно знати ці засоби, умови та можливі наслідки їх застосування. Особливо детально необхідно розкрити поняття і значення ліцензування та патентування, спільні та відмінні риси між ними: які види господарської діяльності підлягають ліцензуванню, які – патентуванню. Слід зазначити, що зазначеним проблемам присвячені окремі нормативно-правові акти, з якими варто ознайомитися.

Також потрібно звернути увагу на роль контролю у сфері державного керівництва.

Контроль у сфері державного керівництва економікою – це встановлення компетентними органами ступеня відповідності фактичних напрямів і результатів діяльності суб’єктів господарського життя встановленим державою правилам, нормам і нормативам, а також виявлення порушень у діяльності цих суб’єктів, вживання заходів щодо їх усунення.

Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб’єктів підприємництва у таких сферах: збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб’єктами господарських відносин – за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності; фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин – за додержанням суб’єктами господарювання кредитних зобов’язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, додаткової дисципліни; цін і ціноутворення – з питань додержання суб’єктами господарювання державних цін на продукцію і послуги; монополізму та конкуренції – з питань додержання антимонопольно-конкурентного законодавства; земельних відносин – за використанням і охороною земель; водних відносин і лісового господарства – за використанням та охороною вод і лісів, відтворенням водних ресурсів і лісів; виробництва і праці – за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю; за пожежною, екологічною, санітарно-гігієнічною безпекою; за дотриманням стандартів, норм і правил, якими встановлено обов’язкові вимоги щодо умов здійснення господарської діяльності; споживання – за якістю і безпечністю продукції та послуг; зовнішньоекономічної діяльності – з питань технологічної, економічної, екологічної та соціальної безпеки.

План лекційного заняття

1.Поняття державного регулювання підприємництва.

2.Правові форми державного керівництва економікою.

3.Поняття контролю, його сутність.

4.Засоби державного регулювання підприємницької діяльності.

План семінарського (практичного) заняття:

1.Поняття державного регулювання підприємництва.

2.Правові форми державного керівництва економікою.

3.Поняття контролю, його сутність.

4. Засоби державного регулювання підприємницької діяльності.

Питання для самостійного вивчення

1.Державні гарантії прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності.

2.Шляхи захисту прав та законних інтересів суб’єктів підприємництва.