Практичні завдання до самостійної роботи

Скласти термінологічний словник до теми².

Проаналізувати Закон України «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності».

Тести

1.Дата створення юридичноъ особи :

1. дата внесення юридичної особи до ЄДРПОУ.

2. дата подання заяви про державну реєстрацію.

3. дата внесення реєстраційного збору.

4. наступний робочий день після реєстрації юридичної особи.

2.Яка з цих підстав є такою, що дає право державному реєстратору залишити документи, надані для реєстрації юридичної особи, без розгляду :

1. документи, подані до органу реєстрації не особисто, а через представника;

2. документи, надіслані рекомендованим листом;

3. документи, подані в неповному обсязі;

4. реєстраційна картка заповнена машинодруком.

3. Підставою для видачі дозволу органу державного пожежного нагляду на початок роботи є:

1. висновок експертизи протипожежного стану підприємства;

2. заява;

3. матеріали експертизи;

4. свідоцтво про державну реєстрацію.

Інформаційні джерела:

Основна література

1. Булгакова I.В. Господарське право України: Навч. посібник / I.В. Булгакова. – К.: Прецедент, 2006. – С. 29-52, 65-202.

2. Вінник О.М. Господарське право: курс лекцій. – К.: Атіка, 2005. – С. 57-142.

3. Господарське право: Навч. посібник / за ред. М.Л. Шелухіна. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 218-359.

4. Жук Л.А. Господарське право: Навч. посібник / Л.А. Жук, I.Л. Жук, О.М. Неживець. – К.: Кондор, 2007. – С. 63-125.

5. Пігач Я.М. Господарське законодавство: Навч. посібник / Я.М. Пігач, Л.М. Труфанова. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – С. 20-80.

6. Підприємницьке право: Підручн. / За ред. О.В. Старцева / 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Істина, 2005. – 600 с.

7. Хозяйственное право: Учебник / Ред. Мамутов В.К. – К.: Юринком Интер, 2002. – С. 273-359, 385-416.

Нормативно-правові акти

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.

3. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 461.

4. Про Антимонопольний комітет України» № 3659-ХІІ від 26 листопада 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 50. – Ст. 472.

5. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30.

6. Про бібліотеки і бібліотечну справу» № 32/95-ВР від 27 січня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 7. – Ст. 45.

7. Про благодійництво та благодійні організації» № 531/97-ВР від 16 вересня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 46. – Ст. 292.

8. Про господарські товариства» № 576-ХІІ від 19 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.

9. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» № 755-IV від 15 травня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31-32. – Ст. 263.

10. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 33. – Ст. 1770.

11. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-XIV від 23 вересня 1999 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – № 42. – Ст. 2080.

12. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240-III від 18 січня 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 8. – Ст. 310.

13. Про колективне сільськогосподарське підприємство: Закон України від 14 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 20. – Ст. 272.

14. Про концесії: Закон України від 16 липня 1999 року № 997-XІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 41. – Ст. 372.

15. Про кредитні спілки» № 2908-ІІІ від 20 грудня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 15. – Ст. 101.

16. Про ліцензування певних видів господарської діяльності» № 1775-ІІІ від 1 червня 2000 року // Офіційний вісник України. – 2000. – № 27. – Ст. 1109.

17. Про музеї та музейну справу» № 249/95-ВР від 29 червня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 25. – Ст. 191.

18. Про Національний банк України» № 679-XIV від 20 травня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238.

19. Про об’єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.

20. Про оренду державного та комунального майна: Закон України від 10 квітня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 30. – Ст. 416.

21. Про споживчу кооперацію: Закон України від 9 квітня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 30. – Ст. 414.

22. Про торгово-промислові палати в Україні» № 671/97-ВР від 2 грудня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 13. – Ст. 52.

23. Про фермерське господарство: Закон України від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 45. – Ст. 363.

24. Про затвердження положення про створення (реєстрацію), реорганізацію та ліквідацію промислово-фінансових груп: Постанова Кабінету Міністрів України № 781 від 20 липня 1996 р. // Урядовий кур’єр. – 1996. – № 142-143.

25. Про затвердження Порядку надання Кабінетом Міністрів України дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання: Постанова Кабінету Міністрів України № 219 від 28 лютого 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 9. – Ст. 405.

26. Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про затвердження Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу» № 65 від 9 червня 2004 року // Офіційний вісник України. – 2004. – № 26. – Ст. 1725.

* * *

Тема 7. Ліквідація та реорганізація суб’єктів підприємницької діяльності. Банкрутство.

Основні терміни та поняття: неплатоспроможність, неспроможність, банкрутство, боржник, банкрут, кредитор, конкурсний кредитор, поточний кредитор, заставний кредитор, комітет кредиторів, арбітражний керуючий, розпорядження майном боржника, санація, план санації, ліквідаційна процедура, мирова угода.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Тема присвячена з’ясуванню способів захисту прав кредиторів та шляхів виходу з кризового становища боржника, який є неплатоспроможним. Перш за все слід з’ясувати, що боржник може бути визнаний неспроможним лише у випадку нездатності суб’єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов’язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності. Потрібно визначити поняття банкрутства, детально з’ясувати його ознаки, матеріальні та процесуальні підстави застосування процедур відновлення платоспроможності. Особливу увагу слід звернути на те, до кого можуть, і до кого не можуть бути застосовані такі процедури, які суб’єкти можуть їх ініціювати, а які позбавлені такого права.

Необхідно встановити усіх суб’єктів, які можуть бути учасниками провадження у справі про банкрутство. При цьому особливу увагу необхідно приділити сторонам (кредитори та банкрути). Потрібно роз’яснити, чи можуть бути банкрутами державні комерційні підприємства, фізичні особи – підприємці, хто може виступати кредитором, який орган представляє інтереси кредиторів під час провадження, як це впливає на забезпечення їх прав(збори кредиторів, комітет кредиторів).

Необхідно розкрити порядок призначення арбітражного керуючого, який є центральною фігурою розгляду справ про банкрутство. Одним з основних при розгляді цього питання моментів є його повноваження, підстави призначення, умови оплати праці, особливості діяльності щодо окремих категорій суб’єктів банкрутства та різних стадій. Правовий статус інших учасників у справі можна розкрити більш стисло ( власник майна боржника, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, органи місцевого самоврядування, представник працівників боржника).

Банкрутство, відповідно до законодавства, є крайнім заходом, якого, за можливості, необхідно уникати. З огляду на це, потрібно приділити увагу заходам запобігання банкрутству суб’єктів підприємництва, які в межах своїх повноважень можуть застосовувати засновники (учасники) суб’єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією. Слід пояснити, як здійснюється досудова санація державних підприємств.

Потрібно детально з’ясувати порядок провадження у справі про банкрутство (починаючи від подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство і до припинення провадження або ліквідації банкрута). У передбачених законом випадках до неплатоспроможного боржника застосовуються такі процедури, як розпорядження майном боржника, мирова угода, санація боржника, ліквідація банкрута. Пояснити, на яких стадіях провадження справи про банкрутство застосовуються вказані процедури, хто, з якою метою і в які засоби масової інформації подає оголошення про порушення справи банкрутство. Розкрити порядок створення ліквідаційної комісії та її повноваження, порядок продажу майна боржника.

Кінцевою метою усіх процедур відновлення платоспроможності є виконання боржником своїх зобов’язань. Однак після початку провадження у справі про банкрутство виконання цих зобов’язань може здійснюватися виключно у відповідності з передбаченою законодавством черговістю. Цю черговість студентам слід знати.

У передбачених законом випадках окремі учасники провадження у справі про банкрутство несуть відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство (зокрема, фіктивне банкрутство, приховування банкрутства, умисне доведення до банкрутства).

План лекційного заняття

1.Поняття, підстави припинення підприємницької діяльності.

2.Реорганізація суб’єктів підприємницької діяльності.

3. Ліквідація суб’єктів підприємницької діяльності.

4.Поняття та суб’єкти банкрутства. Сторони та учасники процедури банкрутства.

5.Провадження у справах про банкрутство.

План семінарського (практичного) заняття:

1.Поняття, підстави припинення підприємницької діяльності.

2.Реорганізація суб’єктів підприємницької діяльності.

3. Ліквідація суб’єктів підприємницької діяльності.

4.Поняття та суб’єкти банкрутства. Сторони та учасники процедури банкрутства.

5.Провадження у справах про банкрутство.

6.Підстави та наслідки скасування державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.

Питання для самостійного вивчення

1.Поняття та підстави ліквідації суб’єкта підприємництва, порядок її здійснення.

2.Задоволення претензій кредиторів.

3.Неспроможність суб’єкта підприємництва.

4.Ознаки банкрутства.