- •4. Періоди і рухові режими лікувальної фізичної культури.
- •5. Фізіотерапевтичні засоби у системі фізичної реабілітації.
- •6. Види теплових процедур. Парафіно – озокерито лікування.
- •7. Кліматотерапія. Механотерапія. Працетерапія.
- •8.Водолікування. Лікування прісною і мінеральною водою. Покази і проти покази.
- •9. Ревматизм у дітей. Етіологія, клінічна картина. Засоби реабілітації.
- •14. Реабілітація хворих на інфаркт міокарда у лікарняний період.
- •15. Реабілітація хворих на інфаркт міокарда в санаторний та поліклінічний етапи реабілітації.
- •17. Реабілітаційні заходи для хворих з гіпертонічною хворобою.
- •19. Пневмонія. Етіологія, патогенез. Симптоми і перебіг захворювання.
- •20. Пневмонія. Фізична реабілітація хворих на пневмонію у лікарняний та після лікарняний періоди.
- •21. Реабілітація дітей з вродженою дисплазією кульшового суглобу.
- •22. Бронхіальна астма. Етіологія, патогенез, клінічна характеристика.
- •23. Фізична реабілітація хворих на бронхіальну астму в лікарняний і післялікарняний періоди.
- •25. Сколіоз. Реабілітація дітей при різних стадіях розвитку хвороби.
- •26. Ішемічна хвороба серця у осіб старшого і похилого віку. Етіологія, патогенез, особливості клінічного перебігу захворювання. Засоби фізичної реабілітації.
- •27. Недостатність кровообігу. Причини, ступені, клінічні прояви. Шляхи і засоби реабілітації.
- •28. Захворювання кишок. Загальна характеристика. Реабілітаційні заходи.
- •29. Фізичні фактори реабілітації після операцій на органах черевної порожнини.
- •30. Виразкова хвороба шлунка і 12-типалої кишки. Етіологія, патогенез, клінічна характеристика.
- •31. Цукровий діабет. Етіологія, патогенез, клінічна характеристика.
- •32. Цукровий діабет. Шляхи реабілітації. Комплекс спеціальних вправ.
- •33. Ожиріння. Засоби фізичної реабілітації при ожирінні. Комплекс спеціальних вправ.
- •35. Рани. Клінічна характеристика, шляхи реабілітації.
- •36. Остеохондроз хребта. Етіологія, патогенез, клінічні прояви і перебіг захворювання.
- •37. Опіки. Етіологія, патогенез, клінічна картина.
- •38. Артрози. Засоби реабілітації у лікарняний і після лікарняний періоди.
- •39. Опіки. Реабілітаційні заходи при опіках. Перелік спеціальних вправ.
- •40. Поняття про переломи. Клінічна характеристика. Принципи хірургічного лікування.
- •42. Методика проведення реабілітаційного масажу при переломах кіток нижньої кінцівки.
- •43.Дитячий церебральний параліч. Етіологія, клінічний перебіг захворювання.
- •47. Засоби фізичної реабілітації хворих на інсульт у після- лікарняний період.
- •48. Фізична реабілітація хворих на інсульт в ранньому відновлювальному періоді.
- •49. Постава. Порушення постави у сагітальній і фронтальній площинах.
- •51. Комплекс вправ для хворих на інсульт при розширеному ліжковому режимі у лікарняний період.
- •54. Комплекс спеціальних вправ для корекції постави. Вправи біля вертикальної площини.
- •55. Комплекс спеціальних вправ лікувальної гімнастики для дітей із сколіозом і-іі ступенів.
- •56. Лікувальна фізкультура та інші засоби фізичної реабілітації хворих на остеохондроз хребта.
- •58. Особливості методики лікувальної фізкультури при вагітності.
- •59.Особливості реабілітаційного масажу для хворих на бронхіальну астму.
- •60. Комплексна реабілітація хворих на виразкову хворобу 12-типалої кишки у лікарняний і після лікарняний періоди.
21. Реабілітація дітей з вродженою дисплазією кульшового суглобу.
22. Бронхіальна астма. Етіологія, патогенез, клінічна характеристика.
Бронхіальна астма — це хронічне захворювання, що характеризується періодичними нападами ядухи, що виникає внаслідок спазму дрібних і середніх бронхів. Природа захворювання, переважно, інфекційно-алергічна. Стан підвищеної і патологічної чутливості (сенсибілізація) може виникати під дією речовин, що з'являються в організмі під час розкладу бактерій при інфекційних захворюваннях органів дихання і хронічних вогнищах інфекції. Алергенами можуть бути квітковий пилок, хімічні речовини, ліки, побутовий пил, гриби, ягоди, запахи, кліматичні чинники. Напади бронхіальної астми іноді викликаються нервово-рефлекторним шляхом, тобто є наслідком порушень регуляторної діяльності ЦНС, підвищеної збудливості підкоркових центрів.
При нападі бронхіальної астми різко порушується механізм дихання, особливо видих, і повітря повністю не виходить з легень. Це веде з кожним вдихом до збільшення повітря в альвеолах, здуття легень, падіння вентиляції, недонасичення крові киснем та недостатнього звільнення її від оксиду вуглецю. Хворому не вистачає повітря, виникає страх задихнутися, він блідне, згодом обличчя стає синюшним. Дихання здійснюється з великими зусиллями, за допомогою допоміжних м'язів і супроводжується свистячими хрипами, що чути на відстані. Під кінець нападу починається відкашлювання мокротиння, що накопичилося через надмірне виділення слизу в бронхах і, у свою чергу, заважало нормальному проходженню повітря в легенях. Через декілька годин після нападу всі ці явища зникають і хворий, у разі відсутності органічних змін в легенях і супутніх захворювань у період між нападами, почуває себе практично здоровим. Однак при прогресуванні захворювання часті напади ведуть до збільшення залишкового об'єму, зниження еластичності легень, хронічного бронхіту, емфіземи, пневмосклерозу, легеневої та серцевої недостатності. Загальний стан хворого буде визначатись цими захворюваннями у період між нападами.
Перебіг бронхіальної астми характерний періодами загострення і ремісії. У деяких хворих напади виникають рідко, у певний період року, у інших — по декілька разів протягом доби. Інколи виникає так званий астматичний статус, коли напади не проходять протягом кількох днів. Сам напад може тривати від кількох хвилин до кількох годин і більше.
Лікування бронхіальної астми комплексне і націлене насамперед на усунення нападу, для чого використовують медикаменти, що знімають спазми мускулатури бронхів і розширяють їх просвіт. Використовують засоби, що знижують чутливість організму до алергенів (десенсибілізуючі), нормалізують діяльність ЦНС, протидіють інфекції. Велику питому вагу у лікуванні бронхіальної астми мають засоби фізичної реабілітації.