- •Термін «інформатика виник на початку60-х років XX ст. У французькій мові.
- •5. Складові частини пк та їх характеристики
- •Накопичувані на змінних магнітних і оптичних дисках, стріч-
- •6. Атрибутивні дані в гіс можуть мати різні способи і технології
- •7. Основою бази даних є модель даних - фіксована система понять і
- •8. У цьому випадку вся сукупність даних, що
- •9. 10. Просторові дані вводяться і зберігаються в комп'ютері у фор-
- •12. Растрові і векторні структури даних мають свої переваги і недолі-
Термін «інформатика виник на початку60-х років XX ст. У французькій мові.
інформатика - це наука про засоби, методи і способи збору, обміну,
збереження й обробки інформації за допомогою автоматизованих засобів.
Інформаційні технології - система процедур перетворення інформації з метою формування, обробки, розповсюдження і використовування інформації.
Основу сучасної інформаційної технології складають: комп'ютерна обробка інформації за заданими
алгоритмами, зберігання великих обсягів інформації на магнітних носіях і передача інформації на будь-яку відстань в обмежений час.
Інформатика як галузь промисловості охоплює всі забезпечувальні підприємства та організації з обробки даних і виробництву алгоритмів, програм і засобів обчислювальноїНа думку багатьох фахівців, поняття «інформація» належить до так званих первинних, невизначуваних понять, дати точне визначення яких у принципі неможливо. техніки. У вищенаведеному визначенні предмета «інформатика» наводиться одне із найпоширеніших тлумачень поняття «інформація»: під інформацією розуміють відображення знань і фактів (відомостей, даних), що використовуються в різних галузях людської діяльності
. З погляду матеріалістичної філософії інформація є віддзеркаленням реального світу; це відомості, які один реальний об'єкт містить про інший реальний об'єкт. Інформація - міра організації системи. За аналогією з трактуванням поняття «інформатика» дотепер відсутня однозначність і в тлумаченні поняття «геоінформатика».
Геоінформатика є частиною інформатики, яка має справу з просторовою (просторово-розподіленою, просторово-координованою) інформацією.
Найбільш загальним визначенням геоінформатики є таке: геоінформатика - це наука, технологія і прикладна діяльність,пов'язані зі збором, збереженням, обробкою, аналізом і відображенням просторових даних, а також із проектуванням, створенням і використанням географічних інформаційних систем.
У більш вузькому розумінні, як галузь наукового знання гео-
інформатику вважають міждисциплінарною наукою про засоби,методи і способи збору, збереження, обміну, обробки, аналізу й відображення просторової (чи просторово-координованої) інформації.
Сукупність засобів, способів і методів автоматизованого збору,зберігання, маніпулювання, аналізу і відображення (представлення) просторової інформації об'єднують під загальною назвою «геоінформаційні технології».
Термін «геоінформаційні технології» часто замінюють терміном «технології географічних інформаційних систем», або за аналогією з його англомовним еквівалентом - терміном «ГІС технології» (GIS technology). У цілому геоінформатика тісно пов'язана з географічними інфо-рмаційними системами (геоінформаційними системами, ГЇС -Geographical Information Systems, GIS), оскільки основні теоретичні ідеї геоінформатики як науки реалізуються в сучасних ГІС на технічному і технологічному рівнях.
5. Складові частини пк та їх характеристики
Основними компонентами, що входять до конфігурації основних
типів комп'ютерів, є (рис 2.3):
- центральний процесор;
- материнська плата;
- оперативна пам'ять;
- накопичувані на твердих магнітних дисках;
- накопичувані на змінних магнітних і оптичних дисках;
- відеокарта чи відеоприскорювач;
- порти для підключення периферійних пристроїв.
Центральний процесор. Процесор (processor) - функціональ-
на частина обчислювальної машини (комп'ютера), призначена
для інтерпретації програм. Саме в процесорі комп'ютерна про-
грама перетворюється в якісь дії - показ на моніторі символів чи
зображень; запис чи читання даних із пристроїв збереження;
команди периферійним пристроям.
Материнська плата. Материнська плата (motherboard) при-
значена для кріплення і з'єднання всіх інших вузлів комп'юте-
ра в системному блоці. Являє собою пластину з пластикового
ізоляційного матеріалу, на яку напаяні з'єднання і гнізда для
кріплення процесора й інших чипів, оперативної пам'яті, гнізда
для плат розширення, елементи електроживлення та ін.
Основу материнської плати складає системна шина — ряд
рівнобіжних провідників для передачі 32-розрядних машинних
чисел, за допомогою яких виробляється обмін даними між проце-
сором, оперативною пам'яттю, накопичувачами інформації, пла-
тами, керуючими зовнішніми пристроями і ін.
Материнська плата із закріпленими на ній комплектуючими
міститься в корпусі системного блока. Корпус захищає компо
ненти ПК від зовнішніх механічних впливів. На корпусі закрі
плений блок живлення з вентилятором охолодження, розні
мання для установки змінних накопичувачів (дисководи для
магнітних і оптичних дисків), кнопки включення живлення і
перезавантаження, індикатори роботи комп'ютера та ін. Корпу
си мають різні стандартні розміри й оформлення, що дозволя
ють розміщати різні набори устаткування залежно від призна
чення й умов роботи ПК.
Оперативна пам'ять. Оперативна пам'ять призначена для роз- '
міщення програм і даних, використовуваних процесором безпо- .
середньо в процесі поточної роботи. Складається з комірок для {
запису, збереження і зчитування даних, об'єднаних у 32-розрядні
адресні регістри. При відключенні живлення дані в оперативній г
пам'яті стираються. Конструктивно оперативна пам'ять вико- '. нана
у вигляді модуля з набором спеціальних мікросхем, закріплених
на пластиковій платі з контактами, що вставляються в
спеціальні рознімання на материнській платі. Технічні характе-
ристики оперативної пам'яті визначаються місткістю і швидкістю
обміну із системною шиною.
Накопичувачі на твердих магнітних дисках. Накопичувачі на
твердих магнітних дисках (HDD, вінчестери) призначені для збе-
реження програм і даних протягом тривалого періоду часу; ця
пам'ять не залежить від підключення енергії. Інформація запису-
ється у вигляді магнітних плям (міток) на дисках з магнітним
покриттям. Запис і зчитування магнітних міток виконуються за
допомогою спеціальної голівки, що переміщується над поверхнею
диска. За умовами викорис-
тання розрізняють: внутрішні накопичувачі (постійно закріплені
в системному блоці), змінні накопичувачі (вставляються в спеці-
альні рознімання системного блока чи дискового масиву) і зовні-
шні (в окремому корпусі з блоком електроживлення і системою
вентиляції, зв'язок з іншими компонентами підтримується за до-
помогою високошвидкісних з'єднань SCSI, FireWire чи USB).