- •4. Періоди і рухові режими лікувальної фізичної культури.
- •5. Фізіотерапевтичні засоби у системі фізичної реабілітації.
- •6. Види теплових процедур. Парафіно – озокерито лікування.
- •7. Кліматотерапія. Механотерапія. Працетерапія.
- •8.Водолікування. Лікування прісною і мінеральною водою. Покази і проти покази.
- •9. Ревматизм у дітей. Етіологія, клінічна картина. Засоби реабілітації.
- •14. Реабілітація хворих на інфаркт міокарда у лікарняний період.
- •15. Реабілітація хворих на інфаркт міокарда в санаторний та поліклінічний етапи реабілітації.
- •17. Реабілітаційні заходи для хворих з гіпертонічною хворобою.
- •19. Пневмонія. Етіологія, патогенез. Симптоми і перебіг захворювання.
- •20. Пневмонія. Фізична реабілітація хворих на пневмонію у лікарняний та після лікарняний періоди.
- •21. Реабілітація дітей з вродженою дисплазією кульшового суглобу.
- •22. Бронхіальна астма. Етіологія, патогенез, клінічна характеристика.
- •23. Фізична реабілітація хворих на бронхіальну астму в лікарняний і післялікарняний періоди.
- •25. Сколіоз. Реабілітація дітей при різних стадіях розвитку хвороби.
- •26. Ішемічна хвороба серця у осіб старшого і похилого віку. Етіологія, патогенез, особливості клінічного перебігу захворювання. Засоби фізичної реабілітації.
- •27. Недостатність кровообігу. Причини, ступені, клінічні прояви. Шляхи і засоби реабілітації.
- •28. Захворювання кишок. Загальна характеристика. Реабілітаційні заходи.
- •29. Фізичні фактори реабілітації після операцій на органах черевної порожнини.
- •30. Виразкова хвороба шлунка і 12-типалої кишки. Етіологія, патогенез, клінічна характеристика.
- •31. Цукровий діабет. Етіологія, патогенез, клінічна характеристика.
- •32. Цукровий діабет. Шляхи реабілітації. Комплекс спеціальних вправ.
- •33. Ожиріння. Засоби фізичної реабілітації при ожирінні. Комплекс спеціальних вправ.
- •35. Рани. Клінічна характеристика, шляхи реабілітації.
- •36. Остеохондроз хребта. Етіологія, патогенез, клінічні прояви і перебіг захворювання.
- •37. Опіки. Етіологія, патогенез, клінічна картина.
- •38. Артрози. Засоби реабілітації у лікарняний і після лікарняний періоди.
- •39. Опіки. Реабілітаційні заходи при опіках. Перелік спеціальних вправ.
- •40. Поняття про переломи. Клінічна характеристика. Принципи хірургічного лікування.
- •42. Методика проведення реабілітаційного масажу при переломах кіток нижньої кінцівки.
- •43.Дитячий церебральний параліч. Етіологія, клінічний перебіг захворювання.
- •47. Засоби фізичної реабілітації хворих на інсульт у після- лікарняний період.
- •48. Фізична реабілітація хворих на інсульт в ранньому відновлювальному періоді.
- •49. Постава. Порушення постави у сагітальній і фронтальній площинах.
- •51. Комплекс вправ для хворих на інсульт при розширеному ліжковому режимі у лікарняний період.
- •54. Комплекс спеціальних вправ для корекції постави. Вправи біля вертикальної площини.
- •55. Комплекс спеціальних вправ лікувальної гімнастики для дітей із сколіозом і-іі ступенів.
- •56. Лікувальна фізкультура та інші засоби фізичної реабілітації хворих на остеохондроз хребта.
- •58. Особливості методики лікувальної фізкультури при вагітності.
- •59.Особливості реабілітаційного масажу для хворих на бронхіальну астму.
- •60. Комплексна реабілітація хворих на виразкову хворобу 12-типалої кишки у лікарняний і після лікарняний періоди.
28. Захворювання кишок. Загальна характеристика. Реабілітаційні заходи.
Серед захворювань кишок найчастіше спостерігається запалення слизової оболонки товстих кишок — коліт, тонких кишок — ентерит, одночасне запалення тонких і товстих кишок — ентероколіт. За своїм перебігом вони поділяються на гострі та хронічні.
Гострі захворювання виникають, переважно, при вживанні несвіжої, неякісної, зіпсованої їжі, внаслідок попадання у шлунково-кишковий тракт дизентерійних паличок, патогенних мікроорганізмів, токсичних речовин. Проявляються вони болем у животі, коліками, підвищенням температури, відрижкою, блюванням, проносами, в яких багато слизу, неперетравлених часток їжі, а у важких випадках — гною і крові. Хворого, звичайно, госпіталізують і проводять лікування залежно від причин, що викликали гостре захворювання кишок. Постраждалим дають проносне та інші ліки, роблять очищувальні та медикаментозні клізми, застосовують дієтотерапію. Засобів фізичної реабілітації, за виключенням окремих методів фізіотерапії, не призначають.
Хронічні захворювання кишок можуть бути наслідком перенесених гострих захворювань кишечнику, інфекції, інтоксикації, патологічних процесів у шлунку, печінці, підшлунковій залозі, вживання недоброякісної, погано обробленої їжі, а також малорухливого способу життя.
У лікарняний період реабілітації застосовують ЛФК, лікувальний масаж, фізіотерапію.
Лікувальну фізичну культуру призначають після стихання гострих проявів коліту. Вона протипоказана при виразковому коліті з кровотечами, виражених проносах, різкому загостренні хронічного ентериту та коліту.
При хронічних колітах, що супроводжуються спастичними запорами у І період ЛФК у постільному режимі застосовують вихідні положення лежачи на спині з зігнутими у колінах ногами, упор стоячи на колінах, на боці. Вони сприяють розслабленню м'язів живота та зниженню внутрішнього кишкового тиску. Виключають вправи, що спричиняють напруження м'язів живота, і ведуть до підвищення тонусу м'язів кишечнику та підсилення в ньому спастичних явищ. Комплекси складають з простих вправ для кінцівок, на розслаблення і дихальних з підняттям рук не вище рівня плечей. їх виконують у повільному темпі, з неповною амплітудою, по 30-60 с з паузами для відпочинку. Окрім лікувальної гімнастики, що триває 10-12 хв використовують самостійні заняття по 5-6 разів на день.
У II період загальнорозвиваючі та спеціальні вправи виконують з різних вихідних положень у повільному і середньому темпі з повною амплітудою рухів наприкінці періоду. Вправи для тулуба і живота виконують без натужування, продовжують застосовувати вправи на розслаблення, зменшують паузи для відпочинку, не рекомендуються силові вправи, підскоки, стрибки. Тривалість заняття лікувальною гімнастикою збільшується до 20-25 хв. До форм ЛФК додають ранкову гігієнічну гімнастику, лікувальну ходьбу.
Лікувальний масаж . Застосовують сегментарно-рефлекторний класичний і точковий масаж. Фізіотерапію. Застосовують зігріваючі компреси, сидячі ванни, медикаментозний електрофорез, солюкс, УВЧ-терапію, ультразвук, мікрохвильову терапію, індуктотермію, парафінові та озокеритні аплікації, пиття мінеральної води і кишкові промивання, ультрафіолетові опромінювання живота.