- •4. Періоди і рухові режими лікувальної фізичної культури.
- •5. Фізіотерапевтичні засоби у системі фізичної реабілітації.
- •6. Види теплових процедур. Парафіно – озокерито лікування.
- •7. Кліматотерапія. Механотерапія. Працетерапія.
- •8.Водолікування. Лікування прісною і мінеральною водою. Покази і проти покази.
- •9. Ревматизм у дітей. Етіологія, клінічна картина. Засоби реабілітації.
- •14. Реабілітація хворих на інфаркт міокарда у лікарняний період.
- •15. Реабілітація хворих на інфаркт міокарда в санаторний та поліклінічний етапи реабілітації.
- •17. Реабілітаційні заходи для хворих з гіпертонічною хворобою.
- •19. Пневмонія. Етіологія, патогенез. Симптоми і перебіг захворювання.
- •20. Пневмонія. Фізична реабілітація хворих на пневмонію у лікарняний та після лікарняний періоди.
- •21. Реабілітація дітей з вродженою дисплазією кульшового суглобу.
- •22. Бронхіальна астма. Етіологія, патогенез, клінічна характеристика.
- •23. Фізична реабілітація хворих на бронхіальну астму в лікарняний і післялікарняний періоди.
- •25. Сколіоз. Реабілітація дітей при різних стадіях розвитку хвороби.
- •26. Ішемічна хвороба серця у осіб старшого і похилого віку. Етіологія, патогенез, особливості клінічного перебігу захворювання. Засоби фізичної реабілітації.
- •27. Недостатність кровообігу. Причини, ступені, клінічні прояви. Шляхи і засоби реабілітації.
- •28. Захворювання кишок. Загальна характеристика. Реабілітаційні заходи.
- •29. Фізичні фактори реабілітації після операцій на органах черевної порожнини.
- •30. Виразкова хвороба шлунка і 12-типалої кишки. Етіологія, патогенез, клінічна характеристика.
- •31. Цукровий діабет. Етіологія, патогенез, клінічна характеристика.
- •32. Цукровий діабет. Шляхи реабілітації. Комплекс спеціальних вправ.
- •33. Ожиріння. Засоби фізичної реабілітації при ожирінні. Комплекс спеціальних вправ.
- •35. Рани. Клінічна характеристика, шляхи реабілітації.
- •36. Остеохондроз хребта. Етіологія, патогенез, клінічні прояви і перебіг захворювання.
- •37. Опіки. Етіологія, патогенез, клінічна картина.
- •38. Артрози. Засоби реабілітації у лікарняний і після лікарняний періоди.
- •39. Опіки. Реабілітаційні заходи при опіках. Перелік спеціальних вправ.
- •40. Поняття про переломи. Клінічна характеристика. Принципи хірургічного лікування.
- •42. Методика проведення реабілітаційного масажу при переломах кіток нижньої кінцівки.
- •43.Дитячий церебральний параліч. Етіологія, клінічний перебіг захворювання.
- •47. Засоби фізичної реабілітації хворих на інсульт у після- лікарняний період.
- •48. Фізична реабілітація хворих на інсульт в ранньому відновлювальному періоді.
- •49. Постава. Порушення постави у сагітальній і фронтальній площинах.
- •51. Комплекс вправ для хворих на інсульт при розширеному ліжковому режимі у лікарняний період.
- •54. Комплекс спеціальних вправ для корекції постави. Вправи біля вертикальної площини.
- •55. Комплекс спеціальних вправ лікувальної гімнастики для дітей із сколіозом і-іі ступенів.
- •56. Лікувальна фізкультура та інші засоби фізичної реабілітації хворих на остеохондроз хребта.
- •58. Особливості методики лікувальної фізкультури при вагітності.
- •59.Особливості реабілітаційного масажу для хворих на бронхіальну астму.
- •60. Комплексна реабілітація хворих на виразкову хворобу 12-типалої кишки у лікарняний і після лікарняний періоди.
20. Пневмонія. Фізична реабілітація хворих на пневмонію у лікарняний та після лікарняний періоди.
У лікарняний період реабілітації застосовують ЛФК, лікувальний масаж, фізіотерапію.
Лікувальну фізичну культуру призначають після спаду температури та зворотному розвитку запального процесу в легенях, покращанні загального стану хворого. Вона протипоказана при значній інтоксикації, високій температурі, дихальній недостатності, тахікардії (ЧСС понад ПО за хвилину).
Завдання ЛФК: відновлення нормального механізму дихання, покращання легеневої вентиляції та виводу мокротиння, запобігання виникненню електазів і утворенню плевральних спайок, посилення крово- і лімфообігу, обмінних процесів у легенях та розсмоктуванню патологічного вогнища в них; активізація діяльності серцево-судинної та інших систем організму.
Постільний руховий режим (3-5 днів) передбачає використання лікувальної і ранкової гігієнічної гімнастики, самостійних занять 5-7 разів на день. Комплекси складаються з простих вправ малої інтенсивності для рук, ніг, голови, з використанням дихальних статичних і динамічних вправ з вихідних положень лежачи на спині та здоровому боці.
Напівпостільний руховий режим (5-7 днів) доповнюється лікувальною ходьбою. Загальний час занять всіма формами ЛФК становить приблизно 2 год. Комплекси насичують спеціальними дихальними вправами: нахили і повороти тулуба в боки, обертання тулуба з різним положенням рук, дихальні вправи статичного і динамічного характеру. В заняттях використовують вправи для збільшення рухливості грудної клітки, звертають увагу на ритмічне поглиблене дихання. Вільний руховий режим призначають на 10-12-й день перебування хворого у лікарні. Загальний час занять ЛФК збільшується до 2,5 год. Комплекси вправ попереднього рухового режиму доповнюються вправами зі снарядами і на снарядах. Дихальні вправи використовують для нормалізації механізму дихання і відпочинку. У процесі лікувальної ходьби і прогулянок рекомендуються короткочасні прискорення. ЧСС у заняттях з ЛФК не повинна перевищувати 100 за хвилину. Тривалість занять лікувальною гімнастикою 25-ЗОхв. .
Лікувальний масаж. Використовують у всіх рухових режимах лікарняного періоду реабілітації. Роблять масаж спини у вихідному положенні лежачи на хворому боці, використовують погладжування і розтирання. Масажують нижні і верхні кінцівки, грудну клітку в положенні лежачи на здоровому боці і спині.
Фізіотерапію призначають у перші і наступні дні захворювання для антибактеріальної і протизапальної дії, покращання дренажної функції бронхів, зменшення інтоксикації, посилення крово- і лімфообігу, обміну речовин і прискорення розсмоктування запального інфільтрату; стимуляції вентиляції і газообміну у легенях, захисних функцій організму. Використовують інгаляції аерзолями антибіотиків та засобами, що сприяють розширенню бронхів, розрідженню слизу та відхаркуванню, УВЧ- терапію, мікрохвильову терапію, магнітотерапію, діадинамотерапію, УФО, індуктотермію, медикаментозний електрофорез.
Післялікарняний період реабілітації проводиться, переважно, в умовах поліклініки, де застосовують, головним чином, заняття з ЛФК та на тренажерах.
Лікувальну фізичну культуру.
Тренажери застосовують для зміцнення м'язів грудної клітки, тулуба і всього організму, розвитку загальної витривалості, підвищення функцій дихальної і серцево-судинної систем. Використовують велотренажери, весловий тренажер тощо.
Хворим рекомендується санаторно-курортне лікування в місцевих профільованих санаторіях, кліматичних курортах Південного берега Криму, серед-ньогірських і лісостепових кліматичних зонах.