17. Реабілітаційні заходи для хворих з гіпертонічною хворобою.

Гіпертонічну хворобу лікують комплексно, застосування різних методів лікування буде залежати від стадії хвороби. В першу чергу призначають ліки, що знижують артеріальний тиск (гіпотензивні препарати); усувають або мак­симально зменшують дію чинників, що викликали його підвищення; признача­ють дієту зі зниженням у їжі кухонної солі; використовують засоби фізичної реабілітації на фоні раціонального рухового режиму; приділяють увагу органі­зації праці і відпочинку.

Хворих з І стадією гіпертонічної хвороби лікують у поліклініці чи сана­торно-курортних умовах, де їм призначають ЛФК, лікувальний масаж, фізіоте­рапію, механотерапію, працетерапію.

Лікувальна фізична культура призначається для: нормалі­зації процесів збудження і гальмування в ЦНС, моторно-судинних рефлексів і судинного тонусу, порушеної регуляції артеріального тиску; загального зміц­нення організму і емоційного стану хворого; підвищення його працездатності. Застосування форм ЛФК проводять відповідно до призначеного щадного, щад­но-тренуючого та тренуючого рухових режимів.

Методика застосування фізичних вправ при гіпертонічній хворобі в усіх рухових режимах передбачає використання спеціальних вправ, якими є вправи на розслаблення м'язів, дихальні та для вестибулярного апарату. Вони сприя­ють зниженню артеріального тиску і нормалізують порушену вестибулярну функцію.

У щадному руховому режимі призначають лікувальну і ранкову гігієнічну гімнастику, лікувальну ходьбу, самостійні заняття, теренкур, прогулянки, ту­ризм, гідрокінезитерапію, спортивно-прикладні вправи. Заняття з лікувальної гімнастики триває 20-25 хв, проводиться груповим методом з вихідних поло­жень сидячи і стоячи. Призначають вправи для великих і середніх м'язових груп, що відносно менше підвищують артеріальний тиск, ніж вправи за участю малих.

Щадно-тренуючий руховий режим призначають при стабілізації артері­ального тиску і тенденції до нормалізації. ЛФК призначається у тих самих формах, що у попередньому режимі, але її інтенсивність і обсяг збільшуються. Комплекси лікувальної гімнастики доповнюють вправами з обтяженнями (ган­телі 0,5-1 кг, медболи до 2 кг.

Лікувальний масаж. Застосовують сегментарно-рефлек­торний масаж паравертебральних зон верхньогрудних і шийних спинномозко­вих сегментів, голови, шиї і комірцевої зони, використовуючи погладжування, розтирання, розминання.

Фізіотерапія. Використовують обтирання, обливання, купання, повітряні і сонячні ванни, УФО загальне і поперекової ділянки.

Механотерапію. Використовуються велотренажери, весло­вий тренажер, водяні велосипеди, універсальні тренажери типу "Здоров'я". Навантаження мають бути помірної інтенситвності, але довготривалі.

18. Міокардит у дітей шкільного віку. Етіологія, клінічна картина. Шляхи і засоби реабілітації.

19. Пневмонія. Етіологія, патогенез. Симптоми і перебіг захворювання.

Пневмонія — запалення легень, що спричиняється мікробами, віру­сами, грибками, зниженням природного імунітету, загальним ослабленням організму, зменшенням опірності легенево-бронхіальної тканини. Пневмо­нія може бути як самостійним захворюванням, так і ускладненням інших хвороб (грип, кір, хвороби серця та ін.). Розвивається вона також у хворих, які лежать без активних рухів, особливо після операцій (гіпостатична пнев­монія).

Захворювання може проходити гостро і хронічно. До гострих запалень відносять крупозну і вогнищеву пневмонії. Вони характеризуються високою температурою, болем у боці при диханні, кашлем з мокротинням, задишкою, порушеннями функції серцево-судинної системи, загальним пригніченим ста­ном хворого. Перебіг крупозної пневмонії більш тяжкий, оскільки патологіч­ним процесом уражена доля або вся легеня і загальна інтоксикація організму вища.

Гостру пневмонію лікують комплексно. Хворим призначають антибіоти­ки, жарознижуючі та інші медикаментозні засоби, підсилене харчування, а та­кож фізичну реабілітацію, що застосовують у лікарняний і післялікарняний пе­ріоди реабілітації.