Тема 14

ПЕРЕВІРКА І ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ТА

УМІНЬ УЧНІВ НА УРОКАХ ПРАВОЗНАВСТВА

Завдання і зміст перевірки та оцінки результатів

навчання. Організація, форми та прийоми перевірки

знань учнів на уроках правознавства. Методика

створення тестових завдань з правознавства та

використання їх під час перевірки знань. Оцінювання

знань і коментування вчителем результатів навчання

дітей на уроках правознавства

Перевірка знань учнів на уроках правознавства - важливий еле­мент навчально-виховного процесу учнів у сучасній школі.

Для повного і ґрунтовного засвоєння знань, умінь, творчого ви­користання навчального матеріалу велике значення має правильно організоване повторення. Воно дозволяє педагогу внести необхідні корективи в роботу: розкрити нові сторони досліджуваних питань, уточнити поняття, перевірити вміння, встановити більш глибокі зв'язки між фактами та явищами. Крім того, повторення дає мож­ливість учителю висувати на перший план істотно важливе, по­годжувати між собою окремі частини курсу і приводити знання, вміння учнів у систему.

Повторити все, що пройдено, неможливо, тим більше що матеріал посібника насичений, кількість годин, виділена на його вивчення, незначна. Тому повторення ретельно планується й організовується. Варто систематично повторювати основні поняття, закріплювати

161

Гуз А.М. Методика викладання правознавства в школі

найважливіші вміння. Для цього необхідно, щоб школярі при пов­торенні самостійно робили порівняння нового матеріалу з раніше вивченим, придумували або брали з життя приклади, які б підтвер­джували правильність зроблених висновків.

Для того щоб повторення забезпечило високу якість засвоєння, підвищило інтерес та активність учнів, потрібно його урізноманіт­нювати в методичному відношенні, ставлячи питання в іншому формулюванні, ніж при первісному вивченні матеріалу, даючи нові приклади та завдання, завдання обліку: перевірити засвоєння уч­нями навчального матеріалу, сприяти його систематизації; пов­торити і закріпити матеріал, який вивчається; вчасно знайти про­галини в знаннях, уміннях, досвіді творчої діяльності і вжити заходи щодо їх усунення. Не можна недооцінювати і виховного зна­чення перевірки, оскільки вона привчає школяра систематично працювати, розвивати почуття відповідальності за якість засвоє­ного матеріалу.

Заснована на закономірностях психічного розвитку перевірка стимулює розвиток пізнавальних процесів і емоційно-вольових якос­тей особистості: сприйняття, пам'яті, мислення, мови, уяви, по­чуттів, волі.

Об'єктами перевірки є:

а) знання фактичного матеріалу;

б) самостійне отримання нових знань, умінь;

в) застосування знань у новій ситуації, в житті.

Вчитель перевіряє засвоєння ознак і властивостей досліджува­них у курсі понять, логіку їхнього викладу, правильне використан­ня правових понять та ідей.

Перевірка знань повинна бути спланованою і систематичною, її потрібно проводити по всіх темах програми, по можливості пере­віряючи вивчений матеріал у кожного учня з основних питань.

Зазвичай учитель на кожному уроці виявляє якість засвоєння раніше вивченого матеріалу. Процедура перевірки може мати ва­ріанти. Іноді вчителі кожен урок починають із перевірки домаш­нього завдання, тобто спочатку перевіряють матеріал, засвоєний учнями на попередньому уроці, а потім викладають новий. У низці випадків така послідовність педагогічного процесу може бути вип­равдана, але на кожному уроці вона не припустима не тільки тому,

162