71

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I.ОСНОВИ КОМПАРАТИВНОГО АНАЛІЗУ ТЕРМІНОСИСТЕМ

1.1. Композиційно-структурний аналіз терміносистем

1.1.1. Основні підходи до визначення поняття «термін»

1.1.2. Вимоги, які висуваються до терміна

1.1.3. Поняття «термінологія» та «терміносистема»

2.1. Принципи компаративного аналізу

2.1.1. Сутність компаративного аналізу дослідження мов

2.1.2. Основні принципи компаративного аналізу терміносистем

ВИСНОВКИ ДО I РОЗДІЛУ

РОЗДІЛ II. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ КОМПАРАТИВНОГО АНАЛІЗУ ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ

2.1. Компаративний аналіз військово-політичної терміносистеми української та англійської мов на термінологічному рівні

2.2. Компаративний аналіз військово-політичної терміносистеми в англійській та українській мовах на словотворчому рівні

ВИСНОВКИ ДО II РОЗДІЛУ

ВИСНОВКИ

SUMMARY

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК

ВСТУП

Громадське життя представлене численними та взаємопов'язаними сферами. Найбільші з них - економічна, соціальна, військово-політична й духовна. Кожна з цих сфер представляє собою певну систему зі своїм типом організації та управління, зі своїми законами розвитку і традиціями. Особливе місце серед вище перелічених сфер займає військово-політична сфера, призначенням якої, на відміну від економічної, соціальної і духовної, а також всіх інших сфер, є організація та здійснення державного управління суспільством у цілому. 

Військово-політична сфера з'явилася одночасно з людським суспільством і буде в тій чи іншій формі завжди супроводжувати його розвиток. Її вивчення дає ключ до пізнання і розуміння політичних інститутів, політичних рухів і самої політики. Визначення поняття цієї сфери, її сутності і характеру має найважливіше значення для розуміння природи політики і держави, дозволяє виділити політику і політичні відносини з усієї суми суспільних відносин. Граючи важливу роль в житті суспільства, політична сфера здавна в тій чи іншій мірі привертає до себе увагу представників різних суспільних наук - економічної теорії, права, соціології, психології, а також ця сфера привертає увагу і лінгвістів, зокрема, лінгвістів-перекладачів.

Так, після проголошення незалежності України, у державі почали відбуватися кардинальні зрушення в усіх сферах життя, зокрема у військово-політичній: розвиток військового будівництва, Збройних Сил, оборонно-промислового комплексу і т.д. Багатостороннє співробітництво України в рамках міжнародних та регіональних організацій, співробітництва з Європейським Союзом, зокрема в галузі реалізації спільної політики безпеки та оборони, військово-дипломатичні контакти Міністерства оборони України з оборонними відомствами різних країн світу, участь України в різноманітних міжнародних миротворчих операціях стало результатом політики нашої держави у питаннях національної безпеки та оборони. Більш того, експорт зброї за кордон та проведення Україною військових міжнародних навчань зумовило підписання великої кількості юридичних документів.

В наслідок такого посиленого міжнародного співробітництва, Україна підписала численну низку договорів, угод, меморандумів, що безперечно вказує на розвиток її національного законодавства. Адже перекладачам довелося перекладати все більше нової термінології, зокрема військово-юридичної.

Актуальність дослідження визначається необхідністю поглибленого аналізу військово-політичної терміносистеми з огляду на інтенсифікацію співробітництва між військовими інституціями європейських країн та України в рамках проведення воєнної реформи українських збройних сил. Йдеться, зокрема, про вивчення механізмів співставного аналізу терміносистем під розробки військових стандартів на терміни та визначення.

Об’єктом дослідження виступає військово-політична терміносистема.

Предметом дослідження є компаративний аналіз військово-політичної терміносистеми в англійській та українській мовах.

Мета даного дослідження полягає в проведенні компаративного аналізу військово-політичної терміносистеми українською та англійською мовами. Враховуючи поставлену мету, визначаємо наступні завдання дослідження:

1. Проаналізувати структурно-компонентні характеристики військово-політичної терміносистеми;

2. Провести компаративний аналіз військово-політичної терміносистеми англійської та української мов на термінологічному та словотворчому рівнях;

3. Укласти глосарій військово-політичної термінології.

У дослідженні були використані такі матеріали, як офіційні документи, конвенції, постанови, накази, меморандуми тощо, Військова лінгвістична база даних, офіційні публікації: Joint Publication 1-02 Department of Defense Dictionary of Military and Associated Terms, 8 November (As Amended Through 15 March 2014), Joint Publication 3-31, Command and Control of Joint Land Operations, 24 February 2014 Joint Publication 4-05, Joint Mobilization Operations, 21 February 2014 JP 3-30, Command and Control of Joint Air Operations, 10 February 2014, Stability Operations Field Manual FM 3-07 2008, Sustaining US Global Leadership: Priorities for 21 st Century Defense, January 2012.

Наукова новизна даного дослідження полягає у конкретизації методів проведення компаративного аналізу на прикладі військово-політичної терміносистеми.

Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів для розробки військових стандартів на терміни та визначення. Окрім того, практична частина роботи може використовуватись при викладанні курсу «Теорія та практика перекладу», «Військово-політичний переклад», при укладанні спеціалізованих двомовних словників.

Перспективи подальшого дослідження полягають у проведенні компаративного аналізу інших військових терміносистем.

1.1. Композиційно-структурний аналіз терміносистем

Із розширенням меж людських досліджень, розвитком знань та нових ідей, а також їх зміною, зростає і кількість слів у мові. Кожне нове наукове відкриття, досягнення, потребує найменування як засобу вираження відповідної уяви про поняття. Така закономірність викликає також велику кількість змін чи поправку значень існуючих слів. Так, розмовна лексика вживається у повсякденному спілкуванні усіх мовців. В арсеналі розмовної мови усне слово впливовішим, ніж писемне, і є головним виразником характеру мови. Фахівці різних галузей знань вживають писемне слово частіше, ніж усне. Вони користуються термінами, які мають спеціалізовані і окреслені значення. Незважаючи на те, що термінологія нараховує велику кількість одиниць, користується нею менша частина населення, а тому термінологічна лексика до загального словника мови не потрапляє. Через це терміни мають більшу стабільність і стійкість перед морфологічними і семантичними змінами, ніж загальновживана лексика.

Кількість термінологічної лексики весь час помітно зростає. До термінологічної лексики належать усі сло­ва, що об'єднуються в мові під загальною назвою терміни. Тому, важливість дослідження термінології у сучасному світі є беззаперечною, оскільки термінологія, з однієї сторони, є сполучною ланкою між різноманітними галузями знань, а з іншої, сприяє досягненню чіткого розмежування понять. А так, як наука не стоїть на місці й безперервно розвивається, з’являється все більше і більше технічних, наукових, військових, політичних, економічних, юридичних та інших термінів. І, у зв’язку з цим, необхідно розширювати межі термінологічного апарату як науки в цілому, так і окремих галузей знань зокрема. Для досягнення цієї мети та успішного подолання міжмовних термінологічних бар’єрів, необхідно долучатись не лише перекладачам, а й представникам відповідних галузей знань.

Під час дослідження військово-політичної терміносистеми доводиться мати справу не лише з термінами, а й з різними військово-політичними реаліями, що безсумнівно проявляється й на термінологічному рівні. Словникова відповідність частіше за все не дає правильного уявлення про певну лексичну одиницю, оскільки за аналогічними термінами в двох мовах приховуються різні поняття чи різні значення близьких за значенням понять.

Проблеми становлення, семантики, деривації та тенденції розвитку термінологічних одиниць, фахової лексики вивчали вітчизняні та зарубіжні дослідники, зокрема В. Виноградов, В. Лейчик, Г. Винокур, Б. Головін, Т. Кияк, В. Даниленко, К. Кусько, А. Крижанівська, Е. Жильбер, А. Ширмер, Й. Сміт, Ф. Дорнер та інші. Усі вони по-різному розуміють проблематику, цілі та функціональні завдання термінологічних структур, концептуальні засади термінознавства як науки. Але, на нашу думку, не можливо до кінця збагнути сутність поняття «терміносистема» без розуміння, що означає «термін» та «термінологія». Таким чином, варто зазначити, що кожне дослідження термінологічної лексики ґрунтується на певному визначенні терміну. Щодо визначення терміну, вимог, висунутих до нього, в лінгвістичній літературі існують різні, часто протилежні точки зору.