Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Tema_1_new_Krayini.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
29.04.2019
Размер:
245.76 Кб
Скачать

4. Ранжування і класифікація країн за деякими економічними та соціальними показниками:

4.1. За економічною могутністю (обсягами ввп/внд).

Найбільш універсальними показниками, що відображають економічну могутність країн, прийнято вважати їх валовий внутрішній продукт і валовий національний доход.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) держави – це сукупна вартість за ринковими цінами усього обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених і реалізованих у даній країні впродовж одного року (враховуючи надходження від їх експорту та імпорту). ВВП охоплює результати економічної діяльності всіх підприємств, організацій, закладів і окремих осіб, незалежно від їх державної належності та громадянства, які зайняті підприємництвом на території даної країни.

Валовий національний доход (ВНД) – відрізняється від ВВП тим, що враховує доходи фірм і громадян даної країни, які отримані за кордоном, проте виключає доходи зарубіжних компаній та осіб, які займаються діяльністю в даній країні. Донедавна валовий національний доход іменувався у міжнародній статистиці валовим національним продуктом (ВНП).

ВВП (ВНД) країн обчислюється національними статистичними органами і рядом міжнародних організацій (ООН, Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, ЦРУ США) за дещо відмінними методиками, а тому їх значення для окремих країн на один і той самий момент часу можуть відрізнятися. Для зіставлень економік різних країн і міжнародних порівняльних оцінок Світовий банк користується т. зв. атласною методикою розрахунку, яка базується на обмінному курсі валют. Згідно з нею ВВП (ВНД) країни, обчислений у національній валюті, переводиться у долари США за середньорічним обмінним курсом із врахуванням рівнів інфляції у даній країні і п’яти провідних країнах світу – США, Японії, Великобританії, Німеччини та Франції (після 2000 р. – США, Японії, Великобританії та зони Євро); при цьому для згладжування коливань обмінні курси та інфляція усереднюються для досліджуваного року і двох років, що йому передували.

За обсягами ВВП (ВНД) впродовж другої половини ХХ ст. різко виділялася група із 7–8 країн (США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Канада і до 1991 р. – СРСР), а на початку ХХІ ст. у цю групу стрімко увійшов Китай, економіка якого стабільно демонструє одні з найвищих у світі темпів приросту – 8–12 % за рік. У 2010 р. економіка Китаю стала другою у світі, випередивши японську, а Бразилія вийшла на сьоме місце, потіснивши Італію. ВВП кожної з названих країн у 2010 р. перевищував 2 трлн. дол. США, а сумарна частка цих країн у світовому виробництві валового продукту перевищувала 60 % (див. табл. 1.1). Натомість, у цю групу не входить жодна з країн – правонаступниць СРСР, включно з Росією, яка має найпотужнішу серед них економіку. Особливо відчутна перевага США – понад 23% світового ВВП у 2010 р. (правда, впродовж останнього десятиліття їх частка суттєво зменшилася, у 2001 р. вона складала майже 33%).

Таблиця 1.1

Обсяги ввп і внд перших 20-ти країн світу та України у 2010 р. (за даними Світового банку)1

ВВП

(за атласною методикою – обмінним курсом валют)

ВНД

(за атласною методикою – обмінним курсом валют)

ВВП

(за паритетом купівельної

спроможності)

з/п

Країни

Млрд.

дол.

США

%

з/п

Країни

Млрд.

дол.

США

%

з/п

Країни

Млрд.

міжнар.

дол.

69 698

%

1

США

14 582

23,1

1

США

14 600

23,4

1

США

14 582

19,1

2

Китай

5 879

9,3

2

Китай

5 700

9,4

2

Китай

10 085

13,2

3

Японія

5 498

8,7

3

Японія

5 369

9,1

3

Японія

4 333

5,7

4

Німеччина

3 309

5,2

4

Німеччина

3 537

5,7

4

Індія

4 199

5,5

5

Франція

2 560

4,1

5

Франція

2 750

4,4

5

Німеччина

3 071

4,0

6

Велико-британія

2 246

3,6

6

Велико-британія

2 399

3,8

6

Росія

2 812

3,7

7

Бразилія

2 088

3,3

7

Італія

2 126

3,4

7

Велико-британія

2 231

2,9

8

Італія

2 051

3,2

8

Бразилія

1 830

2,9

8

Франція

2 194

2,9

9

Індія

1 729

2,7

9

Індія

1 566

2,5

9

Бразилія

2 169

2,8

10

Канада

1 574

2,5

10

Іспанія

1 463

2,3

10

Італія

1 909

2,5

 

Разом

10 країн

41 516

65,9

 

Разом

10 країн

41 340

66,3

 

Разом

10 країн

47 585

62,4

11

Росія

1 780

11

Канада

1 415

11

Мексика

1 652

12

Іспанія

1 407

12

Росія

1 404

12

Іспанія

1 478

13

Мексика

1 040

13

Мексика

1 012

13

Республіка Корея

1 417

14

Республіка Корея

1 014

14

Австралія

957

14

Канада

1 327

15

Австралія

925

15

Республіка Корея

972

15

Туреччина

1 116

16

Нідерланди

783

16

Нідерланди

826

16

Індонезія

1 030

17

Туреччина

735

17

Туреччина

719

17

Австралія

865

18

Індонезія

707

18

Індонезія

599

18

Іран

839

19

Швейцарія

524

19

Швейцарія

548

19

Польща

754

20

Польща

469

20

Бельгія

494

20

Нідерланди

706

21

Бельгія

467

21

Польща

474

 

 

 

51

Казахстан

143

38

Перу

139

Румунія

306

52

Україна

138

0,22

52

Україна

138

0,22

39

Україна

305

0,22

53

Угорщина

130

40

Угорщина

130

Алжир

295

 

Світ разом

63 044

100,0

 

Світ разом

62 364

100,0

 

Світ разом

76 288

100,0

1World Development Indicators database. World Bank, 19 September 2011.

 

Загалом у світі 57 країн мали обсяг ВВП понад 100 млрд. дол. США, з яких майже два десятка – понад 500 млрд. дол., а вісім серед них – понад 2 трлн. дол. Україна з показником 138 млрд. дол. США посідала 52-е місце у рейтингу країн світу і 21-е серед країн Європи.

Водночас показники ВВП чи ВНД, розраховані за атласною методикою Світового банку, надто спрощено і не завжди достовірно відображають реальні можливості оволодіння тими ресурсами, які необхідні для нормального життя людей у кожній конкретній країні. Адже реальні доходи населення залежать не тільки від загальної маси товарів і послуг, виробленої в країні, але й від цін на них, а ціни можуть дуже різнитися навіть у типологічно подібних країнах. Особливо відчутні ці відмінності між економічно розвиненими країнами, з однієї сторони, і країнами, що розвиваються, та постсоціалістичними країнами – з іншої. А тому для порівняння країн з погляду економічних можливостей їх населення використовують показник виробництва ВВП, обчислений за т. зв. паритетом купівельної спроможності (ПКС) національної валюти.

Згідно з ПКС валовий внутрішній продукт країни розраховують у т. зв. міжнародних доларах із врахуванням вартості певного набору товарів і послуг у даній країні та США (цей „споживчий кошик”, який береться для порівняння, включає приблизно 2,5 тис. найбільш необхідних і життєво важливих для населення товарів, послуг і видів занять). Таким чином, показники обсягів ВВП, розраховані за атласною методикою (обмінним курсом валют) і за паритетом купівельної спроможності валют, теоретично є однаковими у США (країні, з якою здійснюються зіставлення) і відрізняються в інших країнах: ВВП за ПКС більший від ВВП за обмінним курсом у тих країнах, в яких ціни на „споживчий кошик” загалом нижчі, ніж у США, і навпаки – менший там, де ціни вищі.

З таблиці 1.1 видно, що частка США у світовому ВВП, обчисленому за паритетом купівельної спроможності, понизилася (до менш як 1/5), на другій позиції впевнено перебуває Китай, який більш як удвічі випереджає Японію, а впритул до останньої наблизилася Індія. “Покращили” свій рейтинг Росія, Туреччина, Індонезія, Іран, ряд інших держав, у т.ч. Україна (піднялася на 39-ту позицію у світі та 15-ту в Європі).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]