- •1. Понятие кризиса, кризисной ситуации
- •2. Признаки кризисных явлений
- •3. Причины возникновения кризисных ситуаций
- •4. Критерии классификации кризисных явлений
- •5. Классификация кризисных явлений на микроуровне
- •6. .Класифікація кризових явищ на макрорівні.
- •7.Системні параметри кризових ситуацій.
- •8.Симптоми кризи.
- •9.Характеристика потенційної, прихованої та реальної кризи.
- •10.Поняття стратегічної та локальної кризи.
- •11. Поняття кризових явищ в економіці підприємства та їх ознаки
- •12. Теорія циклічного розвитку м.І.Туган-Барановського
- •13. Теоретичні розробки циклічного розвитку м.Д.Кондрат’єва
- •14. Короткі цикли розвитку економіки Дж. Кейнса
- •15. Поняття конкурентоспроможності підприємств в умовах ринкової економіки
- •16. Поняття платоспроможності та ліквідності підприємства
- •17. Характерні риси економічного механізму виникнення кризового стану підприємства
- •18. Схема дії механізму виникнення кризового стану підприємства
- •19. Визначення мети антикризового управління
- •20. Поняття конкурентних переваг підприємства
- •22,Класифікація зовнішних чинників змін конкурентного статусу підприємства
- •23.Класифікація внутрішніх чинників змін конкурентного статусу підприємства
- •24, Організація розробки стратегічного плану підприємства
- •25,Поняття місії,концепціі,мети діяльності підприємства
- •26.Сутність, функції та вигоди стратегічного планування.
- •27.Вплив стратегії на успіх підприємництва.
- •29.Визначення впливу зовнішніх загроз на діяльність підприємства.
- •31.Значення стратегічного планування в організації антикризового управління.
- •30.Визначення стратегічних альтернатив у діяльності підприємства.
- •32. Поняття та характеристики економічної кон’юнктури.
- •33.Характеристика кризи, депресії,пожвавлення,під’йому.
- •34.Мета й завдання прогнозування економічної кон’юнктури.
- •35.Методи прогнозування економічної кон’юнктури в процесі антикризового управління.
- •36. Типові контрольні показники ефективного управління підприємством.
- •37.Анализ эффективности управления оборотными средствами компании.
- •41.Створення інформаційної мережі подолання кризових явищ.
- •38. Аналіз стану управління підприємством Аналізуючи діючу систему керування, необхідно встановити наступне:
- •39. Завдання антикризового управління
- •44.Роль і значення інноваційних заходів у подоланні кризових явищ.
- •40. Основні елементи концепції антикризового управління
- •42.Етапи впровадження заходів антикризового управління.
- •45.Роль і значення диверсифікації виробництва як методу антикризового управління.
- •45. Роль і значення диверсифікації виробництва як методу антикризового управління.
- •52. Модель циклу стратегічного управління реструктуризацією підприємства.
- •46.Завдання й стиль управління в кризових ситуаціях.
- •47. Дайте характеристику поняття реструктуризації, його видів.
- •48.Зміст, склад, структура та компоненти реструктуризації.
- •49. Класифікація видів реструктуризації
- •50.Засоби здійснення реструктуризації.
- •51.Методологія ефективного управління реструктуризацією.
- •57.Обґрунтування санаційного процесу для суб'єкта господарювання
- •51.Методологія ефективного управління реструктуризацією.
- •53.Концептуальна схема комплексної реструктуризації підприємства.
- •54.Зміст санації (фінансового оздоровлення) суб’єкта господарювання.
- •56.Програма й план проведення санації.
- •55.Структурні елементи санації. Формування стратегічних цілей і тактики проведення санації.
46.Завдання й стиль управління в кризових ситуаціях.
Кризова ситуація — переломний момент у функціонуванні будь-якої системи, у процесі якого вона піддається впливу ззовні чи зсередини, що вимагає якісно нового реагування з боку цієї системи.
Криза характеризує різкий перелом у чому-небудь, важкий перехідний стан. Стан кризи є нетиповим, тимчасовим. В економічному механізмі криза для підприємства може мати локальний прояв, наприклад, затримка постачання комплектуючих деталей, зриви планового графіка випуску продукції, відключення електропостачання і т.п..
Основною особливістю кризової ситуації є те, що вона містить в собі небезпеку, загрозу руйнування виробничої системи. Тому успіх чи невдача менеджменту визначається ступенем готовності менеджера фірми до потенційних загроз і кризових їх проявів, наявністю резервів, ступенем дублювання, рівнем компетенції і досвіду менеджерів, якістю профілактичних заходів, ефективністю застосовуваних методів управління.
Основне завдання антикризового менеджменту полягає в недопущенні появи кризових ситуацій взагалі, а в крайньому випадку — в ефективній і швидкій його локалізації й усуненні. Витрати часу і засобів на завчасне створення резервних (ситуаційних) систем управління, підготовки антикризових заходів, створення необхідних резервів стають часто більш вигідними, ніж малоефективні поступові (часом помилкові) дії менеджерів з подолання кризи на основі попереднього досвіду, інтуїції й ентузіазму.
Звідси випливає ще одне завдання, у якому необхідно розглядати проблеми зменшення й оптимізації запасів сировини і матеріалів.
Крім того, сам керівник, менеджер, його особисті якості, стиль управління і психологічний клімат у колективі, що піддані змінам, можуть привести до помилкових рішень і дій. Тому, одним із завдань антикризового менеджменту є забезпечення гарних функціональних результатів — запланованих чи випадкових, за допомогою здорової організації (тобто колективу, що працює в сприятливій соціально-психологічній атмосфері).
З даної обставини стає очевидним формулювання головного завдання антикризового менеджменту соціотехнічних систем, що полягає в перебуванні належного балансу між вимогами, висунутими ситуацією й особистими якостями керівника (як суб'єкта управління), з урахуванням зрілості (компетентності, досвідченості) і готовності колективу до співробітництва.
Явні ознаки, по яких можна визначити, що компанія знаходиться в стані управлінської кризи наступні:
Реактивне реагування на проблеми. Проблеми вирішуються у міру їх надходження.
Ніякі несприятливі сценарії організаційного розвитку заздалегідь не розглядаються, відповідно ніякі попередні плани виходу з них не розробляються;
Замість «що робити?», керівництво зайняте питаннями «хто винен?». Пошук винних, замінює концентрацію на пошуках виходу з кризових станів;
Немає досвіду роботи компанії в рамках розробленої, кількісно та якісно обґрунтованої стратегії;
Ресурси компанії, окрім фінансових, не піддавалися систематичній оцінці. Маються на увазі, перш за все людські, маркетингові, інформаційні, організаційно-управлінські та адміністративні.
Власникам, інвесторам, акціонерам і топ-менеджерам компаній, для зміни ситуації, перш за все, необхідно провести організаційну діагностику, оцінити наявні ресурси і поміняти стиль управління з реактивного на проектний. Проектний стиль управління виявляється, перш за все, в здатності розробляти плани діяльності відповідно до можливих сценаріїв розвитку несприятливих подій. Тобто діяти превентивно, чітко прорахувавши заздалегідь ресурси, які будуть потрібні в тих або інших ситуаціях. Іншими словами, проектний стиль передбачає розробку заздалегідь декількох антикризових стратегій, використовуючи технологію ТСАС (технологія створення антикризової стратегії).
Технологія Створення Антикризової Стратегії полягає в послідовному здійсненні ряду необхідних дій, метою, яких є створення найбільш адекватного плану діяльності бізнесу або компанії в умовах кризи і подальшого виходу з неї. Перш за все, необхідно створити орган антикризового управління, який, як правило, носить назву комітет антикризового стратегічного управління (КАСУ), потім необхідно навчити людей, що увійшли до такого комітету, навичкам діяльності в робочих групах. Наступним кроком є проведення комітетом ресурсного аналізу Компанії або Бізнесу. Потім складається карта сценаріїв несприятливого розвитку на вибраному ринку (ринках, якщо діяльність компанії диверсифікована). Для кожного сценарію виробляється план реагування. У момент початку здійснення сценарію КАСУ вводить в дію відповідний план. Надалі комітет здійснює контрольні функції на фазі здійснення плану і вводить корегування, у разі відхилень від наміченого плану.