16. Поняття платоспроможності та ліквідності підприємства

Одним з показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є його платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов'язання. Платоспроможність є зовнішнім проявом фінансового стану підприємства, його стійкості.

До платоспроможного відноситься підприємство, в якому сума поточних активів (запаси, кошти, дебіторська заборгованість та інші активи) більша або дорівнює його зовнішній заборгованості (зобов’язанням).

Ліквідність підприємства — це більш загальне поняття, чим ліквідність балансу. Ліквідність балансу припускає вишукування платіжних засобів тільки за рахунок внутрішніх джерел (реалізації активів). Але підприємство може залучити позикові засоби з боку, якщо в нього мається відповідний імідж у діловому світі і досить високий рівень інвестиційної привабливості. Ліквідність підприємства виявляється в можливості швидко мобілізувати діючі засоби (активи) для оплати у відповідні строки по зобов’язаннях (пасивах), а також непередбачених боргів. Показник ліквідності залежить від ступеня відповідності платіжних засобів, що є в наявності, та короткострокових боргових зобов’язань.

Поняття платоспроможності та ліквідності дуже близькі, але друге є більш ємне. Ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективу. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але мати несприятливі можливості в майбутньому.

Ліквідність підприємства є важливим критерієм оцінки його фінансового стану акціонерами, банками, постачальниками та іншими партнерами. Ліквідність — одна з найважливіших умов стійкого фінансового стану підприємства. Ліквідні засоби використовуються підприємством на погашення першочергових зобов’язань по заробітній платі, банківських кредитах і процентів за ними, по відрахуваннях та інших платежах.

Платоспроможність підприємства характеризується його можливостями здійснювати чергові платежі і виконувати грошові зобов’язання за рахунок готівкових грошей і грошових засобів активів, що легко мобілізуються. Тобто платоспроможність — це наявність у підприємства грошових коштів і їх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості. Ознаками платоспроможності є:

- наявність грошей у касі та на поточних рахунках;

- відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

До платіжних засобів відносяться суми по таких статтях балансу, як грошові засоби, товари відвантажені, готова продукція, розрахунки з покупцями та замовниками та інші активи, що легко реалізуються. До складу платежів і зобов’язань входять заборгованість з оплати праці, короткострокові і прострочені кредити банку, постачальники та інші кредитори і першочергові платежі.

17. Характерні риси економічного механізму виникнення кризового стану підприємства

Процес виникнення кризового стану можна розглядати як один з різновидів економічного механізму, тобто ланцюга послідовних взаємопов'язаних економічних явищ. Механізм виникнення кризового стану, як і будь-який економічний механізм, „запускається" сигналами, що ініціюють вихідні економічні явища. Під впливом цих вихідних явищ виникає ефект „падаючого доміно", наприкінці якого настає заключне явище - кризовий стан. Ініціаторами імпульсів економічних явищ є агенти внутрішнього і зовнішнього оточення. Внутрішні збурення ініціюються елементами стратегічного потенціалу підприємства, зовнішні - детермінантами національного ромба. Передача імпульсів здійснюється по своєрідних „каналах зв'язку", що існують між агентами внутрішнього і зовнішнього середовища. Глибина кризового стану та його тривалість залежить від: кількості і сили вихідних економічних явищ; числа і ступеня впливу агентів зовнішнього і внутрішнього середовища; інтенсивності процесу виникнення проміжних економічних явищ; співвідношення і сили проміжних явищ з кожного фактора внутрішнього стану підприємства; значущості окремого фактора в межах даного підприємства у діяльності підприємства. Дія імпульсів-каталізаторів кризи постійно супроводжує підприємство від самого початку його функціонування, що спричиняє можливість виникнення кризи в будь-який момент діяльності підприємства. Але ця можливість до певного моменту не виявляється внаслідок наявності у підприємства особливого механізму, який визначається як внутрішній механізм саморегуляції системи. Саме наявність у системі такого механізму обумовлює такі властивості самокерованих систем (якою визнано підприємство), як гнучкість, адаптивність та стійкість. Поглиблення кризи є свідченням неспроможності внутрішнього механізму саморегуляції системи самостійно нейтралізувати негативний вплив імпульсів-каталізаторів кризи внаслідок втрати працездатності або пошкодження.