- •1.Звичайні др (основні поняття; задачі, що зводяться до др)
- •2. Др першого порядку. Теорема Коші
- •3. Деякі типи др: др 1 порядку з відкремленими і відокремлюваними зміними, однорідні др 1 пор, лінійні др 1 пор,рівняння Бернуллі
- •4.Др вищих порядків: загальний вигляд, існування розвязка задачі Коші, однорідні і неоднорідні лдр n-гопорядку
- •7) Лiнiйнозалежнi і лiнiйнонезалежнi системи функцiй. Визначник Вронського. Визначник Вронського для лiнiйно залежної системи функцiй.
- •8) Визначник Вронського: теореми, приклади.
- •9) Фcр олдр n-го порядку. Теорема про структyру загального розв'язку олдр. Формула Остроградського -Лiувiлля.
- •10) Теорема про структyру загального розв'язку нлдр n-го порядку. Принцип суперпозиції.
- •11) Метод Ейлера розв'язку олдр n-го порядку з постiйними коефiцiєнтами (випадок рiзних кopeнiв характеристичного рівняння).
- •12) Метод Ейлера розв'язку олдр n-го порядку з постiйними коефiцiєнтами (випадок кратних коренiв характеристичного piвняння).
- •13. Метод Ейлера розв’язку олдр n-го порядку з постійними коефіцієнтами (випадок комплексних коренів характеристичного рівняння).
- •14. Метод невизначених коефіцієнтів пошуку часткових розв’язків нлдр зі стандартною f(X):
- •15. Метод варіацій (Лагранжа) знаходження частинних розв’язків нлдр.
- •16. Числова послідовність та числові ряди: основні поняття (частинна сума, сума, приклади, геометричний ряд).
- •17. Необхідні умови збіжності числового ряду (наслідок).
- •18. Збіжність числового ряду та його залишку. Наслідок.
- •19. Критерій Коші. Гармонічний ряд.
- •20. Властивості збіжних чр(додавання, віднімання, множення на число). Збіжність чр та його залишку.
- •21. Ознака порівняння збіжності числових рядів. Наслідок.
- •22. Інтегральна ознака Коші. Узагальнений гармонічний ряд. Приклади.
- •23. Ознака Деламбера. Наслідок.
- •24. Радикальна ознака Коші.
- •25. Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца. Наслідок.
- •26.Абсолютно збіжні чр та їх властивості.
- •27.Умовно збіжні чр та їх властивості. Теорема Рімана. Приклади.
- •28.Функціональні послідовності та ряди. Основні поняття (область збіжності ,часткова сума , сума , приклад)
- •29.Рівномірно збіжні функціональні послідовності та ряди.
- •30.Теорема про неперервність суми рівномірно збіжного функціонального ряду.
- •31. Інтегрування функціонального ряду.
- •32. Диференційонування рівномірно збіжного ряду. Приклад.
- •33. Степеневі ряди. Теорема Абеля.
- •34. Поняття функції комплексної змінної. Стереографічна проекція. Границя та неперервність в точці функції комплексної змінної. Елементарні функції комплексної змінної.
- •4.5. Логарифмічнафункція
1.Звичайні др (основні поняття; задачі, що зводяться до др)
Звичайні диференціальні рівняння — це рівняння виду F(t,x,x',x'',...,x(n)) = 0, де x = x(t) — невідома функція (можливо, вектор-функція; в такому випадку часто говорять про систему диференціальних рівнянь), що залежить від змінної часу t, штрих означає диференціювання по t. Число n називається порядком диференціального рівняння.Розв'язком (або рішенням) диференціального рівняння називається функція, що диференціюється n разів, і задовольняє рівнянню в усіх точках своєї області визначення. Зазвичай існує ціла множина таких функцій, і для вибору одної з розв'язок потрібно накласти на неї додаткові умови: наприклад, вимагати, щоб рішення приймало в певній точці певне значення.
Для розв’язання багатьох питань науки і техніки потрібно вміти знаходити невідомі функції, що описують ті чи інші явища і процеси, якщо задано співвідношення, які встановлюють зв’язок між цими функціями, їхніми похідними та незалежними змінними. Такі співвідношення і називають диференціальними рівняннями.
2. Др першого порядку. Теорема Коші
3. Деякі типи др: др 1 порядку з відкремленими і відокремлюваними зміними, однорідні др 1 пор, лінійні др 1 пор,рівняння Бернуллі
4.Др вищих порядків: загальний вигляд, існування розвязка задачі Коші, однорідні і неоднорідні лдр n-гопорядку
7) Лiнiйнозалежнi і лiнiйнонезалежнi системи функцiй. Визначник Вронського. Визначник Вронського для лiнiйно залежної системи функцiй.
Функції y1(x), y2(x), ..., yn (x), визначені на відрізку [a; b], називаються лінійно залежними на [a; b], якщо існують постійні α1, α2, ..., αn, не рівні нулю одночасно і такі, що α1y1(x) + α2y2(x) + ... + Αnyn(x) = 0 для всіх x з відрізка [a; b]. В іншому випадку функції y1 (x), y2 (x), ..., yn(x) називаються лінійно незалежними. Функції y1(x), y2(x), ..., yn(x) лінійно залежні на відрізку [a; b] тоді і тільки тоді, коли хоча б одна з них є лінійною комбінацією інших на цьому відрізку. Вектор-функції Y1(x), Y2(x), ..., Yn(x),
називаються лінійно залежними на відрізку [a; b], якщо існують постійні α1, α2, ..., αn, не рівні нулюодночасно і такі, що α1 Y1(x) + α2 Y2(x) + ... + ΑnYn(x) = 0 для всіх x з відрізка [a; b]. В іншому випадку функції Y1(x), Y2(x), ..., Yn(x) називаються лінійно незалежними.
Визначник Вронського (Вронскіан) — визначник, складений із функцій та похідних.Для n фукнцій визначник Вронського будується з використанням похідних до n-1 порядку.
Теорема про вронскіан лінійно залежної системи функцій.
Якщо система функцій y1(x), y2(x), ...,yn(x) лінійно залежна на інтервалі (a, b), то вронскіан цієї системи тотожно дорівнює нулю на цьому інтервалі. Доведення.
Якщо функції y1(x), y2(x), ...,yn(x) лінійно залежні на інтервалі (a, b), то знайдуться числа,з яких хоча б одне відмінно від нуля, такі що для (1).
Продифференцируем по x рівність (1) n - 1 раз і складемо систему рівнянь
Будемо розглядати цю систему як однорідну лінійну систему алгебраїчних рівнянь відносно . Визначник цієї системи - визначник Вронського. При ця система має нетривіальний розв’язок . А отже, в кожній точці її визначник рівний 0.
Отже, W(x)=0 , тобто на (a, b).
8) Визначник Вронського: теореми, приклади.
Визначник Вронського (Вронскіан) — визначник, складений із функцій та похідних.Для n фукнцій визначник Вронського будується з використанням похідних до n-1 порядку.
Теорема про вронскіан лінійно залежної системи функцій.
Якщо система функцій y1(x), y2(x), ...,yn(x) лінійно залежна на інтервалі (a, b), то вронскіан цієї системи тотожно дорівнює нулю на цьому інтервалі. Доведення.
Якщо функції y1(x), y2(x), ...,yn(x) лінійно залежні на інтервалі (a, b), то знайдуться числа,з яких хоча б одне відмінно від нуля, такі що для (1).
Продифференцируем по x рівність (1) n - 1 раз і складемо систему рівнянь
Будемо розглядати цю систему як однорідну лінійну систему алгебраїчних рівнянь відносно . Визначник цієї системи - визначник Вронського. При ця система має нетривіальний розв’язок . А отже, в кожній точці її визначник рівний 0.
Отже, W(x)=0 , тобто на (a, b).
Для лінійного диференційного рівняння другого порядку
Для однорідного лінійного диференційного рівняння другого порядку у формі
визначник Вронського, складений із лінійно незалежних розв'язків рівняння визначається функцією g(x).
Нехай y1(x) та y2(x) - два лінійно незалежні розв'яки, тобто
Домножаючи перше рівняння на y2(x) а друге на y1(x) і віднімаючи отримуємо
або
.
Цю властивість можна використати для знаходження другого лінійно незалежного розв'язку рівняння, якщо один вже відомий. Рівняння для другого розв'язку є рівнянням першого, а не другого порядку.
Приклади
Переконаємося, що вронскіан лінійно-залежних функцій 1, x2, 3 + 2x2 дорівнює нулю:
Перевіримо тепер лінійну незалежність функцій 1,x,x3
Є точки, де вронскіан відмінний від нуля (у нашому випадку це будь-яка точка, крім x = 0). Тому на будь-якому проміжку ці функції будуть лінійно незалежними.