- •1.Розкрити предмет, задачі вікової психології.
- •2.Охарактеризувати значення вікової психології для вивчення.
- •3.Що таке вікова психологія, коли вона виникла як самостійна наука?
- •4.Розкрити рушійні сили і фактори психічного розвитку.
- •5.Розкрити поняття «розвиток», «онтогенез», «філогенез».
- •6.Розкрити поняття «сензитивні періоди розвитку», «кризові періоди» та «стабільні періоди».
- •7.Розкрити поняття «новоутворення», «провідна діяльність». С47
- •8.Надати загальну характеристику новонародженості.
- •9.В чому полягає “комплекс пожвавлення” немовляти?
- •10.Розкрити поняття «госпіталізм».
- •13.В чому полягає соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність немовляти?
- •14.Розкрити сутність кризи новонародженості та немовляти.
- •15.Надати загальну характеристику психічного розвитку дитини раннього віку: соціальна ситуація розвитку новоутворення. С77
- •16.Розкрити розвиток предметної діяльності і дій у ранньому дитинстві. Поява ігрової діяльності.
- •17.Розкрити розвиток мовлення у дітей раннього віку від 1 до 3 років.
- •19.В чому полягає сутність ігри, як провідного виду діяльності дошкільника?
- •20.Розкрити розвиток продуктивних видів діяльності дошкільника.
- •22.Розкрити розвиток особистості дошкільника: рушійні сили розвитку, соціальна ситуація розвитку, вплив дорослих та однолітків на розвиток особистості дошкільника.
- •23.Розкрити розвиток мотивів поведінки дошкільників. Поява супідрядності мотивів.
- •24.Розкрити розвиток емоцій дошкільника.
- •25.Охарактеризувати розвиток самосвідомості і самооцінки дошкільників.
- •26.Охарактеризувати анатомо-фізіологічні особливості розвитку організму молодшого школяра.
- •27.Розкрити соціальну ситуацію розвитку особистості молодшого школяра.
- •28.Розкрити особливості розвитку самосвідомості і самооцінки в молодшому шкільному віці.
- •29.Розкрити особливості розвитку емоційно-вольової сфери молодшого школяра.С 167
- •30.Розкрити особливості розвитку психічних процесів у молодшому шкільному віці.
- •31.Яке місце займає трудова й ігрова діяльність у розвитку молодшого школяра.
- •32.Розкрити анатомо-фізіологічну перебудову організму підлітка.
- •33.Розкрити поняття акселерації і ретардації.
- •34.Розкрити особливості особистості підлітка (почуття дорослості підлітка і «я - концепція»).
- •36.Розкрити особливості емоційно-вольової сфери підлітка.
- •37.Охарактеризувати розумовий розвиток підлітка.
- •41.Охарактеризувати анатомо-фізіологічний розвиток старшого школяра.
- •43.Розкрити особливості особистості старшого школяра: професійне й особистісне самовизначення.
- •44.Розкрити особливості особистості старшого школяра: формування переконань і світогляду.С 240
- •45.Розкрити особливості особистості старшого школяра: самовиховання, самосвідомість і самооцінка.
- •46.Розкрити особливості особистості старшого школяра: потреба в спілкуванні.
- •47.Розкрити особливості емоційного життя. Охарактеризувати прояви любові і дружби старших школярів.
- •48.Розкрити сутність навчальної діяльності старшого школяра.
- •51.В чому полягає криза 30-ти років?
- •52.Що таке акмеологія?
- •53.Що таке геронтопсихологія, геронтологія?
- •54.Охарактеризувати зміни статусів і ролей в період дорослості (ранньої, середньої, пізньої).
- •55.Розкрити психологію дорослості: провідна діяльність, когнітивні функції, новоутворення.
- •56.Розкрити особливості розвитку в зрілості: фізичні зміни, зміни у жінок і чоловіків, провідна діяльність, новоутворення.
- •57.В чому полягає криза середини життя (зрілості)?
- •58.Розкрити анатомо-фізіологічні особливості перебудови організму старої людини.
- •59.Охарактеризувати когнітивні зміни в період старості.
- •60.Розкрити психологію довголіття.
13.В чому полягає соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність немовляти?
Провідний тип діяльності – безпосередньо-емоційне спілкування з дорослим. Спілкування малюка з батьками залежить повністю від них і носить всеосяжний характер. Наприклад, те, що всі пізнавальні процеси реалізуються через маму і за її допомогою.
Вік немовляти охоплює період від 2 місяців до 1 року. Соціальна ситуація спільного життя дитини з дорослим «МИ» зумовлює виникнення нового типу діяльності — їхнього безпосереднього емоційного спілкування (встановлення і розвитку соціальних контактів). Специфічна особливість цього типу діяльності полягає в тому, що її об'єктом є інша людина. Для дорослого об'єктом впливу є дитина, водночас дитина починає виявляти перші форми впливу на дорослого. Так, дуже швидко її голосові реакції набувають характеру емоційно-активного заклику, схлипування перетворюється на поведінковий акт, спрямований на дорослу людину. Однак це ще не є мовою, а тільки емоційними реакціями.
Спілкування в період немовляти повинне бути емоційно позитивним. Завдяки цьому в дитини створюється емоційно позитивний тонус, що є ознакою її фізичного і психічного здоров'я. Емоції (пристрасні переживання) стають своєрідним орієнтиром дитини в її поведінці: чим багатший світ позитивних емоцій, тим більше вона має можливостей для дій із предметом, взаємодії з дорослими. Тому будь-яка ситуація, за якої немовля отримує позитивні емоції, не менш важлива для його життя, ніж якісне харчування чи свіже повітря й тепло.
14.Розкрити сутність кризи новонародженості та немовляти.
Кризис новорожденности – это промежуточный период между внутриутробным и внеутробным образом жизни. Ребенок беспомощен на момент рождения, у него нет ни одного заранее сформированного поведенческого акта.
Криза першого року життя. Протягом першого року в житті дитини відбувається різка зміна ситуації, яка виявляється в переході від біологічного типу розвитку (несформованості поведінки, безпорадності, потреб у їжі й теплі) до соціального (активності, потреб у взаємодії з іншою людиною, пізнанні навколишнього світу), що, як правило, дається їй дуже непросто, породжує кризові переживання. Криза першого року життя — криза, яка обумовлена руйнуванням необхідності емоційної взаємодії дитини з дорослим і проявляється в плаксивості, похмурості, інколи в порушенні сну, втраті апетиту тощо.
Головною ознакою кризи першого року є різке зростання незалежності дитини від дорослих: вона опановує ходьбу і предметні дії, стає активнішою, з нею не можна не рахуватися. За такої ситуації загострюються переживання, чутливість до різноманітних впливів. Протягом цього періоду розвитку важливим є встановлення соціальних зв'язків дитини з усіма членами сім'ї (дорослими та іншими дітьми). Усе це зумовлює появу в результаті кризових переживань почуття довіри немовляти до об'єктів навколишнього світу. Усвідомлюючи значущість кризового періоду в житті дитини, дорослі повинні вчасно перебудувати стосунки з нею, надати їй більше свободи і самостійності.
У річному віці соціальна ситуація розвитку різко змінюється. Ще недавно безпорадна дитина, будь-яка потреба якої опредмечувалася дорослим, тепер уже багато чого навчилася. Здатність самостійно пересуватись відкрила для неї загадковий світ предметів. Якщо раніше дорослий був центром її світу, то тепер вона мовби заворожена предметами. З'являються перші афективні реакції — сильні короткочасні нервово-психічні збудження, пов'язані переважно з невдачами, які виникають у процесі засвоєння предметних дій. Зв'язок між дитиною і дорослим опосередковується предметом.
Нормальне подолання кризи першого року життя спричинює роз'єднання предметної і соціальної складових безпосереднього оточення дитини, розпад пра-Ми, становлення першої форми Я як основи для розвитку предметної маніпуляції, в результаті якої пізніше виникає Я-діюче.
Загалом, головними надбаннями віку немовляти є пізнавальний розвиток, взаємодія з неживими предметами і людьми, які його оточують, ходьба, поява мовлення. Подолання кризи першого року життя зумовлює подальший розвиток дитини. На цьому етапі відбуваються перехід від біологічного до соціального типу розвитку, оволодіння «діалогом» із дорослим, значні зрушення у пізнавальному розвитку (розпізнавання інформації на основі оперативних одиниць сприймання і сенсорних еталонів, розвиток упізнавання та оперативної пам'яті), формування мовлення, структур взаємодії з предметами та оточуючими людьми, розширення соціальної ситуації розвитку завдяки оволодінню ходьбою, проявляються перші афективні реакції.