4.Розкрити рушійні сили і фактори психічного розвитку.

Протиріччя, що виникають у ході психічного розвитку , що ведуть до появи нових потреб і інтересів,овладению новыми видами деятельности.

А) біологічні передумови психічного розвитку. Спадковість — фізіологічні ознаки які спільні для всіх представників людського роду (будова тіло, будова нервової системи, будова мовленнєвого апарату, будова руки як органу пізнання). Задатки — це вроджені анатомо-фізіологічні особливості будови нервової системи, головного мозку, та органів чуття. Вродженість — це ті індивідуальні особливості яких набуває дитина під впливом умов її розвитку в утробі матері (вживання матір'ю алкоголю, наркотиків, токсичних речовин, захворювання, травми при пологах) Б) соціальний фактор: Макросередовище (природне середовище, географічне положення клімат), рівень суспільно-історичного та соціально-економічного розвитку суспільства, вплив ЗМІ., рівень розвитку науки, культури, ідеології)

Мікросередовище (первинні -малі групи в яких формується особистість людини (сім'я, дитсадок, клас, група, трудовий колектив,) групи за місцем проживання та інтересами). Ігрова діяльність, навчання, виховання, праця. Природні передумови, сам по собі не визначають психічний розвиток, а виступають лише основою цього розвитку, розвиток психіки (визначається соціальним середовищем) при в взаємодії з біологічними передумовами — вирішальну роль відіграють навчання і виховання. Природні передумови впливають на псих. розвиток в таких напрямках. Визначає шляхи і способи формування певних психічних властивостей. Впливають на темпи та рівень досягнень людини у певній сфері. При дуже яскраво виражених задатках можливе досягнення людиною значних успіхів навіть при несприятливих соціальних умовах.

Проте ні біологічні передумови, ні соціальне середовище не може впливати на людину поза її власною активністю.

5.Розкрити поняття «розвиток», «онтогенез», «філогенез».

Ро́звиток — необоротна, спрямована, закономірна зміна матеріальних і ідеальнихоб'єктів. С38-39

Онтогене́з (від грец.οντογένεση: ον — буття й γένηση — походження, народження) — індивідуальний розвиток організму з моменту утворення зиготи до природної смерті.

Філогене́з (грец.φϋλον — рід, плем'я і γεννάω — породжую) — історичний розвиток як окремих видів і систематичних групорганізмів, так і органічного світу в цілому. Філогенез взаємозв'язаний з онтогенезом.

6.Розкрити поняття «сензитивні періоди розвитку», «кризові періоди» та «стабільні періоди».

Різна вікова чутливість на різних періодах дитинства, тимчасове підвищення її рівня і зміна її спрямованості призводять до того, що в роки дозрівання закономірно наступають так звані “сензитивні періоди”, коли виявляються сприятливі умови для розвитку психіки в тих чи інших напрямках, а потім ці можливості поступово або різко слабшають. Термін “сензитивний період” використовується для позначення відрізка часу, в який певний набір стимулів справляє найбільший вплив на розвиток функції, ніж до і після. Фактично сензитивний період представляє собою період найбільшої пластичності, під час якого структура і функція демонструють свою здібність до модифікованої мінливості у відповідності зі специфікою зовнішніх умов.

Л. С. Выготский рассмотрел динамику переходов от одного возраста к другому. На разных этапах изменения в детской психике могут происходить медленно и постепенно, а могут быстро и резко. Соответветственно выделяют стабильные и кризисные периоды.

Для стабильного характерное плавное течение процесса развития, без резких сдвигов и перемен в личности ребенка. Незначительные, минимальные изменения, происходящие на протяжении длительного времени, обычно незаметны для окружающих. Но они накапливаются и в конце периода и дают качественный скачок в развитии : появляются возрастные новообразования. Только сравнив начало и конец стабильного периода, можно представить себе тот огромный путь, который прошел ребенок в своем развитии. Стабильные периоды составляют большую часть детства. Они длятся, кК правило, по несколько лет. Возрастные новообразования, появляются медленно и долго, оказываются устойчивыми, фиксируются в структуре личности.

Кроме стабильных, существуют кризисные периоды развития, которым Л.С. Выготский придавал большое значение и рассматривал чередование стабильных и кризисных периодов как закон детского развития. Кризисы, в отличие от стабильных периодов длятся недолго, несколько месяцев, при неблагоприятном стечении обстоятельств растягиваются до года или даже 2 лет. Кризисы_ это краткие, но бурные стадии, в течении которых происходят значительные сдвиги в развитии и ребенок резко меняется во многих чертах.