48.Розкрити сутність навчальної діяльності старшого школяра.

Навчальна діяльність старших школярів значно відрізняється за характером і змістом від навчальної діяльності підлітків. Справа не тільки в тому, що поглиблюється зміст навчання. Основна відмінність в тому, що навчальна діяльність старшокласників пред'являє набагато більш високі вимоги до їх розумової активності і самостійності. Для того щоб глибоко засвоювати програмний матеріал, необхідний досить високий рівень розвитку узагальнюючого, понятійного мислення. Труднощі, які нерідко відчуває у процесі навчання старшокласник, перш за все пов'язані з не невмінням вчитися в цих нових умовах, а не з небажанням вчитися. Що стосується ставлення старших школярів до навчання, то і тут спостерігаються певні зрушення.

Учні дорослішають, збагачується їхній досвід: вони усвідомлюють, що стоять на порозі самостійного життя. Зростає їх свідоме ставлення до навчання. Вчення отримує безпосередній життєвий сенс, тому що старшокласники чітко усвідомлюють, що необхідною умовою повноцінної участі в майбутній трудового життя суспільства є наявний фонд знань, умінь і навичок, отриманий в школі уміння самостійно здобувати знання.

Слід відзначити вибіркове ставлення старших школярів до навчальних предметів. Подібне явище спостерігається і у підлітків. Але є одна істотна відмінність. Виборче ставлення до навчальних предметів у підлітків майже повністю визначається якістю, рівнем викладання, особистістю вчителя. У старших школярів це також має місце. Однак більш важлива причина вибіркового ставлення до навчальних предметів вже інша — наявність у багатьох старшокласників сформованих інтересів, пов'язаних з їх професійною спрямованістю. На цьому грунті іноді спостерігається дуже небажане явище — старші школярі цікавляться двома-трьома профілюючими по відношенню до майбутньої професії предметами при байдужості і байдужості до решти. Характеризуючи інтереси старших школярів, перш за все треба сказати, що саме в цьому віці юнаки та дівчата зазвичай визначають свій специфічний стійкий інтерес до тієї чи іншої науки, галузі знання, області діяльності. Такий інтерес у старшому шкільному віці призводить до формування пізнавально професійної спрямованості особистості, визначає вибір професії, життєвий шлях юнака чи дівчини після закінчення школи. Наявність такого специфічного інтересу стимулює постійне прагнення до розширення і поглиблення знань у відповідній області: старший школяр активно знайомиться з літературою по його питанню, охоче займається у відповідних гуртках вишукує можливість відвідувати лекції і доповіді, зустрічатися з важливими його людьми.

49.Розкрити особливості розумового розвитку старшого школяра.

Отвлеченно-философская направленность юношеского

мышления обусловлена развитием формально-логиче-

ских операций и особенностями эмоционального мира

ранней юности.

Широта интеллектуальных интересов часто сочетается

в ранней юности с разбросанностью, отсутствием систе-

мы и метода. Многие юноши склонны преувеличивать

уровень своих знаний и особенно умственных возможностей.

Развитие внимания характеризуется противоречивы-

ми тенденциями. Объем внимания, способность длительно сохранять его интенсивность и переключать его с одного предмета на другой с возрастом увеличиваются.

Вместе с тем внимание становится более избирательным, зависящим от направленности интересов.

Развитие интеллекта тесно связано с развитием творческих способностей, предполагающих не просто

усвоение информации, а проявление интеллектуальной

инициативы и создание чего-то нового.

Важнейший интеллектуальный компонент творчества -

преобладание дивергентного мышления, которое пред-

полагает, что на один и тот же вопрос может быть мно-

жество одинаково правильных и равноправных ответов

(в противоположность конвергентному мышлению).

Творческие достижения по результатам многих иссле-

дований статистически не связаны с успешностью учеб-

ной деятельности в школе.

Умственное развитие старшеклассника заключается не

столько в накоплении умений и изменении отдельных

свойств интеллекта, сколько в формировании индиви-

дуального стиля умственной деятельности.

Индивидуальный стиль деятельности, по опреде-

лению Е. А. Климова, есть «индивидуально-своеобразная

система психологических средств, к которым сознатель-

но или стихийно прибегает человек в целях наилучшего

уравновешивания своей (типологически обусловленной)

индивидуальности с предметными, внешними условиями деятельности». В познавательных процессах он выступает как стиль мышления, т. е. устойчивая совокупность индивидуальных вариаций в способах восприятия, запоминания и мышления, за которыми стоят различные пути приобретения, накопления, переработки и использования информации (Коган Н.).

Развитие различных учебных умений при работе с текстами, литературой, отработка формально-логических операций и т. п. дает возможности интеллектуального продвижения в юношеском возрасте. 50.Розкрити психологію молодості: провідна діяльність, соціальна ситуація розвитку, новоутворення молодості.

Рання юність (15-18 років). Особливість соціальної ситуації розвитку полягає в тому, що цей вік, що завершує дитинство. Частина дівчат і хлопців у цьому віці навчаються в професійних навчальних закладах, а деякі вже працюють. Однак поки вони зберігають статус залежних від батьків дітей. Усі найважливіші завдання ранній юності обумовлені майбутнім: закінчення загальноосвітньої школи, вибір форми професійної освіти та професії, працевлаштування, підготовка до вступу в шлюб.

Пошук свого місця у світі стає дуже актуальним, провідні потреби даного віку зумовлені невизначеною, проблемною ситуацією. Це потреби в особистому, соціальному і професійному самовизначенні. Старшокласники вирішують важливі завдання: ким бути і яким бути?

Провідною діяльністю в ранній юності є навчально-професійна діяльність. Це діяльність, яка становить базу для психологічно обгрунтованого і компетентного вибору майбутньої професії. Виборче відношення старшокласників до навчальних предметів обумовлює необхідність варіативного навчання.

Рання юність - період завершення фізичного розвитку. До кінця цього віку дівчини і юнаки біологічно вже дозрілі дорослі люди. Їх психофізіологічний і інтелектуальний розвиток дозволяє їм успішно освоювати і виконувати різноманітні види професійної діяльності. Сексуальне дозрівання спонукає їх до пошуку друга, подруги.

В цьому віці продовжують розвиватися пізнавальні процеси, проте скільки-небудь істотних, кардинальних змін не спостерігається.

В ранній юності закладаються основи світогляду (відбувається формування ціннісних орієнтацій, поглиблення моральної свідомості, зростання соціального і пізнавального інтересу до найбільш загальних принципів світобудови, універсальним законам розвитку природи і суспільства). Центральне місце в цьому процесі займає питання про сенс життя і побудову життєвого плану. Рання юність -- це вік подальшого розвитку самосвідомості. На основі самооцінки виникає потреба у самовдосконаленні.

Головна турбота дівчат і хлопців - це вибір професії, а правильніше - вибір форми її отримання (в професійно навчальному закладі або шляхом професійної підготовки на підприємстві, у фірмі, організації).

Юнацький (18-23 роки) вік являє собою в буквальному сенсі слова''третій світ'', який існує між дитинством і дорослістю. Біологічно - це період завершення фізичного дозрівання. Більшість дівчат і значна частина юнаків вступає в нього вже постпубертатнимі, однак, на його частку випадає завдання численних''доробок''і усунення диспропорцій, зумовлених нерівномірністю дозрівання. До кінця цього періоду основні процеси біологічного дозрівання в більшості випадків завершені, так що подальше фізичний розвиток можна розглядати вже як належить до циклу дорослості.

Соціальне становище юнацтва неоднорідне. Юність - завершальний етап первинної соціалізації. Переважна більшість юнаків і дівчат вже учні, їх участь у продуктивній праці розглядається не тільки і не тільки з точки зору його економічної ефективності, скільки з точки зору його виховної цінності. Юність - це вік величезних особистісно значущих надбань: друзів, коханих, спеціальності, власного житла і т.д. Провідні потреби юності - це потреби в соціальному і професійному самовизначенні, соціально-психологічної підтримки та захисту, а також потреба в досягнення. Провідною діяльністю в юності є професійне освіта.

Основні психологічні новоутворення особистості на даній стадії становлення -- самостійність, соціальна зрілість, узагальнені способи пізнавальної і професійної діяльності, соціально-професійна компетентність.

Молодість (24-27 років). Це вік початку самостійної трудової діяльності, вступу в шлюб і встановлення сімейних відносин. На жаль, в даному віком частка молодих людей стають безробітними, розлучаються, освоюють асоціальні та протиправні форми поведінки. Провідною діяльністю, на стадії професійної адаптації, є нормативно схвалює діяльність, тобто діяльність, способи здійснення якої вже склалися в посадових інструкціях, кваліфікаційних характеристиках та технологічної документації. У умовах відсутності професійного досвіду вона виконує розвиваючу, лічностнообразующую функцію. Освоєння цієї діяльності і пов'язаного з нею соціально-професійної поведінки призводить до розвитку наступних психологічних новоутворень: професійної соціалізації, професійного досвіду, професійно важливих якостей, професійної ідентичності.

Актуальним стає професійний ріст. Частина однолітків вже досягла певних професійних досягнень. Але переважна більшість молодих людей, завершили, здавалося б, будівництво свого життя і професійно самовизначився, починають відчувати психологічний дискомфорт, обумовлений нереалізованими високими професійними планами і психологічним насиченим професійним працею. Настає період душевної смути. Ревізія професійного життя ініціює визначення нових життєво значущих цілей.

Можливі два шляхи: або залишатися в обраній професії і затверджувати себе в ній, ставати професіоналом, або професійна міграція, що означає зміну роботи чи професії.