- •1.Розкрити предмет, задачі вікової психології.
- •2.Охарактеризувати значення вікової психології для вивчення.
- •3.Що таке вікова психологія, коли вона виникла як самостійна наука?
- •4.Розкрити рушійні сили і фактори психічного розвитку.
- •5.Розкрити поняття «розвиток», «онтогенез», «філогенез».
- •6.Розкрити поняття «сензитивні періоди розвитку», «кризові періоди» та «стабільні періоди».
- •7.Розкрити поняття «новоутворення», «провідна діяльність». С47
- •8.Надати загальну характеристику новонародженості.
- •9.В чому полягає “комплекс пожвавлення” немовляти?
- •10.Розкрити поняття «госпіталізм».
- •13.В чому полягає соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність немовляти?
- •14.Розкрити сутність кризи новонародженості та немовляти.
- •15.Надати загальну характеристику психічного розвитку дитини раннього віку: соціальна ситуація розвитку новоутворення. С77
- •16.Розкрити розвиток предметної діяльності і дій у ранньому дитинстві. Поява ігрової діяльності.
- •17.Розкрити розвиток мовлення у дітей раннього віку від 1 до 3 років.
- •19.В чому полягає сутність ігри, як провідного виду діяльності дошкільника?
- •20.Розкрити розвиток продуктивних видів діяльності дошкільника.
- •22.Розкрити розвиток особистості дошкільника: рушійні сили розвитку, соціальна ситуація розвитку, вплив дорослих та однолітків на розвиток особистості дошкільника.
- •23.Розкрити розвиток мотивів поведінки дошкільників. Поява супідрядності мотивів.
- •24.Розкрити розвиток емоцій дошкільника.
- •25.Охарактеризувати розвиток самосвідомості і самооцінки дошкільників.
- •26.Охарактеризувати анатомо-фізіологічні особливості розвитку організму молодшого школяра.
- •27.Розкрити соціальну ситуацію розвитку особистості молодшого школяра.
- •28.Розкрити особливості розвитку самосвідомості і самооцінки в молодшому шкільному віці.
- •29.Розкрити особливості розвитку емоційно-вольової сфери молодшого школяра.С 167
- •30.Розкрити особливості розвитку психічних процесів у молодшому шкільному віці.
- •31.Яке місце займає трудова й ігрова діяльність у розвитку молодшого школяра.
- •32.Розкрити анатомо-фізіологічну перебудову організму підлітка.
- •33.Розкрити поняття акселерації і ретардації.
- •34.Розкрити особливості особистості підлітка (почуття дорослості підлітка і «я - концепція»).
- •36.Розкрити особливості емоційно-вольової сфери підлітка.
- •37.Охарактеризувати розумовий розвиток підлітка.
- •41.Охарактеризувати анатомо-фізіологічний розвиток старшого школяра.
- •43.Розкрити особливості особистості старшого школяра: професійне й особистісне самовизначення.
- •44.Розкрити особливості особистості старшого школяра: формування переконань і світогляду.С 240
- •45.Розкрити особливості особистості старшого школяра: самовиховання, самосвідомість і самооцінка.
- •46.Розкрити особливості особистості старшого школяра: потреба в спілкуванні.
- •47.Розкрити особливості емоційного життя. Охарактеризувати прояви любові і дружби старших школярів.
- •48.Розкрити сутність навчальної діяльності старшого школяра.
- •51.В чому полягає криза 30-ти років?
- •52.Що таке акмеологія?
- •53.Що таке геронтопсихологія, геронтологія?
- •54.Охарактеризувати зміни статусів і ролей в період дорослості (ранньої, середньої, пізньої).
- •55.Розкрити психологію дорослості: провідна діяльність, когнітивні функції, новоутворення.
- •56.Розкрити особливості розвитку в зрілості: фізичні зміни, зміни у жінок і чоловіків, провідна діяльність, новоутворення.
- •57.В чому полягає криза середини життя (зрілості)?
- •58.Розкрити анатомо-фізіологічні особливості перебудови організму старої людини.
- •59.Охарактеризувати когнітивні зміни в період старості.
- •60.Розкрити психологію довголіття.
59.Охарактеризувати когнітивні зміни в період старості.
Перехід людини до старості супроводжується змінами в її пізнавальній сфері, що залежить від багатьох чинників і проявляється по-різному. Найбільше впливають на пізнавальну сферу об'єктивні фізіологічні чинники, передусім руйнування клітин головного мозку. Наприклад, до 80—90 років людина може втратити майже 40% кортикальних клітин. У головному мозку знижується вміст води і підвищується вміст жирів.
Старі люди сприймають і зберігають менше інформації, повільніше заучують словесний матеріал, ніж молоді. Краще запам'ятовують вони лише важливу для них інформацію. Поліпшення показників швидкості заучування і довготривалості запам'ятовування можливе внаслідок використання способів опосередкованого запам'ятовування.
З віком погіршується механічне запам'ятовування. Послаблення довготривалої пам'яті значною мірою пов'язане з порушеннями процесу пошуку в ній інформації. Якщо завдання потребує розподілу уваги, можуть виникнути проблеми і з функціонуванням короткочасної пам'яті. На досить високому рівні функціонує у старості логічна пам'ять. Оскільки вона пов'язана з мисленням, можна припустити, що воно в цьому віці суттєво не погіршується.
На етапі старості зазнає трансформації когнітивна сфера, ослаблюються інтелектуальні функції. Погіршення функціонування центральної нервової системи знижує швидкість реагування під час виконання інтелектуальних завдань. Усі ці зміни спричинює сенильна деменція (недоумкуватість) — органічне захворювання мозку, яке проявляється в неадекватності мислення. Симптомами її є обмежена здатність до розуміння абстракції, слабка фантазія, уповільнене мислення, байдужість до того, що відбувається навколо. У таких людей виникають проблеми з пам'яттю, інколи вони не можуть згадати недавні події, пам'ятаючи добре події дитинства.
Зниження пізнавальних функцій може бути спричинене і хворобою Альцгеймера, першим симптомом якої є забудькуватість. Спочатку людина забуває дрібниці, а далі перестає пам'ятати місця, де бувала, імена, події, які тільки що відбулися. Ослаблення пам'яті супроводжується втратою необхідних навичок, хворому важко планувати і виконувати навіть прості повсякденні справи.
Послаблення інтелектуальних функцій старої людини може бути і наслідком погіршення загального стану здоров'я, недостатнього харчування, зловживання алкоголем, постійного приймання ліків, низького рівня освіченості, відсутності мотивації до пізнавальної активності.
Однак часто дорослі зберігають когнітивну активність навіть після досягнення 70-річного віку. Важливим чинником, що протистоїть інволюції літньої людини, є творча діяльність. Хоч існує думка, що більшість творчих досягнень у мистецтві, науці припадають на ранні етапи життя, однак чимало фактів свідчать про високу продуктивність на цьому поприщі і в період старості.
На динаміку інтелектуальної активності у старості впливають об'єктивні (спадковість, яка зумовлює більшість хвороб) і суб'єктивні (фізичні, соціальні, психологічні) чинники.
Фізичними чинниками інтелектуальної активності людини у старому віці є стан соматичного (рівень функціонування органів тіла, різні захворювання, зокрема поліартрити, викривлення хребта) і психічного здоров'я.
До соціальних чинників інтелектуальної активності людини у старості належать рівень освіченості і специфіка діяльності, якою займалась людина протягом життя. Вища освіта, високий рівень культури дають більше шансів зберегти когнітивну активність у похилому віці, оскільки і після виходу на пенсію зумовлюють потребу в постійному пізнанні. Звичка і сформована пізнавальна спрямованість людей інтелектуальної і творчої праці спонукають їх до саморозвитку і після закінчення офіційної діяльності.
Психологічними чинниками інтелектуальної активності людини у старому віці є широта інтересів, прагнення до самореалізації, передавання наступним поколінням життєвого досвіду. Інтелектуально активна, творча особистість зорієнтована на те, щоб бути корисною не тільки окремим людям, а й суспільству. Чим масштабніше особистість, тим більше виражена її спрямованість на майбутнє, соціальний прогрес.
Підтримання активної інтелектуальної діяльності на схилі літ пов'язане із читанням. Літні люди читають багато, оскільки мають багато вільного часу і ця діяльність не вимагає особливої рухливості. Захоплюються читанням, як правило, ті, хто ненаситно читав і в молодості. Здебільшого вони залюбки читають прості тексти (газети, журнали, детективи). Вважати таке читання абсолютно корисним для літньої людини немає підстав, оскільки воно не протидіє погіршенню здібностей до читання.
Причина вибору для читання нескладної літератури не достатньо з'ясована. Очевидно, зниження інтелектуальної активності у старості зумовлює неспроможність сприймати, наприклад, філософські твори. Ще однією причиною, ймовірно, є втрата мотиву самовдосконалення.
Отже, у період старості відбувається зниження інтелектуальної активності людини. Це зумовлене погіршенням сенсорних функцій, фізичними, соціальними та психологічними чинниками. Сприяє підтриманню активної інтелектуальної діяльності людини похилого віку її активна життєва позиція, заняття творчістю і читанням.