- •1. Предмет та завдання історії первісного суспільства
- •2. Джерела з іпс
- •3. Хронологія та періодизація історії первісного суспільства
- •4.Антропологічна періодизація
- •5. Історична періодизація історії первісного суспільства
- •6. Уявлення про первісність у стародавні та середні віки
- •7. Виникнення іпс як науки
- •8. Особливості становлення іпс у Росії
- •9. Ідеалістичні концепції первісної історії (еволюційна школа, діфузіонізм, школа культурно-історичних кіл)
- •10. Еволюція приматів. Становлення сімейства гомінід
- •11. Австралопітеки:різновиди, датування, місця знаходження
- •12. Гіпотези про прабатьківщину людства: азіатська теорія
- •13. Гіпотези про прабатьківщину людства: африканська теорія
- •14. Гіпотези про прабатьківщину людства: теорія нетропічного походження
- •15.Розселення архантропів у Старому Світу
- •16. Архантропи: різновиди, датування, місця знаходження
- •17.Палеоантропи: різновиди, датування, місця знаходження
- •18. Традиційна версія становлення людини розумної (теорія неандертальської стадії)
- •19. Нові трактування часу та місця виникнення людини розумної
- •20 Расова класифікація
- •21 Проблема походження та видової єдності рас
- •22.Проблема місця та часу походження
- •23 Праобщина. Проблема датування. Біологічний та соціальний фактори розвитку
- •24. Господарство та матеріальна культура архантропів
- •25. Господарство та матеріальна культура палеоантропов
- •26.Позбавлення тваринного егоїзму та початок становлення людських відносин у общині палеоантропів
- •27. Ранні форми релігії. Археологічні та етнографічні свідоцтва
- •28 Розвиток мислення та мови
- •29. Виникнення екзогамії та роду. Дуально родова організація
- •30 Еволюція сімейно-шлюбних відносин у добу ранньородової общини
- •31. Господарство та матеріальна культура ранньородової общини в період верхнього палеоліту
- •33. Соціальна структура ранньородової общини у період вп
- •34.Соціальна структура ранньородової общини у період м
- •35. Соціально-економічні відносини у добу ранньородової общини
- •36. Інститути правління та влади у добу ранньород общ
- •37 Народонаселення та його репродукція в епоху раннород общ
- •38. Статево-вікова організація в епоху раннород общ
- •40 Становлення виробничого типу господарства та його передумови: біологічна та культурна
- •41. Гіпотези щодо виникнення землеробства та скотарства
- •42. Пошуки прабатьківщини походження землеробства та скотарства
- •43. Технологічні та економічні досягнення «неолітичної революції»
- •44. Значення переходу до виробничого типу господарства. Перспективи розвитку.
- •45. Виникнення надлишкового продукту та становлення соціально-престижної економіки
- •46. Розподілення та еволюція відношень власності у епоху пізньородової общини
- •47.Проблема 1 суспільного поділу праці
- •48. Соціальна структура доби пізньородової общини
- •49. Народонаселення та його репродукцыя у пызньород общ
- •50. Організація влади у епоху пізньородової общини
- •51. Духовна культура в епоху пізньород общ
- •52. Передумови та причини розкладу первісного ладу
- •53. Приватна власність:умови появлення та етапи розвитку
- •54. Еволюція сімї у час переходу від пізньород до сус-тер общ
- •66. Етнічні та мовні процеси етапу розкладу первісного сусп
- •57. Етапи розвитку воєнних конфліктів та війн
- •58. Ранні форми експлуатації
- •59. Позаекономічний примус: суть поняття та різновиди
- •60. Форми розкладу первісного ладу
- •61. Органи влади періоду розкладу первісного суспільства
- •62. Шляхи класоутворення та становлення держави
- •63. Становлення держави:передумови, причини, ознаки
- •64. Розвиток раціональних знань у первісному суспільстві
- •65. Доля первісної общини у цивілізованих суспільствах
- •67 Суть матріархату та материнського роду, еволюція поняття
- •68. Проблема співвідношення понять «рід» та «родова община»
- •69. Типи общин
- •71. Становлення первісного мистецтва. Гіпотези про причини розвитку мистецтва.
- •72. Мистецтво палеоліту: відображаюче, малих форм, декоративне. Музика
- •73 Іі суспільний поділ праці
- •74. Третій суспільний поділ праці
- •75 Формування «чоловічих» та «таємних чоловічих союзів», їх роль у суспільній організації
- •76. Причини становлення спадкової влади та поява вождізму
- •78. Причини та час становлення патріархату
- •82. Фратрія – механізм появи та функції.
- •83 Час, причини, значення зникнення великих тварин
- •86. Ініціація та її значення у статевовіковій організації суспільства
- •87. Археологічні свідоцтва зародження тотемізму
- •88 Образ життя людини у добу раннього палеоліту
- •90. «Табу» та його значення в соціально-ідеологічному розвитку суспільства
- •91. Звичаєве право
73 Іі суспільний поділ праці
отделение ремесла от скотоводства и земледелия. Происходит значительное имущественное расслоение. Среди соплеменников появляются богатые и бедные. Рост производительности труда с неизбежностью ведет к увеличению объема избыточного продукта, обусловившему появление частной собственности, что явилось материальным выражением обособленности членов рода.Постепенный переход от парного брака к моногамному приводит к экономической самостоятельности отдельной семьи которая противостоит всему роду. Семья становится социальной формой материальной обособленности членов рода, ибо и частная собственность, и наследство сосредоточиваются в рамках отдельной семьи.
74. Третій суспільний поділ праці
третье крупное общественное разделение труда — выделение купечества.По мере развития производительных сил общественное разделение труда углубляется, расширяется и база товарных отношений. Объектом купли-продажи стала и рабочая сила. Так возникли рынки капитала, земли и груда. Экономика, в которой все главные отношения построены на рыночных основах, получила название рыночной. Товарное хозяйство отличается следующими чертами и особенностями организации общественного производства: существует развитая система общественного разделения труда, когда каждый производитель специализируется на производстве какого-либо продукта; в результате осуществляется специализация общественного производства.
75 Формування «чоловічих» та «таємних чоловічих союзів», їх роль у суспільній організації
Ускладнення суспільного виробництва вимагала укріплення організаційно-управлінської функції, тобто функції влади. суспільне та майнове розшарування породжувало суперечності та конфлікти. Традиційні родоплемінні органи влади, які були проникнуті духом первісної демократії, не були для цього здатні. Вони повинні були поступитися місцем новим формам додержавної а потім і політичної організації.Однією із найважливіших таких форм були чоловічі, або таємні союзи. У пізньопервісних общинах існували чоловічі будинки, де влаштовувалися збори і відбувалося культове життя чоловіків роду. В епоху класоутворення вони стали організаційними центрами особливих союзів, які включали як родичів, так і не родичів, у тому числі членів різних общин. У багатьох суспільствах (оджибве Північної Америки, йоруба Тропічної Африки ) союзи у своєму розвитку перетворилися в об’єднання головним чином багатих людей, оскільки для вступу до них вимагалися великі внески.своїх членів захищали впливове становище і власність, тероризували усіх незадоволених. глава союзу Дук-Дук на Новій Гвінеї привласнив собі право табуювати плодові дерева і цілі плантації членів союзу, насаджуючи і охороняючи таким чином їх приватну власність. Нерідко у низці суспільств Західної Африки союзи взагалі витіснили на задній план родоплемінні органи влади і перетворилися у могутні міжплемінні організації, які заволоділи функціями охорони суспільного порядку, справляння судочинства, вирішенням питань війни і миру.
76. Причини становлення спадкової влади та поява вождізму
Вождество - это крупное образование, как правило, не меньше, чем племя, и имеющее несколько звеньев субординации (вождь, субвожди, старосты). По большей части именно в вождествах завершалось превращение потестарной организации в политическую, или государственную, представлявшую собой более или менее открытую классовую диктатуру. Ее важнейшим признаком было появление особой, не совпадающей непосредственно с населением, отделенной от него общественной, или публичной, власти, располагающей аппаратом управления и принуждения для отправления организаторской функции государства.