- •Загальні відомості
- •Мета курсу:
- •Робоча програма й методичні вказівки
- •1. Структура й принцип роботи еом
- •Методичні вказівки
- •2. Математичне моделювання хтп
- •Методичні вказівки
- •Модель ідеального витиснення
- •Модель ідеального змішування
- •Коміркова модель
- •3. Математичний опис і алгоритми рішення типових процесів хімічної технології
- •Методичні вказівки
- •3.1. Математичний опис і алгоритми рішення реакційних (хімічних) процесів
- •3.2. Математичний опис та алгоритми рішення теплообмінних процесів
- •Тепловий баланс зони ідеального змішування
- •Тепловий баланс зони ідеального витиснення
- •Математичний опис прямотечійного тоа з двома зонами ідеального витіснення
- •Математичний опис і розрахунок тоа із двома зонами різної гідродинамічної структури
- •3.3. Математичний опис I алгоритм розв’язування рішення неiзотермiчних реакторів Адiабатичнi реактори
- •Полiтропiчнi реактори
- •3.4. Математичний опис каталітичних процесів у межах квазiгомогенної моделі
- •Основні закономiрностi масотеплоперетину
- •Моделювання каталітичних процесів у межах квазiгомогенної моделі
- •Модель ідеального витиснення
- •Дифузiйна модель
- •Модель неповного змішування по радіусу каталітичного реактора
- •4. Методи оптимiзацi ї хiмiко-технологiчних процесiв
- •5. Основнi сапр хiмiко- технологiчних процесiв I систем
- •Завдання до контрольної роботи
- •Список літератури
Модель ідеального витиснення
Ця модель є найпростішою моделлю РНШК. Назву вона отримала згідно з описом процесу перетину маси й теплоти по шару каталізатора. Математичний опис моделі має вигляд:
; (3.27)
(3.28)
з граничною умовою I-го роду
, (3.29)
де , – насипна маса каталізатора й густина реакційного потоку, кг/;
– температура стінки, К;
– коефіцієнт теплопередачі, Вт();
а – питома поверхня теплообміну, ;
;
S,V – площа реактора та його об’єм, ; ;
L – довжина реактора, м;
– дiаметр реактора, м.
Якщо підставимо у рівняння теплового балансу замість “a” його значення, отримаємо:
. (3.30)
Рiвняння матеріального i теплового балансів (3.27)-(3.30) разом з граничними умовами (3.29) й рівнянням теплового балансу для холодоагенту вирішуються на ЕОМ одним з чисельних методів. На основі цієї моделі можливо отримати розподілення концентрації i температури по довжині шару каталізатора, а також вплив температури стінки та сировини, яку подають, на параметричну чутливість й утворення «гарячих точок» у шарі каталізатора. Окрім того, модель ідеального витиснення часто використовується для розрахунку автотермічних процесів, процесів з рециркуляцією потоків та активністю каталізатора, яка змінюється. Використання простої моделі в цих випадках оправдано тим, що застосування найбільш складних моделей ускладнює виявлення нових якісних закономірностей, що обумовлені особливостями процесу, який моделюють.
Дифузiйна модель
Дифузійна модель , або модель неповного змішування по потоку, передбачає врахування впливу на наздовжне перемішування маси i теплоти у напрямку руху потоку.
Математичний опис моделі має вигляд:
, (3.31)
(3.32)
з граничними умовами Данквертста:
х=0;
х=L; .
Дифузійна модель використовується при незначних дифузійних та термічних опорах по радіусу шару.
Модель неповного змішування по радіусу каталітичного реактора
Модель неповного змішування по радіусу каталітичного реактора враховує опір переносу теплоти й маси у напрямку, який перпендикулярний руху основного потоку (одне з суттєвих спрощень моделі ідеального витиснення). Модель використовують, наприклад, у випадках реакцій з великим тепловим ефектом, коли профіль температури у поперечному перетині потоку може значно відрізнятись від плоского.
Математичний опис моделі у циліндричній системі координат має вигляд:
, (3.33)
(3.34)
з граничними умовами:
х=0; ;
r=0; ;
r=R;
Як показують результати розрахунку промислових процесів, що проведені за цією моделлю, а також дані експериментальних досліджень, навіть при помірних теплових ефектах в реакторах з тепловідведенням через стінку, можливі значні перепади температур (до декількох десяткiв градусiв та бiльше) у поперечному перетині реактора, що може призводити до розрізнення констант швидкості реакції у центрі та навколо стінки у декілька разів. У цьому зв’язку, модель, яку розглянули, використовують при розрахунку трубчатих реакторів з теплоносієм у міжтрубному просторі при виборі оптимального діаметра контактної труби.