Ханскій палац
Ханскій палац у Бахчисараї - колишня резиденція кримських ханів. Пам'ятник історії та культури загальносвітового значення, єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури. Палац входить до складу Бахчисарайського історико-культурного заповідника. У приміщеннях палацу розташовуються музей історії та культури кримських татар, художній музей, виставка холодної та вогнепальної зброї. Територія палацового комплексу займає 4,3 гектара. Раніше площа палацового комплексу становила 18 гектарів.
Палац розташований на лівому березі річки Чурук-Су. До складу палацового комплексу входять північні і південні ворота, поштовий корпус, палацова площа, головний корпус, гарем, ханська кухня і стайня, бібліотечний корпус, соколине вежа, ханська мечеть, Перська сад, ханське кладовище, гробниця (дюрбе) Діляри Бікеч, могила Північне і Південне дюрбе, надгробна ротонда, лазня «Сари-Гюзель», набережна з трьома мостами, сади і паркові споруди, Катерининська миля та інші об'єкти.
Архітектурний стиль палацу продовжує традиції османської архітектури XVI-XVII століть. Головна архітектурна ідея - втілення мусульманського уявлення про райський сад на землі. «Бахчисарай» перекладається з кримськотатарської мови як «палац-сад» (bağça - сад, saray - палац). Усередині палацу багато двориків з деревами, квітами і фонтанами. Споруди легені, прикрашені розписами, вікна забрані ажурними гратами. [23]
Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник
Бахчисарайський історико-археологічний музе́й — музей, заснований 1955 на базі двох музеїв: палацу-музею та археологічного музею «печерних міст».
Фонди налічують близько 50000 одиниць зберігання.
Музей має археологічний та історичний відділи.
В археологічному відділі зібрані археологічні колекції, які відображають історію місцевих племен і народів, що населяли гірську частину Криму з часів кам'яного віку до татарської навали 13 століття.
Матеріали історичного відділу відбивають боротьбу українського народу з Кримським ханством за визволення північного Причорномор'я і Криму з-під турецько-татарського гніту. В експозицію включено художніх картини і скульптури майстрів 18—19 ст., полотна сучасних російських і українських художників, колекції зброї, монет, старовинних печаток, етнографічні матеріали та ін.
Музей проводить наукову і культурно-освітню роботу.
Музей історії та культури кримських татар
Історичний відділ
Етнографічний відділ
Музей археології та "печерних" міст
Відділ археології
Відділ "печерних" міст
Відділ археології середньовічного міста
Відділи заповідника
Художній музей
Дім-музей Ісмаїла Гаспринського
Відділ фондів і реставрації
Відділ екскурсійного обслуговування
Відділ охорони культурної спадщини
Історико-меморіальний музей "Поле Альмінської битви"
Заплановані відділи
Історико-археологічний музей "Салачик"
Музей духовної культури "Ескі-Юрт". [24]
-
Види сзт та центри їх розвитку
Етногафічний туризм
Центри етнографічного туризму: Феодосія, Судак, Старий Крим, Коктебель, селище Желябовка, Білогірський район, Бахчисарай, Сімферополь, Севастополь. [18]
У сфері «зеленого» туризму в Криму працюють етнографічні центри, декілька приватних музеїв, кінно-спортивні клуби, страусині ферми, осляча ферма, об’єкти рибалки, міні-зоопарки, регіональні центри народних промислів і сувенірної продукції, мережа кафе і ресторанів національної кухні. Діє Республіканська програма розвитку цього напрямку туризму на 2007—2011 роки. Аналогічні місцеві програми реалізують сільські громади в Білогірському, Бахчисарайському, Сімферопольському, Сакському, Роздольненському районах.
Дайвінг і водний спорт
Основні центри – Ялта, Судак, Чорноморське.
На Тарханкуті - миси Великий і Малий Атлеш, скелі Джангуль.
У Севастополя - бухти міста, Балаклавская бухта, миси Фиолент, Айя.
Південний берег Криму - увесь від Ласпи до Коктебеля, особливо скелі Симеиза, скелі Гурзуфа й АюдДаг, мис Плака й Пташині острови, Нове Світло, Судак, Меганом (бухта Бугаз), Карадаг.
Азовське узбережжя - мис Казантип (а взагалі все - від підстави Арабатської стрілки до Керченської протоки).
Керченська протока - увесь, але особливо Середня коса
Чорноморський берег Керченського півострова - мис Опук і СкелірКораблі
Дайвінг - занурення з аквалангом надзвичайно модне зараз заняття, дайвінггцентри є практично скрізь, а цікавих затоплених об'єктів також досить багато.
Кінний туризм одержав розвиток у Криму лише в останнє десятиліття. Зараз він вже досить непогано розвинений по всій території Криму, особливо на південно-східному узбережжі і в горах: Алушта, Судак, Керч.
Віндсерфінг і кайтинг – Чорноморський район.
Яхт-туризм – Феодосія, Євпаторія, Керч, Чорноморський та Ленінський район.
Піший туризм. Прекрасні маршрути для пішого туризму прокладені вздовж Південного берега - Сонячна (Царська) стежка в Лівадії, Боткинська, Штангеєвська та ін. А по гірському Криму прокладено стільки піших і трекерних маршрутів, що повний список їх можна знайти тільки в контрольно-рятувальній службі.
Велотуризм. Для любителів і початківців можна порадити в умовах Ялти, наприклад, прогулянку по Царській стежці від Лівадійського парку до Гаспри. Впродовж 6.5 км вона майже горизонтальна. У Сімферополі - це катання по археологічному заповіднику Неаполь-скіфський, а також маршрут навколо Сімферопольського водосховища (повний круг близько 15 км).
Для байк-клімбінгу у всій його неприборканій потужності ідеально підходить Шайтан-Мердвень (Чортові Сходи), до неї веде Календська стежка від села Підгірне біля Байдарських воріт.
Альпінізм, спелеотуризм .
Парусний спорт. Бурхливо розвивається парусний спорт. В Севастополі, Ялті, Партеніті, Керчі та ін. портах швартуються яхти, а в Алушті будується "Марина" - спеціальний порт для туристичних яхт.
Гірські лижі .
Джип-сафарі. Маршрути: гора Роман Кош, ралі по Демерджі, по печерних містах Криму, по святих місцях, на Карабі. [20]
Дельтапланеризм, парапланеризм, польоти на повітряних кулях. Південно-східний Крим, а точніше околиці Феодосії та Коктебелю, по праву вважається колискою планеризму на просторах колишнього Союзу.
Окрім названих видів туризму в Кримського регіоні розвиваються і інші види, такі як: діловий туризм, інтим-тури, винні-тури, науковий, мисливський та рибальський, гастрономічний, подійний, фестивальний, дитячий тощо.