Архівна науково-педагогічна практика і. Пояснювальна записка

Серед основних принципів наукової політики у вищій школі України чи не найголовнішим на сьогодні є „необхідність забезпечення випереджуючого розвитку науки в системі вищої освіти, що випливає з потреб підготовки науковців майбутнього”¹. Демократизація суспільного життя, перехід від індустріальних технологій до науково-інформаційного виробництва ставить перед вітчизняною вищою школою завдання оптимізації та інтенсифікації науково-дослідної роботи у вузах України.

Кроком до оформлення оптимізованої моделі підготовки науковця у галузі вищої освіти є необхідність усвідомлення важливості ознайомлення та оволодіння студентами новітніми інформаційними і комунікаційними технологіями як безперечної умови їх мобільності в глобальному інформаційному просторі.

З огляду на інтеграцію архівних ресурсів України у світовий інформаційний простір, осмислення „сутності архівів як феномену культури, сукупної багаторівневої системи загальнолюдського масштабу та Національного архівного фонду України як складової загальнодержавних інформаційних ресурсів і водночас фрагмента надсистеми – „документальної пам’яті ноосфери” з головною ознакою „всесвітності”, „загальнолюдськості”², безперечної історичної цінності та наукової значимості архівних документів обґрунтованим є ознайомлення студентів-магістрантів вищих навчальних закладів з основними положеннями архівознавства, особливостями організації архівної справи, формування архівної системи й створення архівів, накопичення їхніх інформаційних ресурсів, вивчення структури й змісту діяльності архівної установи, використання архівного документу як методолого-фактологічної бази наукового дослідження, оволодіння методикою пошукової роботи в архівах тощо.

Оптимальною формою організації знайомства з архівною справою студентів-магістрантів у вищих навчальних закладах є архівна практика, пріоритетними принципами організації якої є експериментально-дослідницький, проекційно-моделюючий та конструктивно-творчий підходи.

Архівна практика студентів-магістрантів Інституту історії та філософії педагогічної освіти є невід’ємною складовою підготовки викладачів вищої школи в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова.

Іі. Положення про організацію та проведення архівної науково-педагогічної практики для студентів-магістрантів

2.1. Мета практики

• ознайомлення з особливостями організації архівної справи, з сучасною архівною терміносистемою, вивчення структури й змісту діяльності архівної установи;

• формування професійних навичок роботи з архівними джерелами, оволодіння студентами сучасними методами й формами організації роботи в архівах;

• виховання потреби систематичного поновлення знань та творчого застосовування їх у науковій та навчальній діяльності;

• формування освіченої, мислячої, творчої особистості студента.

Архівна практика сприяє становленню й підвищенню професійного рівня студента як науковця, забезпечуючи його необхідними знаннями та вміннями.

Набуті в процесі науково-педагогічної архівної практики вміння і навички накопичення історико-краєзнавчого матеріалу можуть бути використані студентами у подальшій викладацькій діяльності шляхом організації гурткової та екскурсійної роботи зі студентами, під час проходження асистентської практики.