Крим – унікальний куточок України, що приваблює своїми мальовничими ландшафтами. Кримська земля представляє нескінченну кількість нових можливостей та нових маршрутів людям, зайнятим у сфері туризму та рекреації.
Крим – унікальний, неповторний, затишний куточок нашої планети, який був створений для відпочинку, пригод, оздоровлення та лікування. Своїм відвідувачам Крим може запропонувати набагато більше, ніж прославлені середземноморські курорти, які відрізняються своїм високим рівнем комфорту. Відпочиваючи в Криму, можна насолоджуватися здоровим кліматом, теплим морем з чудовими пляжами, лікувальними грязями, термальними мінеральними водами, незрівнянними ландшафтами. Не тільки в Україні, але й на інших чорноморських та середземноморських курортах важко зустріти таку унікальну сукупність умов для чудового відпочинку, як в Криму, а окрім цього ще й ефективне оздоровлення та лікування.
Кримський рекреаційний регіон є унікальним осередком, що поєднує багаті природно-рекреаційні, історико-культурні та спортивно-оздоровчі ресурси. В їх числі - Чорне і Азовське моря, лікувальні грязі, термальні і мінеральні води бальнеологічних курортів, численні пам'ятки, що належать різним епохам і культурам, створені різними народами.
Понад 100 років Крим виступає як регіон розвиненого туризму. Сотні тисяч відпочиваючих їдуть сюди, щоб зануритися в ласкаві води Чорного моря, щоб піднятися з рюкзаком у гори. Але є і такі, які їдуть на півострів, не за солоною чорноморською водою і не за зустріччю світанку на Ай-Петрі. Вони їдуть, щоб тут, у Криму, увігнати в свою кров кінську дозу адреналіну, щоб випробувати тяготи і злигодні, щоб зануритися в таємниці кримської землі і населяючих її народів, збагатитися під час відпочинку не засмагою, а інтелектом.
Рекреаційно-туристичний комплекс Криму – це сукупність зв’язаних між собою галузей і підприємств, об’єднаних загальною метою цілорічного використання курортів півострова в цілях відновного лікування, медичної реабілітації і оздоровлення населення України, ближнього і далекого зарубіжжя, а також створення конкурентоздатного туристичного продукту на основі ефективного використання природних, лікувальних, соціально-культурних і виробничо-економічних ресурсів регіону.
Значний об’єм природно-ресурсного потенціалу, різноманітність природних умов, історичні традиції господарського освоєння і соціокультурні пріоритети протягом багатьох років визначали рекреаційну спеціалізацію Криму як один із стратегічних напрямів його регіонального розвитку. Рекреаційно-туристичний комплекс Кримського півострова включає понад 3 тисячі об’єктів природного і антропогенного характеру, понад 11,5 тис. пам’ятників історії, культур і архітектури, що відносяться до різних історичних епох, цивілізацій і релігій. Тут знаходиться 26 родовищ лікувальної грязі і ропи, більше 100 джерел мінеральних вод різного хімічного складу. У Криму налічується 6 державних заповідників, 33 заповідники (зокрема 16 загальнодержавного значення), 87 пам’ятників природи (13 – загальнодержавного значення), 10 заповідних урочищ, 850 карстових печер (з них 50 визнані фахівцями придатними для облаштування і відвідин туристами), шахт, колодязів, і більше 30 парків – пам’ятників садово-паркового мистецтва, загальнодержавного і світового значення.
Займаючи близько 4,5% площі України, Кримський півострів концентрує 29,6% об’єму всіх рекреаційних ресурсів, 10% місткості готельного фонду, 40% місткості здравниць, більше 30% потоку іноземних туристів.
У регіоні є необхідні умови і можливості, інфраструктури екологічного і соціального туризму в сільській місцевості, елітних видів спорту (теніс, гольф, яхтовий спорт), відроджуються популярні раніше активні види туризму (гірничо-велосипедний, археологічний, пішохідний, спелеологічний, альпіністський). Серед росіян все більш популярним стає гірський кримський туризм, спортивні тури – джіпінг, гірський велосипед, дайвінг, пішохідні і спелеотури взимку, – катання на лижах на Ай-петрі та інші традиційні та нетрадиційні види туризму.
Наявність різних структур і соціальних груп (органи влади, підприємці, суб’єкти туристичної діяльності, учені, неурядові організації, політичні структури, рекреанти) приділяють особливу увагу розвитку туристичної галузі даного регіону, здійснюють законодавче та нормативно-правове регулювання галузі, забезпечують фінансову підтримку, приймають всі можливі і неможливі заходи щодо пріоритетності розвитку рекреації та відпочинку у даному регіоні.
Останнім часом особлива увага приділяється розвитку такого виду туризму як сільський зелений. Адже Кримський регіон за своїми фізико-географічними, кліматичними, природно-ресурсними та соціально-економічними умовами відноситься до територій, найбільш сприятливих для розвитку сільського зеленого туризму. Визначальними чинниками при цьому виступають – наявність великої кількості сіл, комфортні кліматичні умови Причорноморської низовини, унікальні й різноманітні бальнеологічні ресурси, багатство флори і фауни, розвинута мережа транспортного сполучення, велика кількість історичних пам’яток культури та архітектури. В регіоні розвинені майже всі види рекреаційної діяльності: від санаторно-курортного лікування до відпочинку і різних видів туризму, що здійснюються практично протягом цілого року.
-
Діяльність структурних органів у сфері сільського зеленого туризму
Як вже згадувалося, останнім часом в Криму став активно розвиватися сільський туризм. Поряд з відпочинком біля моря він упевнено зайняв провідні позиції в кримській тур індустрії. Цьому сприяє унікальний природний ландшафт півострова і багатонаціональний склад населення автономії. У АРК для розвитку сільського туризму та розвитку сільської місцевості були створенні спілки, організації та органи, які слідкують за цим.
Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Криму
Голова Спілки: Наталя Миколаївна Гордецька.
У 1997 році Наталія Гордецька захопилася ідеєю «сільського» туризму і взялася за створення громадської організації. І вже в 1998 році з метою відродження та розвитку сільського туризму півострова було створено Спілку сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Криму (нині це – ГО «Слоу Фуд Крим»), яку вона очолює.
Саме тоді в кримських ЗМІ вперше з'явився слоган: «У село як на курорт!». З того часу і до сьогодення організація активно пропагує сільський туризм, екологічно чисті продукти харчування, діяльність майстрів народних ремесел та етнографічних центрів. Її активними членами є фермери, господарі сільських садиб та особистих селянських господарств, ресторатори, кулінари, студенти та учні шкіл.
З самого початку роботи в сфері туризму Наталія Гордецька вирішила, що туристові треба пропонувати комплексний продукт: харчування, розміщення, атракції, сувеніри.
Тому за сприяння організації відкрито культурно-етнографічні центри «Карачоль» у Білогірському та клуб-кафе «Кроненталь» у Сімферопольському районах.
З 17 квітня 2003 року Спілка стає членом Європейської Федерації з фермерського та сільського туризму – EuroGites. У 2004-му виграла тендер на проведення Другого Європейського конгресу з сільського та фермерського туризму. Сільський Крим побачили колеги з усієї Європи. У 2006 році стає членом Всесвітньої екогастрономічної організації Slow Food і через два роки реєструє неприбуткову громадську організацію республіканського підпорядкування «Слоу Фуд Крим».
Велика увага надається сільським атракціям. З 2010 року в рамках проекту «Вчимося – робимо» за підтримки Фонду розвитку демократії Посольства США в Україні створено перший кримський Кластер сільського туризму «Таракташська волость» у с. Дачне м. Судак.
У 2009 році Слоу Фуд Крим спільно з державною телерадіокомпанією «Крим» утілили в життя проект «Жива традиція», де кожної неділі транслюється 15-хвилинний відеоролик, у якому висвітлюються туристичні можливості сільських територій.
Ще один важливий напрям роботи Слоу Фуд Крим – це створення кримської сувенірної продукції. Розвиток народних промислів є невід'ємною частиною відродження народу. Тому під керівництвом Гордецької Наталії була проведена підготовча робота з пошуку майстрів, які працюють у традиційних національних ремеслах і в грудні 2010 року створюється громадська організація «Реміснича Палата Криму».
З 1998 року організація активно підтримує майстрів та ремісників Криму. Спільно з Міжнародним фондом «Winrock International» проведено семінари-тренінги для трьох цільових груп – вишивальниць, гончарів, килимоткаль. Слоу Фуд Крим провів більш як десять семінарів-тренінгів для майстрів народних промислів Криму, 100 виставок-ярмарків народних промислів, більш як 30 майстер-класів. У 2004 році в селі Теплівка Сімферопольського району відкрився Регіональний центр народних ремесел «Орнек».
У 2009 році видано буклет «Крим – жива традиція: майстри народних промислів та ремесел Криму» за підтримки Міністерства економіки Криму спільно з ГО «Слоу Фуд Крим» у рамках програми підтримки малого підприємництва Криму
Організація провела низку семінарів у різних районах півострова для людей з обмеженою працездатністю. У результаті навчання власну справу відкрили понад 50 осіб.
«Думай і пізнавай, дій і перемагай!» – за таким принципом живе Наталія Гордецька, заслужений працівник курортів і туризму АРК.
Спілка об'єднує більше 50 господарів сільських садиб в різних регіонах Криму, а також приватні підприємства у сфері народних промислів і фахівців близько 20 культурно-етнографічних центрів. Наприклад, у селі Пожарському Сімферопольського району, де існує український етнографічний центр "Явір", відтворений традиційний побут українського села. У сусідньому селі Кольчугіно - етнічний центр кримських німців "Кроненталь". Цікаві напрямки сільського зеленого туризму розвиваються в Бахчисарайському районі, де привабливими для туристів є печерні міста і монастирі. [2]
Не менш важливою є діяльність такої громадської організація як «Кримської Асоціації Сільського Зеленого туризму».
Голова Асоціації: Гришкова Тетяна Сергіївна.
Основною метою діяльності Організації є
-
задоволення та захист законних культурних, соціально-економічних, творчих та інших спільних інтересів своїх членів, а також сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Автономній Республіці Крим.
-
Організація у встановленому законодавством України порядку і без мети отримування прибутку вирішує такі завдання:
- об'єднання зусиль працівників сфери сільського зеленого туризму для спільних дій із захисту своїх законних прав, забезпечення професійних і соціальних інтересів, впровадження нових розробок і досліджень в питаннях сільського зеленого туризму в Криму і Україні, і розвиток сільського зеленого туризму як ключового інструменту створення нових робочих місць в сільській зоні і малих населених пунктах;
- об'єднання зусиль власників садиб сільського зеленого туризму і фахівців, що працюють в цій сфері з метою розвитку даної галузі туризму;
- розширення і популяризація історичної, культурної, етнографічної спадщини і традицій народів, що населяють села Криму;
- сприяння підвищенню рівня і якості послуг сільського зеленого туризму;
- підвищення ролі і авторитету власників садиб сільського зеленого туризму в суспільстві і в державі;
Наступною організацією задіяною у сфері сільського туризму є Товариство "Кримський центр розвитку туризму", створений у рамках міжнародної програми TASIC (2002 рік).
Директор - Микола Терещенко.
Сфера діяльності:
- організація і проведення виставкових заходів. [5]
Важливе місце у діяльності Спілки належить створенню проекту «Кримського інформаційно-методичного центру розвитку етнокультурного туризму».
Дата створення: 2001.07.23
Опис проекту: створення інформаційно-методичного центру розвитку етнокультурного туризму. Реалізація проекту сприяла об’єднанню етнічних груп і запобіганню етнічних конфліктів, залученню в туристичну галузь етнокультурних центрів і господарів, сприятиме їх зайнятості, зміцненню економічного положення як окремих громадян і груп, так і Криму в цілому. Завдяки проекту налагоджено контакти з іншими українськими і зарубіжними туристичними центрами.
Асоціація фермерів та приватних землевласників АР Крим.
Голова Асоціації: Тур Сергій Васильович.
Кримський Республіканський Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі.
Голова: Попельнюк Аркадій Миколайович. [8]
Союз сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Криму.
Була зареєстрована в 1996 році на прохання групи однодумців з Ужгорода, Києва, Сімферополя та Берегового.
Мета у учасників Союзу була одна - зробити відпочинок на селі прибутковою справою, залучити до нього селян і дати городянам альтернативу відпочинку на заморських курортах.
Вид діяльності: творчі, науково-технічні і культурно – просвітницькі громадські об’єднання. [10]
У 2010 році в Бахчисарайському районі також була створена організація об'єктів сільського туризму Бахчисарайського району - кластер сільського туризму Бахчисарайського району - «Бахчисарайські витоки», з метою формування спільного завершеного туристичного продукту.
Для розвитку галузі також був створений Фонд розвитку туризму і курортів Криму. Він є акумулюючим і координуючим органом у вирішенні загальних проблем курортів і туристських підприємств і організацій Криму.
Європейський Союз упродовж найближчих трьох років планує реалізувати в Криму і Севастополі проект з підтримки розвитку туризму загальною вартістю 5 млн. євро.
Мета проекту - сприяти в диверсифікації туризму в Криму і Севастополі, створення привабливого турпродукта, заснованого на використанні унікального потенціалу автономії.
Програма розвитку сільського зеленого туризму на 2011-2015 роки/
Уряд Криму разом із Спілкою сільського зеленого туризму розробляє програму розвитку сільського зеленого туризму на 2011-2015 роки і на ці цілі Рада міністрів автономії уже виділила 200 тис.грн.