-
Екскурсійні об’єкти Карабі-Яйла
Карабі-Яйла — найбільша кримська яйла, вапняковий масив в головній гряді Кримських гір у центральній їх частині. Висота до 1254 м. Північний схил пологий, південний — обривистий. Платообразна поверхня безлеса, в пониженнях — лугово-степова рослинність. Рясніє карою, воронками та іншими формами карсту . Багато печер і природних шахт.
Карабі-Яйла має площу 129 квадратних кілометрів і розміри в широтному напрямку 11,3 кілометрів, в меридіональному – 10 кілометрів. На заході вона обмежена долиною ріки Су-Ат, а низьким покритим лісом хребтом Таш-Хабах поєднана з яйлою Тирке, Демерджі-Яйлою, Долгоруківською яйлою. На сході межею Карабі-Яйла є долина ріки Танасу. Далі на схід Головне пасмо Кримських гір представлене вже не яйлами, а розчленованою системою скелястих або плоских невисоких гір, складених вапняками і уламковими породами. В північному напрямку поверхня Карабі-Яйли поступово спускається до міжпасмової депресії, з півдня яйла обмежена обривами.
Найвища частина яйли (понад 1200 м) знаходиться в межах платоподібного масиву Каратау, розташованого в її південно-західній частині. Гіпсометричні відмітки основної поверхні плато в його південно-східній частині становлять 900-1000 м, в північно-західному напрямку цей показник зменшується до 700 м. Поверхня яйли складена згідно залягаючими верствами різнофаціальних верхньоюрських вапняків, падіння їх північно-західне.
На території Карабі-яйли розташовано кілька заказників і пам'яток природи державного значення.
Геологічний заказник «Гірський карст Криму».
Ботанічний заказник «Карабі-яйла» займає ділянку нагірного плато, де росте багато лікарських рослин.
Геологічний пам'ятник природи «Карстова шахта Солдатська на Карабі-яйлі», найглибша печера в Україні.
Гідрологічний пам'ятник природи «Карасу-Баші» - урочище біля витоків річки Біюк-Карасу на північному схилі яйли.
Ботанічний пам'ятник природи «Кара-Тау» - верхнє плато Карабі-яйли, поросле старим буковим лісом.
Ботанічний заказник «Карабі-яйлинська улоговина», в якому зосереджені рідкісні чагарники ендемічної для Криму ясколка Біберштейна. [21]
Ак-Кая
Ак-Кая (крим. Aq Qaya — біла скеля), Біла Скеля — скеляста гора на сході Внутрішнього пасма Кримських гір, біля м. Білогірська. Підноситься у вигляді стрімчака заввишки до 325 м.
Тут знаходяться пам'ятки епохи палеоліту: відкрито 17 стоянок і поселень. Комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення. Оголошено заповідною 1969, з 1981 — сучасний статус.
Складається з вапняків та мергелів. У результаті ерозії та вивітрювання утворилися грот, ніші й окремості, біля підніжжя — осипища, скупчення брил (хаоси). Переважає різнотравна степова рослинність — понад 400 видів. Зустрічаються зарості шипшини, граба східного.
Кінозйомки
Неповторність та характерність обрису гори стала причиною того, що скеля неодноразово потрапляла на екрани телевізорів. Гора потрапила у такі фільми: «Чоловік з бульвару Капуцинів», «Мустанг-іноходець», «Вождь червоношкірих», «Міраж», «Чіполліно», «Озброєний і дуже небезпечний», «Королі і капуста», «Лобо», «Міняйли», «Дивна долина». [22]