Білет 1

1.Василь Симоненко. Мотиви лірики. Лебеді материнства-напам’ять

Збірки лірики «Тиша і грім», «Земне тяжіння», «Вино з троянд», «Поезії», «Лебеді материнства». Вже перші вірші свідчили про талант, від них віяло свіжістю, щирістю почуттів і думок.(бути трудівником серед трудівників і воїном серед борців за кращі ідеали людини, ось основні завдання, які ставив перед собою Симоненко.

Він за простих людей «Кожна смертна людина по-своєму безсмертна. Про простих людей він пише у віршах «Перший», «Ти знаєш, що ти людина», «Дід умер», «Баба Онися», «Люди прекрасні», «Мій родовід».прекрасна інтимна лірика: «Тиша і грім», «Ти до мене прийшла не із казки чи сну», «Закохана», «Суперники», «Одурена», «Є в коханій і бурі і світа».

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибу казка сивими очима,

Материнська добра ласка в неї за плечима.

Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,

Не пущу тебе колиску синову гойдати.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,

Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Темряву тривожили криками півні,

Танцювали лебеді в хаті на стіні.

Лопотіли крилами і рожевим пір’ям,

Лоскотали марево золотим сузір’ям.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,

Виростуть з тобою приспані тривоги.

У хмільні смеркання мавки чорноброві

Ждатимуть твоєї ніжності й любові.

Будуть тебе кликать у сади зелені

Хлопців чорночубих диво-наречені.

Можеш вибирати друзів і дружину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі,

Стануть над тобою, листям затріпочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

2.Нечуй-Левицький творчість. Мотиви ранньої творчості: повісті «Дві московки», «Бурлачка». «Микола Джеря» - найвидатніше творче досягнення письменника. Тематика творчості: селянство, рекрутчина, заробітчанство, інтелігенція, священики, історична.

«Кайдашева сім’я» - з погляду на високо артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства (Іван Франко). Діти Карп і Лаврін. Батько – Омелько. Мати – Марія. Невістки – Мотря і Мелашка. Розв'язка твору - примирення двох сімей після того, як всохла груша - причина багатьох сварок. "Діло з грушею скінчилося несподівано. Груша всохла і дві сім'ї помирилися. В обох садибах настала мирнота й тиша".

Так закінчується повість у другій редакції. В першому ж виданні була така кінцівка: ''Діло з грушею не скінчилося і досі. А груша все розростається І вшир і вгору та родить дуже рясно, неначе зумисне дражниться з Кайдашами та їх жінками, а здорові, як горнята, груші й досі дратують малих Лаврінових та Карпових дітей". (Груша – символ царизму, влада) особливість – 2 кульмінації.

Білет 2

1.Михайло Драй-Хмара

На тихім озері, де мріють верболози,

давно приборкані, і влітку й восени

то плюскоталися, то плавали вони,

і шиї гнулися у них, як буйні лози.

Коли ж дзвінкі, як скло, находили морози

і плесо шерхнуло, пірнувши в білі сни, -

плавці ламали враз ті крижані лани,

і не страшні були для них зими погрози.

О, ґроно п'ятірне нездоланих співців!

Крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,

що розбиває лід одчаю і зневіри.

Дерзайте, лебеді: з неволі, з небуття

веде вас у світи ясне сузір'я Ліри,

де пінить океан кипучого життя.