Шановні учні11-го класу!

Матеріал який ви отримали, ви маєте оформити у зошиті з Астрономії (який можливо у вас тільки зявиться). Це всі теми з астрономії які ми повинні були розглянути.

Зошити необхідно оформити до 2 – го лютого, тобто до наступного уроку астрономії.

До даного прохання прошу віднестися серйозно.

Дякую за увагу!

Урок 1 8.09 Предмет астрономії. Зв'язок астрономії з іншими науками.

Астрономія — наука про фізичну будову, рух, походження і еволюцію небесних тіл, їх систем і Всесвіту в цілому. Сама назва "астрономія" походить від грецьких слів: "астрон" — світло і "номос" — закон. Сукупність досліджуваних астрономією об'єктів складає Всесвіт.

Традиційними об'єктами дослідження є Сонце, зорі, планети і їх супутники, метеорні тіла, туманності, зоряні системи і Всесвіт в цілому. З прогресом науки зв’язано відкриття нових об’єктів — пульсарів, квазарів (квазізоряних радіо джерел), космічних променів (частинок високих енергій), пошук теоретично передбачуваних "чорних дір" і гравітаційних хвиль.

Сучасна астрономія — широко розгалужена наука. Розділи астрономії тісно пов'язані між собою і можна виділити 6 основних.

1. Астрометрія. Розробляє теоретичні методи, техніку вимірів на небесній сфері і способи математичної обробки. До астрометрії входить: служба часу, календар, побудова географічних координат пунктів на земній поверхні. Підрозділи астрометрії:

2. Небесна механіка — наука про просторовий рух небесних тіл і їх систем під дією сил взаємного тяжіння або іншої фізичної природи. Обчислення видимих положень (ефемерид) і визначення орбіт небесних тіл складає основу даного розділу (носить назву теоретичної астрономії).

3. Астрофізика. Завдання полягає у вивченні фізичних станів і процесів, що відбуваються на поверхні і в надрах небесних тіл, їх хімічного складу , властивостей середовища між небесними тілами.

4. Зоряна астрономія. Дослідження руху і розподілу в просторі зір, газопилових туманностей і зоряних систем, їх структура і еволюція, проблема стабільності. Найбільшим розділом є позагалактична астрономія, яка вивчає властивості і розподіл зоряних систем-галактик, які знаходяться за межами нашої зоряної системи.

5. Космологія — розробляє проблеми походження і еволюції небесних тіл і їх систем, зокрема проблему походження Сонячної системи. Займається проблемою зоре-утворення. Допомагає зрозуміти сучасні геофізичні і геологічні процеси, що проходять в надрах Землі.

6. Космологія — вивчення Всесвіту як єдиного цілого, виявлення геометричної структури Всесвіту, його еволюції та походження всіх об'єктів, що заповнюють його.

Сучасна астрономія тісно пов'язана з математикою і фізикою, біологією і хімією, географією, геологією і космонавтикою. Використовуючи досягнення інших наук, вона в свою чергу збагачує їх, стимулює розвиток, висуваючи перед ними все нові завдання.

Вивчаючи астрономію, слід звертати увагу на те, які відомості є достовірними фактами, а які - науковими припущеннями, що з часом можуть змінитися.

Астрономія вивчає в космосі речовину в таких станах і масштабах, які не можна створити в лабораторіях, і цим розширює фізичну картину світу, наші уявлення про матерію. Усе це важливо для розвитку діалектико-матеріалістичного уявлення про природу.

Урок 2 22.09 Сузіря. Зоряні карти

Сузір'я — будь-яка з 88 ділянок, на які поділена небесна сфера. У менш формальному контексті термін використовується для назви групи зірок, взаємне розташування яких складає якусь фігуру чи контур.

Деякі відомі сузір’я містять добре помітні фігури, складені яскравими зірками, які легко впізнати, наприклад, Велика Ведмедиця (контур ковша), Оріон (фігура мисливця), Лев (контур лежачого лева), Скорпіон. Інші сузір’я не мають таких визначних контурів і містять менш яскраві зірки.

Зірки у сузір’ї рідко мають якийсь зв'язок одна з одною і лише випадково опиняються поруч, якщо їх розглядати саме з Землі. Насправді вони розташовані у космосі в багатьох світлових роках одна від одної. Цікавий виняток з цього правила становить група зірок з сузір’я Великої Ведмедиці.

Розподіл зірок по сузір’ях цілком довільний, і різні культури виділяють на небі різні сузір’я. Однак декілька найбільш помітних контурів, складених яскравими зірками, виділяються більшістю культур, хоча, звичайно, отримують різні назви; такими є сузір’я Оріона і Скорпіона.

За грецькими поглядами небо складалося з сузір’їв і темних місць проміж ними. До того ж, деякі обриси, що їх виділяли давні греки, могли перетинатися, і деякі зірки належали до двох сузір’їв, а інші, що не складали характерних контурів, взагалі не відносили ні до якого сузір’я. Протягом часу у астрономів з’явилася потреба однозначного визначення розташування зірок на небі.

Карта зоряного неба або Атлас зоряного неба — проекція небесної сфери на площину. На карті вказується положення зірок, сузір'їв та інших астрономічних об'єктів. Зараз такі карти використовується для наведення телескопа у потрібну ділянку неба, для відшукання об'єктів за їхніми координатами тощо. Розрізняють графічні та фотографічні зоряні карти. У 1922 році зібрання астрономів усього світу «поділило» небо на 88 сузір'їв і провело між ними чіткі межі.