- •1.Предмет и метод эк.Истории
- •2.Д. М. Кейнс, у. Ерроу і у. Паркер про творчу роль економічної історії в системі економічних наук.
- •3.Багатогранність творчих зв'язків економічної історії з сучасною соціально-економічною практикою.
- •4.Значення економічної історії в економічній освіті. Задачі курсу.
- •5.Первісне нагромадження капіталу як основна умова формування капіталістичної системи господарювання. Джерела первісного нагромадження капіталу в Англії (XVI - XVII ст.)
- •6.Економічні передумови і наслідки великих географічних відкриттів.
- •7.Загальна характеристика економіки Західної Європи в умовах розкладу феодалізму.
- •8.Визначення пп. Його відношення до подальших етапів розвитку техніко-економічної бази капіталізму та проблематика.
- •9.Передумови, хід та наслідки промислового перевороту в Англії.
- •10.Передумови, хід та наслідки промислового перевороту у Франції (кінець хуш ст. -1870 p.).
- •11.Особливості Промислового перевороту у Німеччині(кін.18ст. – 1870р)
- •12.Соціально-економічні причини та наслідки буржуазної революції в сша.
- •14.Соціально-економічні причини та наслідки громадянської війни в сша (1861-1865гг)
- •13.Промисловий переворот у сша
- •15.Розвиток економіки Англії 1870-1913рр.
- •16.Розвиток економіки Франції 1870-1913рр.
- •17.Розвиток економіки Німеччини 1870-1913рр.
- •18.Розвиток економіки сша 1870-1913рр.
- •19.Вплив і світової війни на економіку Англії, Франції, Німеччини,сша.
- •20.Економіка Англії в період 1914-1939рр.
- •21.Економіка Франції в період 1914-1939 pp.
- •22.Економіка Німеччини в період 1914-1939 pp.
- •23.Економіка сша в період 1914-1939 pp.
- •24.Криза 1929-1933 pp. Та її вплив на господарство Англії, Франції, Німеччини та сша.
- •25. Криза 1929-1933 pp. В сша. Новий курс Рузвельта.
- •26.Вплив другої світової війни на економіку сша.
- •27.Розвиток економіки сша в 50-60 pp. XX ст.
- •28.Розвиток економіки сша в 70-90 pp. XX ст.
- •29.Вплив другої світової війни на господарство Англії. Післявоєнні перетворення в економіці.
- •30.Розвиток економіки Англії в 50-60 pp. XX ст.
- •31.Развитие экономики Англии в 70-90 гг XX.
- •32.Влияние второй мировой войны на хоз-во Германии. Послевоенные изменения в эк-ке. Возникновение фрн и ее развитие в 1945-50гг.
- •33.Розвиток економіки фрн в 50-60 pp. XX ст.
- •34.Розвиток економіки фрн в 70-90 pp. XX ст.
- •35.Вплив другої світової війни на економіку Франції. Розвиток господарстваФранції в 1945-1950pp.
- •36.Розвиток економіки Франції в 50-60 pp. XX ст.
- •37.Розвиток економіки Франції в 70-90 pp. XX ст.
- •39.Інтеграційні процеси в Західній півкулі: сша- Латинська Америка (50-90 pp. XX ст.).
- •40.Соціально-економічні передумови формування Київської Русі. Критика норманської теорії.
- •41. Розвиток сільського господарства, ремесла і торгівлі Київської Русі.
- •42. Економічні причини та наслідки розпаду Київської Русі.
- •43.Татаро-монгольське завоювання Київської Русі. Форми експлуатації безпосередніх виробників.
- •44. Сільське господарство Укр. В 13 перш пол. 17 ст.
- •45.Довготривалий процес закріпачення українського селянства. Литовські статути.
- •46. Розвиток ремесла та торгівлі українських земель у XIII першій половині хуіі ст.
- •49.Реформи Петра і та їх вплив на господарський розвиток Лівобережної України.
- •50.Криза феодально-кріпосницької економіки в першій половині 19ст.
- •51.Початок промислового перевороту в Україні(1830-50)
- •52.Реформа 1861 та її с-е наслідки
- •53.Розвиток господарства у. 1860-1890
- •54.Розвиток економіки у.В кінці 19ст. На початку 20ст.
- •55.Вплив монополій на розвиток господарств України (1900-1913).
- •56.Столипінська аграрна реформа
- •57.Вплив 1 світ.Війни на господарство в у.
- •58.Господарство в у. В роки революції та громадянської війни. Політика «військового комунізму»
- •59.Розвиток господарства в у.В 1921-1928 неп
- •60.Розвиток господарства в у.В 1928-1941
- •61.Індустріалізація. Її соціально-економічні наслідки (1928-1941).
- •62.Колективізація сільського господарства України. Голодомор. Соціально-економічні наслідки колективізації.
- •63.Господарство України в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 pp.).
- •64.Відбудова і розвиток господарства України в післявоєнні роки (1945-1950 pp.).
- •65.Розвиток економіки України в 50-60 pp. XX ст.
- •66.Господарські реформи 1957 р. Та 1965 p., їх суть та соціально-економічні наслідки.
- •67.Розвиток економіки України в 70-80 pp. XX ст.
- •68.Розвиток економіки незалежної України.
- •69. Незалежна Україна і Європейський Союз: проблеми інтеграції.
58.Господарство в у. В роки революції та громадянської війни. Політика «військового комунізму»
Повалення самодержавства в Росії створило передумови для демократизації всіх сторін суспільного життя, в тому числі розв'язанні соціально-економічних питань. В Україні важливе значення мало утворення Української Центральної ради на чолі з відомим істориком і політичним діячем М.С.Грушевським. На початку грудня 1917 р. УЦР заснували Головну скарбницю УНР, у якій були підпорядковані всі губернські і повітові казначейства, що стали її місцевим органом. Усі державні податки і прибутки, які збиралися на території УНР, визнавалися державним скарбом України. На початку 1918 р. в Україні виникають українські паперові гроші (гривня). У відбудові народного господарства України велику роль зіграв Генеральний секретаріат торгу й промисловості, якому підпорядкувалися департаменти фабрично-заводського, технічного, гірничого, паливного, тарифного, департамент внутрішнього та зовнішнього торгу, відділ металообробної промисловості та ін. Генеральний секретаріат УЦР розробив план земельної реформи: скасування права власності на поміщицькі, удільні, монастирські, церковні та ін. землі нетрудових господарств. Землі УЦР вважала власністю всього народу. Наймана праця могла використовуватись лише у виключних випадках, тимчасово. Користування землею проголошувалось безкоштовним, оподаткуванню підлягали лише землі, надані понад установлену норму. Зовсім інша соціально-економічна політика проводилась в Україні з приходом до влади гетьмана П. Скоропадського. В документах свого універсалу, оголошеного в квітні 1918 p., гетьман обіцяв, що найближчим часом ліквідує "Соціалістичні експерименти" ЦР, насамперед у сфері економіки. Припинила своє існування Рада Народних Міністрів, а її функції покладались на Раду Міністрів Української держави. Був розроблений проект аграрної реформи, який передбачав примусовий викуп державою великих земельних володінь і розподіл їх між селянами (не більше ніж по 25 десятин на одну особу). Відновлювалась повна свобода щодо укладання купчі з купівлі-продажу землі. Але на практиці в добу Гетьманату повним ходом відбувалася реставрація поміщицького землеволодіння. 14 листопада 1918 р. у Києві утворився Верховний орган відновленої УНР - Директорія. За місяць вона встановила контроль над усією Україною. Директорія стала прямою спадкоємницею Центральної ради. Новій українській владі так і не вдалося налагодити управління економікою. 8 січня 1919 р. був опублікований земельний закон, який проголосив ліквідацію приватної власності на землю, але не дав відповіді на головне питання селян, коли вони її отримають. Земельна власність іноземних землевласників була оголошена недоторканною. Наприкінці 1920 р. Директорія УНР остаточно втратила контроль над територією України. 1919 р. увійшов в історію України як рік встановлення радянської форми державності. В урядовій Декларації від 25 січня 1919 р. проголошувалось за необхідне визволення трудящих із-під гніту експлуатації шляхом націоналізації промисловості, ліквідації поміщицького та монастирського землеволодіння, створення всеохоплюючого законодавства з охорони праці, страхування, пенсійного забезпечення робітників. Український уряд був реорганізований і став називатися Радою народних комісарів (РНК). Моделлю соціально-економічної політики в цей час стала політика "воєнного комунізму", яка передбачала: прискорені темпи націоналізації всіх промислових підприємств; згортання товарно-грошових відносин, заборону свободи торгівлі, запровадження карткової системи розподілу продуктів; заміну товарного ринку як універсального фундаменту економіки розкладками, насамперед продовольчою, а в сільському господарстві - прагнення перейти від одноосібного до усуспільненого виробництва через радгоспи, комуни, артілі; мілітаризацію народного господарства, встановлення державного контролю за виробництвом, запровадження загальної трудової повинності та інші. Своєрідним стержнем політики "воєнного комунізму" стала продрозкладка, з метою вирішення продовольчої проблеми.