43.Татаро-монгольське завоювання Київської Русі. Форми експлуатації безпосередніх виробників.

Перший похід Батия на Русь почався в 1236 році. Монголи наприкінці 1236 року розгромили волзьких болгар, улітку 1237 року підкорили собі половців у межиріччя Волги й Дону, а восени 1237 року головні сили Батия зосередилися у верхів'ях ріки Воронежа. Попереду перед ними лежала Північно-Східна Русь. Першим здобутком завойовників стало Рязанське князівство. “У п'ять днів” здолали Москву. У міру просування військ Батия - Субедея до Володимирської землі опір русичів зростав. З'явилися загони, які в наш час прийнято називати партизанськими. 5 вересня 1240 року війська Батия, Субедея й Бурендея форсували Дніпро й оточили з усіх боків Київ. Роль монголо-татарської навали та іга у словянській історії. Вже перші наслідки завойовницьких походів монголо-татар були катастрофічними для слов'янських земель. За підрахунками археологів, із 74 руських міст XII-XIII ст., відомих з розкопок, 49 були розорені полчищами Батия. До того ж 14 так і не піднялись із руїн, а ще 15 міст з часом перетворилися на села. У перші 50 років панування завойовників на Русі не було побудовано жодного міста, а домонгольського рівня кам'яного будівництва було досягнуто лише через 100 років після навали Батия. Руйнація міст, загибель або рабство значної частини ремісників призвели до втрати спадкоємності у ремісництві, зникнення цілих його галузей, що спричинило занепад торгівлі. Фізичне знищення, рабство та втечі стали трьома ключовими факторами, які помітно зменшили кількість населення на Півдні Русі. Знищення значної частини феодальної еліти не тільки помітно ослабила протидію ворожому володінню, а й суттєво загальмувало та деформувало розвиток феодального землеволодіння, усієї системи феодальних відносин. Іго виявлялося, головним чином, у трьох сферах: економічній (система податей та повинностей -- данина, мито та ін.); політичній (затвердження Ордою князів на столах та видача нею ярликів на управління землями); воєнній (обов'язок слов'янських князівств направляти своїх воїнів до монголо-татарського війська та брати участь у воєнних походах). Стежити за збереженням та зміцненням системи залежності покликані були ханські намісники в руських землях - баскаки. Встановлення монголо-татарського іга на Русі мало свої особливості: 1. Руські землі не увійшли безпосередньо до складу Золотої Орди. 2. На території Русі не було створено постійно діючого адміністративного апарату завойовників. Навіть інститут баскаків на початку XIV ст. фактично ліквідовується. 3.Толерантне ставлення золотоординців до християнства та православного духовенства. Саме ці особливості монголо-татарського панування дали змогу східним слов'янам не тільки зберегти власну етнічну самобутність, а й накопичити державотворчі сили. Золотоординське панування надало імпульсу тенденціям, які помітно вплинули на динаміку східнослов'янського історичного розвитку, якісно змінили характер державних структур, наклали значний відбиток на ментальність народу: 1.Занепад Києва призвів до втрати ним ролі об'єднувача слов'янських земель, що сприяло появі і піднесенню нових об'єднавчих політичних центрів. Спочатку на Заході, скориставшись своєю віддаленістю від Орди та іншими сприятливими факторами, вагомо починає заявляти про себе Галицько-Волинське князівство (XIIIст.-перш пол XVст.), а незабаром на Сході, остаточно оговтавшись від монголо-татарських наскоків, піднімається Московське князівство (середина XIV--XV ст.). До речі, не останню роль у цьому процесі відіграла масова міграція еліти південних князівств (боярства, міського патриціату, церковної ієрархії) та кваліфікованих ремісників спочатку до Володимира, а потім до Москви. 2.Консервація та поглиблення феодальної роздрібненості.3.Поступове витіснення у відносинах між князем і місцевою знаттю принципу васалітету та запровадження стосунків підданства. Принцип васалітету допускав певні права та привілеї для різних верств населення, що певною мірою обмежувало свавілля монарха. Саме права і свободи, що базувались на васалітеті, в подальшому і лягли в основу європейської правової системи, сприяли формуванню буржуазних відносин.