1.Предмет і метод економічної історії.

2.Д. М. Кейнс, У. Ерроу і У. Паркер про творчу роль економічної історії в системі економічних наук.

3.Багатогранність творчих зв'язків економічної історії з сучасною соціально-економічною практикою.

4.Значення економічної історії в економічній освіті. Задачі курсу.

5.Первісне нагромадження капіталу як основна умова формування капіталістичної системи господарювання. Джерела первісного нагромадження капіталу в Англії (XVI - XVII ст.)

6.Економічні передумови і наслідки великих географічних відкриттів.

7.Загальна характеристика економіки Західної Європи в умовах розкладу феодалізму.

8.Визначення промислового перевороту. Його відношення до подальших етапів розвитку техніко-економічної бази капіталізму та проблематика.

9.Передумови, хід та наслідки промислового перевороту в Англії.

10.Передумови, хід та наслідки промислового перевороту у Франції (кінець ХУШ ст. -1870 p.).

11.Особливості промислового перевороту в Німеччині ( кінець XVIII ст. - 1870 p.).

12.Соціально-економічні причини та наслідки буржуазної революції в США.

13.Промисловий переворот у США.

14.Соціально-економічні причини та наслідки громадянської війни в США

(1861-1865 pp.).

15. Розвиток економіки Англії з 1870 по 1913 pp.

16.Розвиток економіки Франції з 1870 по 1913 pp.

17.Розвиток економіки Німеччини з 1870-1913 pp.

18.Розвиток економіки США з 1870 по 1913 pp.

19.Вплив першої світової війни на економіку Англії, Франції, Німеччини та США.

20.Економіка Англії в період 1914-1939 pp.

21.Економіка Франції в період 1914-1939 pp.

22.Економіка Німеччини в період 1914-1939 pp.

23.Економіка США в період 1914-1939 pp.

24.Криза 1929-1933 pp. та її вплив на господарство Англії, Франції, Німеччини та США.

25. Криза 1929-1933 pp. в США. Новий курс Рузвельта.

26.Вплив другої світової війни на економіку США.

27.Розвиток економіки США в 50-60 pp. XX ст.

28.Розвиток економіки США в 70-90 pp. XX ст.

29.Вплив другої світової війни на господарство Англії. Післявоєнні перетворення в економіці.

30.Розвиток економіки Англії в 50-60 pp. XX ст.

31 .Розвиток економіки Англії в 70-90 pp. XX ст.

32.Вплив другої світової війни на господарство Німеччини. Післявоєнні перетворення в економіці. Виникнення ФРН та її розвиток в 1945-1950 pp.

33.Розвиток економіки ФРН в 50-60 pp. XX ст.

34.Розвиток економіки ФРН в 70-90 pp. XX ст.

35.Вплив другої світової війни на економіку Франції. Розвиток господарства

Франції в 1945-1950 pp.

36.Розвиток економіки Франції в 50-60 pp. XX ст.

37.Розвиток економіки Франції в 70-90 pp. XX ст.

З8.Європейський Союз та його роль в розвитку провідних західноєвропейських країн (50-90 pp. XX ст.).

39.Інтеграційні процеси в Західній півкулі: США- Латинська Америка (50-90 pp. XX ст.).

40.Соціально-економічні передумови формування Київської Русі. Критика норманської теорії.

41.Розвиток сільського господарства, ремесла і торгівлі Київської Русі.

42.Економічні причини та наслідки розпаду Київської Русі.

43.Татаро-монгольське завоювання Київської Русі. Форми експлуатації безпосередніх виробників.

44.Сільське господарство України в XIII першій половині ХУІІ ст.

45.Довготривалий процес закріпачення українського селянства. Литовські статути.

46.Розвиток ремесла та торгівлі українських земель у XIII першій половині ХУІІ ст.

47.Соціапьно-економічні наслідки визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького.

48.Господарство України в другій половині ХУІІ-ХУІІІ ст. Сільське господарство. Промисли. Мануфактура. Торгівля.

49.Реформи Петра І та їх вплив на господарський розвиток Лівобережної України.

50.Криза феодально-кріпосницької економіки в першій половині XIX ст. Сільське господарство. Промисловість. Торгівля. Фінанси.

51.Початок промислового перевороту в Україні (30-50 pp. XIX ст.).

52.Реформа 1861 р. та її соціально-економічні наслідки.

53.Розвиток господарства України в 60-90 pp. XX ст. Сільське господарство. Промисловість. Транспорт. Торгівля. Фінанси. Соціальні процеси.

54.Розвиток економіки України в кінці XIX ст. на початку XX ст. Сільське господарство. Промисловість. Транспорт. Торгівля. Соціальні процеси.

55.Вплив монополій на розвиток господарств України (1900-1913).

56.Столипінська аграрна реформа. її суть та соціально-економічні наслідки.

57.Вплив першої світової війни на господарство України.

58.Господарство України в роки революції та громадянської війни. Політика "військового комунізму".

59.Розвиток господарства України в 1921-1928 pp. НЕП та її історико-економічний досвід.

60.Розвиток господарства України в 1928-1941 pp.

61.Індустріалізація. її соціально-економічні наслідки (1928-1941).

62.Колективізація сільського господарства України. Голодомор. Соціально-економічні наслідки колективізації.

63.Господарство України в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 pp.).

64.Відбудова і розвиток господарства України в післявоєнні роки (1945-1950 pp.).

65.Розвиток економіки України в 50-60 pp. XX ст.

66.Господарські реформи 1957 р. та 1965 p., їх суть та соціально-економічні наслідки.

67.Розвиток економіки України в 70-80 pp. XX ст.

68.Розвиток економіки незалежної України.

69. Незалежна Україна і Європейський Союз: проблеми інтеграції.

1.Предмет и метод эк.Истории

Предметом исследования эк истории явл. процесс развития общественного произв-ва, характерный для каждой эк системы и присущий конкретному истор периоду. История народного хоз-ва опирается на общие закономерности истор процесса, изучая в хронологической после-довательности и во всём многообразии хоз-во отдельных стран. Она показывает результаты действия эк законов в различ общественно-эконом формациях. Ф-ции эк истории: 1.исслед-е процесса развития обществ-го производства. 2.обобщение соц-эк опыта в интересах современности. 3.стимулирование разв-я эк теор и отраслевых наук. 4.интеграция эк знаний 5.повышение уровня культуры эк мышления

Методы ЭИ:1.исторический, 2.логич-кий, 3.диалектический, 4.хронологический 5.моделирования

«Без эк.истории нет эк теории»-Шмуллер. Периодизация: сущ-ет 2подхода: 1)Формационный(Маркс)-базир.на том,что истор чел-кого общ-ва-это история последов-ной закономерной смены обществ-эк формаций,котор происходят в результате соц. Революций. Маркс выделил 5способов пр-ва ПС+ПО=способ пр-ва. 1.первообщинный 2.рабовлад 3.феодальн. 4.капиталистический 5.комунистический (отсутств частной собств). 2)Цивилизационный подход хар-ет поиск движ-я сил истор-го процесса:рост населения, нац.качества и др. У.Ростоу стадии эк общ-ва: 1.традиционное общ-во 2.подготовка предпос для взлёта 3.взлёт 4.движ-е к зрелости 5.эра высокого массового потребления. Недостаток Марксовской теор в том, что общ-во рассм.в целом(нац.вопросы им не рассматр). Недостаток цивилизац подхода предопределяется тех-м подходом к истории экономики.

2.Д. М. Кейнс, у. Ерроу і у. Паркер про творчу роль економічної історії в системі економічних наук.

Д. М. Кейнс вважав, що історія господарства не тільки ілюструє, але й обґрунтовує економічну теорію. однією з її найважливіших функцій являється перевірка економічних теорій. Відомий американський економіст У. Ерроу, в свою чергу, відзначав, що історико-економічні знання можуть виступати у формі емпіричних даних і використо-вуватись для перевірки теор гіпотез. В їх функції входить також висвітлення розбіжностей у характері і темпах економічного росту окремих країн. Інший американський економіст У. Паркер, услід за Д.М. Кейнсом, підкреслював, що економічна історія являється полігоном, на якому можна перевірити правильність економічної теорії. Він упевнений, що вивчення цієї науки необхідне і для того, щоб уникнути Повторень минулих помилок в економічній політиці. Історія народного господарства виконує ряд творчих функцій і по відношенню до сучасного маркетингу. З останнім її зближує спільність деяких аспектів дослідження: вивчення умов життя та споживчих мотивацій населення, тенденцій ділової активності, політики цін, кон'юктури внутрішнього і міжнародного ринків. Економічна історія тісно пов'язана і з такою дисципліною, як історія економічної думки. Вивчаючи історико-економічні умови формування економічних ідей, вона визначає рівень залежності концепцій від господарського довкілля. Досліджуючи довготривалий процес розвитку господарських підсистем, історики-економісти приходять до висновку, що інноваційні процеси у сферіматеріально-технічної бази підприємств часто суттєво випереджують інновації в області управління трудовими ресурсами. Такий розрив в інноваційних процесах стримує розвиток економічних об'єктів, знецінюючи одноразово рівень ефективності нововведень у техніці і технології. В таких ситуаціях історики-економісти можуть виступати ініціаторами постановки актуальних міждисциплінарних проблем. Уже сьогодні вони вказують на актуальність розробки менеджменту духовних виробничих сил підприємства, в рамках якого могли б формуватись гуманітарні технології радикальних змін на рівні мислення, знання, досвіду, навичок, умінь та моралі безпосереднього виробника.