2. Організація курсового проектування

2.1 Загальні питання організації курсового проектування

Курсове проектування включає в себе наступні етапи 

• визначення теми курсового проекту;

• оформлення завдання на курсовий проект;

• виконання курсового проекту;

• перевірка курсового проекту;

• захист курсового проекту.

Курсовий проект студент виконує особисто під керівництвом викладача кафедри інформаційних управляючих систем та технологій. Керівник курсового проекту призначається на спеціальному засіданні кафедри, яке проводиться на початку навчального року.

На керівника курсового проекту покладаються наступні обов'язки:

• формує і видає студенту завдання на курсовий проект;

• рекомендує студенту необхідну технічну літературу, довідники,

стандарти та інші матеріали;

• проводить регулярні консультації, які передбачені розкладом, а при необхідності - додаткові та індивідуальні консультації;

• допомагає студентові при вирішенні поточних питань проектування і конструювання по темі проекту;

• перевіряє виконану роботу і після її завершення підписує пояснювальну записку і графічні матеріали, проставляючи на титульному аркуші ПЗ рекомендовану оцінку по національній шкалі з врахуванням якості проекту, активності та ініціативності студента при його виконані.

2.2 Визначення теми курсового проекту та оформлення завдання

Тему курсового проекту визначає керівник разом із студентом на початку навчального року. Тематика курсових проектів повинна відповідати профілю кафедри інформаційних управляючих систем та технологій. Курсові проекти можуть бути присвячені розробці:

• програмно-апаратних засобів систем керування технологічними процесами на базі сучасних мікропроцесорів та мікроконтролерів;

• вбудованих мікропроцесорних систем керування побутовими приладами та механізмами;

• контролерів сучасних охоронних систем та систем сигналізації;

• контролерів робототехнічних систем;

• контролерів та інтерфейсних пристроїв автоматизованих систем обробки інформації для приладів вимірювальної техніки, засобів зв’язку, контролю, діагностики;

• мікропроцесорних та мікроконтролерних пристроїв для автоматизації наукових досліджень;

• лабораторних стендів та макетів для вдосконалення навчального процесу.

Курсові проекти кафедри ІУСТ повинні спиратися на прогресивні технології проектування і орієнтуватись на широке застосування:

• сучасних методів і засобів систем автоматизованого проектування (САПР);

• сучасних апаратних і програмних засобів обчислювальної техніки;

• новітньої елементної бази комп’ютерної схемотехніки.

При формуванні тематики курсових проектів кафедра може враховувати потреби і запити підприємств і конструкторських бюро, спрямовані на розробку нових високоефективних систем, які необхідні народному господарству.

Завдання на курсовий проект складає керівник курсового проекту і видає студенту перед початком педагогічної практики. Завдання на курсовий проект оформляється на спеціальному бланку, форма якого і зразок наведені в дод.13.

Назва теми курсового проекту повинна бути по можливості коротка, чітка, без специфічних термінів, скорочень і умовних шифрів, відповідати призначенню і характеризувати особливості об'єкта проектування. Наприклад:

• “Мікроконтролерна охоронна система”,

• “Мікроконтролерний сигналізатор витоку газу”;

• “Металошукач на базі частотоміра”;

• “Терморегулятор на мікроконтролері;

• “Термометр на основі РІС-контролера”;

• “ Світловий індикатор на мікроконтролері”;

• “ Пристрій дистанційного керування піротехнічним шоу ”;

• “ Мікроконтролерний модуль керування двигуном постійного струму ”.

Теми курсових проектів, які представляє кафедра, затверджуються деканом факультету інформатики і направляються у навчальну частину.

Термін здачі студентом завершеного проекту встановлює деканат на початку навчального року, виходячи з графіка навчального процесу.

У вихідних даних до проекту з урахуванням конкретної теми керівник вказує:

• призначення та сферу застосування об'єкта проектування;

• вимоги до точності вимірюваних величин;

• умови експлуатації;

• фактори зовнішньої дії;

• параметри споживаної енергії;

• час безвідмовної роботи;

• інші проектні параметри.

Зміст пояснювальної записки повинен включати у себе основні питання, які підлягають розробці і викладенню у пояснювальній записці до курсового проекту. Питання формуються у загальному вигляді і повинні віддзеркалювати основні розділи і характер задач, які в них вирішуються. Структура змісту, яка уточнюється у завданні, повинна включати в себе такі складові:

• вступ;

• технічні вимоги до об'єкту проектування;

• огляд аналогів;

• проектно-конструкторський розділ має включати: обґрунтування прийнятих проектних рішень по структурним, функціональним та принциповим електричним схемам та їх компонентам, блок-схеми алгоритмів та тексти програм, загрузочних файлів для МК-систем та ін. відомості, які обумовлені завданням на проект;

• електричні розрахунки;

• розрахунок надійності;

• висновки;

• перелік посилань;

• додатки.

У завданні обов'язково вказується повний перелік графічних документів курсового проекту. В перелік графічних документів можуть входити: структурні, функціональні і принципові схеми проектованого пристрою; блок схеми алгоритмів програм.

Графічні документи входять в перелік посилань під загальними назвами. Їх склад конкретизуються в процесі курсового проектування. Об'єм графічних документів курсового проекту повинен становити не менше 3-5 аркушів формату А3 (ГОСТ 2.301-68) в залежності від складності апаратної частини об’єкта проектування, кількість аркушів визначає керівник проекту.

Для забезпечення постійної сталої роботи студента над проектом керівник складає календарний план, який включається в завдання.

Завдання на курсовий проект підписують студент, керівник і затверджує завідуючий кафедрою.