7. Структура позначення учбово - конструкторського документа

1 – курсовий проект;

2 – спеціальність та курс:

(КН – комп’ютерні науки,

4Д – четвертий курс денної форми навчання,

5З ­– п’ятий курс заочна форма навчання);

3 – останні шість цифр номера студентського квитка (допускається вказувати алфавітно-цифрові позначення залікової книжки);

4 – дві останні цифри року виконання проекту:

(наприклад, 2007– 07

2008 – 08);

5 – найменування проектного документа:

(наприклад, пояснювальна записка – 000,

схема електрична структурна – 001,

схема електрична функціональна – 002,

схема електрична принципова – 003);

6 – шифр конструкторського документа:

ПЗ – пояснювальна записка,

ПЕ – перелік елементів,

Е1 – схема електрична структурна,

Е2 – схема електрична функціональна,

Е3 – схема електрична принципова,

СК – складальне креслення.

• в графі 3 - позначення матеріалу деталі (графу заповнюють тільки на кресленнях деталей);

• в графі 4 - літера У (учбовий проект);

• в графі 5 - маса виробу за ГОСТ 2.109-73* (СТ СЭВ 858-78, СТ СЭВ 1182-78);

• в графі 6 - масштаб (проставляється у відповідності з ГОСТ 2.302-68 і ГОСТ 2.109-73);

• в графі 7 - порядковий номер аркуша (на документах, які складаються з одного аркуша, графу не заповнюють);

• в графі 8 - загальну кількість аркушів документа (графу заповнюють тільки на першому аркуші, за виключенням пояснювальної записки, де загальна кількість аркушів проставляють на четвертому аркуші, де міститься основний надпис);

• в графі 9 - роблять наступний запис:

ЗакДУ, ФІ, група КН- для денного відділення, група КНЗ- для заочного відділення.

• графу 10 - не заповнюють;

• у графі 11 - прізвища осіб, які підписують документ (студент, керівник, нормоконтролер, зав. кафедрою);

• в графі 12 - підписи осіб, прізвища яких вказані в графі 11;

• в графі 13 - дата підписання документів;

• графи 14-18 заповнюють при внесенні змін у відповідності з ГОСТ 2.104-68*;

• в графі 19 - позначення документа згідно графи 2, обернене на 180° для формату А4 і для форматів більше А4 при розміщенні основного надпису поздовж довшої сторони аркуша і на 90° для форматів більше А4 при розміщенні основного надпису поздовж короткої сторони аркуша. Графа 19 використовується тільки для креслень і схем.

8. Оформлення курсового проекту на комп’ютері

Курсовий проект включає головним чином два види конструкторських документів – графічну (ГД) та текстову документацію (ТД) у вигляді пояснювальної записки, які у відповідності з ЄСКД називаються конструкторською документацією (КД). Кожний із цих видів документів може бути оформлений як ручним (традиційним) способом, так і з застосуванням комп’ютера. На факультеті інформатики студенти у відповідності з вимогами науково-технічного прогресу повинні розробляти конструкторську документацію з використанням сучасної обчислювальної техніки.

В даному розділі наведені рекомендації щодо найпопулярніших програмних систем САПР для оформлення конструкторської документації.

Для ВНЗ України певним стандартом для оформлення пояснювальної записки став найпоширеніший текстовий редактора фірми Microsoft – MS Word 2003 XP. Цей редактор забезпечує можливості:

• використання та створення необхідних стилів окремих елементів ТД для швидкого їх формування;

• автоматичну перевірку орфографії, граматики, а також стилістики при введенні документа;

• одночасне відкриття і роботи з великою кількістю документів;

• автоматичну корекцію більшості помилок, що часто повторюються;

• створення нового документа за допомогою спеціальних шаблонів, вбудованих в систему;

• автоматизацію введення стандартних елементів тексту, які повторюються у різних частинах курсового проекту.

• включення в текст елементів, створених в інших програмах – рисунків, формул, елементарних таблиць, графіків та інших елементів;

• ефективної роботи з математичними формулами завдяки вбудованому редактору формул;

• автоматичне створення вказівників та змісту документа.

Для оформлення тексту ПЗ необхідно використовувати шрифт Times New Roman (розмір 14, міжрядковий інтервал 1,5, абзац 15 мм).

Для автоматизації науково-технічних розрахунків, оформлення двохвимірних та трьохвимірних графіків, діаграм рекомендується встановлювати на комп’ютері систему MathCAD фірми Mathsoft версії не нижче 12, яка відноситься до класу додатків PSE (problem solution environment – програмне середовище для вирішення задач). Розрахунки можуть бути безпосередньо роздруковані в MathCAD у тому вигляді, які користувач бачить на дисплеї комп’ютера, або збережені у форматі RTF для наступного редагування Microsoft Word.

Для оформлення ГД курсового проектування при створенні структурних та функціональних схем рекомендується використовувати спеціальний графічний редактор RUSPLAN 5.0, який має у своєму складі бібліотеку умовних графічних позначень (УГП) електричних та радіоелементів (ЕРЕ) відповідну до стандартів ЄСКД.

Використання більш потужних графічних систем САПР таких, як P-СAD, OrCAD, дає переваги при наскрізному (від принципової електричної схеми до конструкторського проекту друкованої плати) схемотехнічному проектуванні, але вимагає редагування одержаних документів згідно вимог ЄСКД засобами AutoCAD.

Найбільш поширеною САПР середнього рівня в проектно-конструкторських організаціях СНД є КОМПАС-3ДV6 фірми АСКОН (Санкт-Петербург), яка забезпечує повну підтримку ЄСКД [13].

У кожному випадку використання програмних систем САПР та систем моделювання проектних рішень має бути оговорено у завданні на курсовий проект.