13.Становище наукової галузі України на сучасному етапі.

В Україні створена національна система атестації наукових кадрів, але i вона не бездоганна, потребує якнайшвидшого реформування.

Центром фундаментальної науки в Україні традиційно вважається НАН України, при якій діє велика кількість різноманітних науково-дослідних підрозділів. Наука сучасної України представлена більш як 300 тис. науковців, з них 90 тис. – кандидати і доктори наук. З іншого боку, про високий престиж і рівень нашої науки говорить велика кількість спільних проектів з зарубіжними центрами і окремими науковцями (кількість угод за останні роки зросла у 20 разів). Сьогодні НАН України підтримує широкі міжнародні зв’язки з багатьма країнами світу (Франція, Австрія, Бразилія, Італія, Китай, Угорщина, США, Швеція, Великобританія тощо). Тіснішає співробітництво вітчизняних науковців з українською діаспорою,інтелектуальні сили якої тепер спрямовані на подальше зміцнення позицій України у світі. Слід зазначити, що в Україні продовжується тенденція збільшення частки фундаментальних досліджень за рахунок зменшення частки прикладних i науково-технічних розробок. Слід зазначити, що в останні роки позитивні зрушення в сфері науки все-таки відбулися. Це проявилося не лише в зростанні заробітної плати науковцям, а й у виділенні коштів для закупівлі сучасного обладнання для НАН України. Однак усі ці дії можна розглядати лише як перші кроки. Сьогодні задля інтеграції освіти і науки, розвитку наукових досліджень у сфері біології, математики, механіки, фізики, хімії Міністерство освіти та науки працює над створенням мережі науково-освітніх центрів на базі провідних українських університетів.

Провідним центром розвитку української науки є Академія наук Ук¬раїни, яка з 1994 року одержала статус Національної. Загальна кількість науковців становила 300 тис., з яких 80 тис. — кандидати й доктори на¬ук. Економічна криза істотно вплинула на стан науки. За 1991-1998 рр. фінансування науки скоротилося в 17 разів. 1998 року воно не перевищувало 0,5% державного бюджету. Щорічні витрати на одного науковця не перевищують в Україні 700$ США, тоді як в Ізраїлі - - 41 тис.$, у Південній Кореї — 60 тис.$, США — 180 тис.$. В основному з цих причин Національну академію наук України покинуло 1 500 осіб, які переважно виїхали за кордон (генетики, фізики, теоретики, фізіологи, біохіміки). Незважаючи на значні втрати, в умовах незалежності Україні вдалося здобути ряд серйозних успіхів, наприклад, у гуманітарній сфері.

У системі НАН з'явилися нові інститути. У грудні 1991 року створено Інститут національних відносин та політології, Інститут української ар¬хеографії ім. М. Грушевського (з філіями у Льво- ві й Дніпропетровську), Інститут української мови, Інститут сходознавства ім. А. Кримського, Інститут світової економіки і міжнародних від¬носин, Інститут соціологічних досліджень, Ін¬ститут народознавства.

Україна зберігає вагомий потенціал у ракетно-космічній сфері (наукові центри Києва, Харкова, Дніпропетровська). Триває випуск ракетно-кос¬мічної техніки, серед якої — системи керування та системи стикування ракет «Курс», ракетоносії «Циклон», «Зеніт», «Дніпро». У країна бере участь у реалізації міжнародної програми ракетно-кос¬мічного комплексу морського базування «Мор¬ський старт» і «Глобалстар». Космічна галузь України виконує 130 міжнародних контрактів. У листопаді - грудні 1997 року український космо-навт-дослідник Леонід Каденюк здійснив політ на космічному кораблі «Коламбія». Незважаючи на значні економічні труднощі, українська наука має передові технології в галузі літакобудування, танкобудування, будівництва морських суден, а також у розвідках матема¬тики, теоретичної фізики, біотехнологій, зварювальному виробництві.

4 сектори науки:

• академічний

• галузевий

• заводський

• вузівський

Національну Академію Наук України на 2008 р. складалася з 199 бюджетний установ, 49 дослідницьких підприємств, 39 тис. працівників, які мали в своєму складі 17 тис. науковців: 2,5 тис. докторів, 8 тис. кандидатів наук.