- •1.Дисципліна «Історія України» як об’єкт вивчення, її методологічна та джерельна база.
- •2. Назвіть та охарактеризуйте основні підходи в історичній літературі щодо проблем формування українського етносу.
- •3.Проблема з’ясування походження слов’ян та їх прабатьківщини.
- •1)Російський, великодержавно-шовіністичний;
- •2)Спільність етногенезу всіх трьох слов’янських народів;
- •4.Висвітліть основні етапи міграції населення України та їх причини до хх ст..
- •5.Охарактеризуйте основні етапи міграції населення України та їх прчини у першій половині хх ст.
- •6. Дайте визначення категорії «етнополітика» та обґрунтуйте актуальність етнополітичних проблем на сучасному етапі.
- •7. У чому полягає своєрідність політичної обстановки в Україні після повалення самодержавства у 1917 р.?
- •8. Охарактеризуйте оновні принципи етнополітики після проголошення незалежності держави.
- •9. Процеси імміграції народів срср до України у 40-90 рр. Хх ст., їх причини I масштаби.
- •10. Етнополітика унр за часів Центральної Ради та її концептуальні основи.
- •11. Суть політики коренізації 20-30 рр. Хх ст. Та причини згортання.
- •12. Національна політика Директорії I її наслідки.
- •13. Процеси національно-державного розмежування в процесі коренізації 20-30 рр. Хх
- •14. Тимчасова міграція робочої сили України після 1991 р.
- •15. Назвіть та охарактеризуйте основні хвилі міграції українського народу
- •2 Модуль
- •1.Які основні об’єктивні фактори зумовили формування Київської давньоруської держави?
- •2. Охарактеризуйте основні причини феодальної роздробленості Київської Русі.
- •3. Охарактеризуйте соціальну структуру Київської давньоруської держави
- •4. Які ознаки державності сформувалися в процесі національно-визвольної війни XVII
- •5. Охарактеризуйте процес возз’єднання західноукраїнських земель з урср
- •6. У чому полягала суть політики «воєнного комунізму» I чому вона була скасована?
- •7. Суть та наслідки неПу в Україні.
- •8. Назвіть основні етапи процесу утворення Союзу рср та входження до нього України.
- •9. План «великої України» I його наслідки
- •10. Коли I в якому документі було проголошено суверенітет України?
- •11. Охарактеризуйте об’єктивні умови для проголошення незалежності України
- •12. Назвіть суб'єктивні фактори , що зумовили становлення незалежності України.
- •13. Коли I як відбувся вихід України зі складу срср?
- •14. З’яcуйте основні етапи Конституційного процесу в Україні після набуття незалежності.
- •15. Основні принципи зовнішньої політики України після проголошення незалежності
- •16. Якими факторами зумовлена багатовекторність зовнішньої політики України
- •3 Модуль
- •1. Чим було зумовлене українське національне відродження 1-ої половини XIX ст. I його суть?
- •2. Охарактеризуйте основні програмні документи та статут Кирило-Мефодіївського братства
- •3. Охарактеризуйте суть та етапи розвитку громадівського руху в Україні у 19 ст.
- •4.Висвітліть процес зародження робітничого руху в Україні
- •5. Як відбувалося поширення соціал-демократичного руху в Україні?
- •6. Історичне значення гуртка «Руська трійця»
- •7. Перші політичні партії Наддніпрянської України та їх політичні платформи.
- •8. Критика культу особи Сталіна та його наслідки.
- •9. Дайте визначення поняття «політична система» суспільства I назвіть причини формування адміністративно-командної системи в срср
- •10. Охарактеризуйте основні етапи реалізації соціальної політики у незалежній Україні до кінця 90-х років.
- •11.Основні напрями I результати соціальної політики України на сучасному етапі
- •12.Проблема безробіття та перспектива його розв’язання.
- •13. Причини та наслідки демографічної кризи в Україні
- •14.Політика держави в галузі охорони здоров’я
- •15.Охарактеризуйте поняття «культура» I становище у сфері культури на сучасному етапі
- •4 Модуль
- •1.Як I коли зародилася писемність на Русі I якими були основні типи шкіл у Київській Русі?
- •2. Наслідки освітянських реформ другої половини 19 ст. У Російській імперії.
- •3.Освітянська політика радянської влади в України у 20-30 рр.
- •4. Ліквідація неписьменності I безпритульності у 20-30 рр.
- •5. Заснування української Академії наук.
- •6.Дайте визначення поняття «наука» та охарактеризуйте основні етапи її розвитку
- •7.Суть новітньої революції (перевороту) у природознавстві на межі 19-20 ст.
- •8.Становище української науки у перші половині 20 ст.
- •9.Суть, особливості нтр та її наслідки в Україні.
- •10.Становище освітянської галузі України напередодні проголошення незалежності
- •11.Суть I наслідки реформ загально освітянської середньої школи у 90-х-2000-х роках
- •12.Наслідки реформ вищої освіти в Україні після проголошення незалежності
- •13.Становище наукової галузі України на сучасному етапі.
- •14.Концепція безперервної освіти, її стан I перспективи в Україні.
- •15.Основні напрями I перспективи інноваційного розвитку України в умовах глобалізації
2 Модуль
1.Які основні об’єктивні фактори зумовили формування Київської давньоруської держави?
Процес політичної консолідації східних слов'ян звершився наприкінці IX ст. утворенням великої, відносно єдиної середньовічної Давньоруської держави — Київської Русі.
Під владою Києва об'єдналися два величезних слов'янських політичних центри — Київський і Новгородський. Ця подія, яку літопис відносить до 882 p., традиційно вважається датою утворення Давньоруської держави. Пізніше київському князю підкорилась більшість східнослов'янських земель.
Виникнення Давньоруської держави з центром у Києві було закономірним результатом внутрішнього соціальноекономічного та політичного розвитку східних слов'ян. Процес їх політичної консолідації зумовлений також рядом інших внутрішніх і зовнішніх факторів: територіальною і культурною спільністю східних слов'ян, економічними зв'язками і їхнім прагненням об'єднати сили в боротьбі з спільними ворогами . Інтеграційні політикоекономічні та культурні процеси призвели до етнічного консолідування східних слов'ян, які утворили давньоруську народність. Вони характеризувалися насамперед східністю мови (із збереженням, проте, місцевих діалектів), спільністю території (котра в основному збігалася з межами Київської Русі), матеріальної та духовної культури, релігії, певною економічною цілісністю. Етнічному згуртуванню східних слов'ян в єдину народність сприяли й однакові традиції, звичаї, звичаєве право, закон, суд, військовий устрій, спільна боротьба проти зовнішніх ворогів. Мабуть, уже в цей час виникають певні елементи національної свідомості, почуття патріотизму .
У процесі формування давньоруської державності можна, таким чином, простежити чотири етапи: княжіння східних слов'ян, утворення первісного ядра давньоруської державності — Руської землі, формування південного та північного ранньодержавних утворень, об'єднання цих утворень у середньовічну державу з центром у Києві.
підвищилась продуктивність праці, зникла необхідність спільної обробки землі. землі оброблялись родинами. розвиток ремесла спричинив розвиток торгівлі. розширюються землі, з якими вже не справляються народні збори. зовнішня загроза від сусідніх кочових племен 8-9 ст. за суспільним ладом – ранньофеод. монархія європ.типу.
Укінці IX ст. рівень державної організованості східних слов'ян все ще був низький, частина племен не входила в племінні об'єднання, або охоплювалась ними частково. Існували невеликі держави або напівдержавні племінні княжіння. Втой же час процес державотворення в Європі розширювався. Зокрема, германські племена боролися за об'єднання і створили державу Карла Великого, у VII ст. виникає Болгарська, в Х ст. Польська, Чеська, Угорська та ін. Цей процес у Західній та Центральній Європі не міг не стимулювати державотворчість у східних слов'ян.
Слов'янські племена, в яких відбувалось майнове розшарування, виділилась керівна верхівка, підійшли до такого рівня соціально-економічного розвитку, коли державність, що охоплювала б всі племена, стала історично необхідною. І тому зміна династій у 882 році, злиття, Новгородського і Київського князівств в єдине державне ціле сприяли об'єднанню з часом всіх східнослов'янських племен в єдину державу — могутню Київську Русь.
ПРИЧИНИ УТВОРЕННЯ ДЕРЖАВИ У СХІДНИХ СЛОВ'ЯН
• Дальший розвиток господарства, що привів до виникнення майнової нерівності, приватної власності і соціального розшарування.
• Необхідні були нові методи управління у зв'язку зі збільшенням розмірів території, зростанням військової активності.
• Виникли міста, які стали політичними центрами племінних союзів.
• Влада родоплемінної знаті стає спадковою.
• Потреба в організації захисту від кочівників (хазар, варягів, печенігів та ін.).