4. Які ознаки державності сформувалися в процесі національно-визвольної війни XVII

Основні ознаки Української козацької держави: сучасні українські дослідники (Я. Малик, Б. Вол, В. Чуприна) зробили ґрунтовні й послідовні висновки, що козацька держава періоду Б. Хмельницького мала всі характерні для будь-якої держави ознаки, як-от: політичну владу, територію, політико-адміністративний устрій, право, суд і судочинство, фінансову систему та податки, соціальну структуру населення, власне військо, активну зовнішню політику.

Політична влада. На звільнених територіях України та Запоріжжя влада перебувала в руках гетьмана та старшини, обраної козацькою радою. Обраний козацьким товариством гетьман виконував законодавчі та виконавчі функції (видавав універсали, накази, розсилав листи).

Територія. Спочатку козацьке самоврядування поширювалося тільки на територію Запорізької Січі. Під час Національно-визвольної війни території, які були під владою козаків, значно розширилися.

Політико-адміністративний устрій. На всій території, яку зайняла козацька армія, були знищені органи влади Речі Посполитої. Замість них започатковано сотенно-полкову систему, яка виникла ще на Запорізькій Січі. На місцях керували сотенний та полковий уряди.

Великі міста мали магдебурзьке право, влада в них належала магістратам, у найважливіших — отаманам.

Найвищим органом влади залишалася генеральна (військова) рада, яка розв'язувала політичні, військові та господарські питання.

Право, суд та судочинство. Використовувалися юридичні норми звичаєвого та козацького права, магдебурзького права тощо. Зберегли силу й Литовські статути, які захищали інтереси української шляхти та козацької старшини. Установлювалися покарання за зраду українському народові, за відмову надати допомогу в битвах, непокору та шкоду, заподіяну козацькій старшині.

Соціальна структура населення. У Гетьманщині визначалося п'ять станів: козацтво;шляхетство;духовенство;міщанство;селянство.

Наявність власного війська. У роки Національно-визвольної війни українське військо нараховувало до 300 тис. осіб. Воно складалося з представників різних верств суспільства й уперше в історії носило загальнонародний характер. Українська армія була однією з найкращих у Європі за військовою організацією й тактикою.

Активна зовнішня політика. Гетьманщина Б. Хмельницького здобула широке міжнародне визнання. Україна підтримувала постійні дипломатичні контакти з Росією, Кримом, Туреччиною, Польщею, Трансільванією, Молдовським князівством. Українську державу визнали Венеція, Волощина, Швеція та інші країни.

Ознаки державності:

• Наявність території

• Складові частини держави:

а) Політична влада

б)Найвищий законодавчий орган – Генеральна рада

Виконавча в очолювалась гетьманом, який:

• очолював адміністрацію (полкову, сотенну);

• скликав Генеральну та старшинські ради;

• видавав універсали;

• брав участь у судочинстві;

• організовував фінансову систему;

• за рішенням ради розпочинав війну;

• вів переговори;

• керував дипломатичними зв'язками;

• був головнокомандувачем збройних сил.

При гетьманові діяв уряд –Генеральна Рада

в) Судова – Генеральний військовий суд

Політико-адміністративний устрій

Поділ на полки, очолювані полковники. Полки поділялись на сотні

Столиця – м.Чигирин

Грошова одиниця (з 1649 р.)

Військо: козацька кіннота, піхота, артилерія, розвідувальна служба, козацький обоз і флот.

Символіка: малиновий прапор, герб – козак з рушницею.

В ході національно-визвольної війни розпочався інтенсивний процес ліквідації органів влади та адміністративно-територіального устрою Польщі і творення, натомість, українських державних інституцій: центральних і місцевих органів влади, закріплення територій, судових установ, армії, нової соціальної структури. Протягом весни-літа 1648 р. визріває автономістська ідея, закладаються основи політики, яку відомий історик В. Липинський влучно назвав політикою козацького автономізму.

Переосмислення результатів і уроків боротьби дозволило Б. Хмельницькому впродовж першої половини 1649 р. вперше в історії української суспільно-політичної думки нового часу сформувати національно-державну ідею, яка стала визначальною у визвольних змаганнях народу протягом наступних століть і передбачала створення незалежної держави в етнічних межах України як спадкоємиці Київської Русі.

Характерними ознаками Української козацької держави, яка поступово творилася в ході національно-визвольної війни, були:

1.Політична влада – власний уряд – гетьман і старшина.

2.Територія – від р. Случ на заході до московського кордону на сході, від басейну Прип’яті на півночі до степової смуги на півдні; приблизно 200 тис. кв. км.

3.Політико-адміністративний устрій – поділ на полки і сотні; 1649 р. – 16 полків.1650 – 20.

4.Суд і судочинство – У козацькій державі діяла своя система судочинства. Вона складалася з Генерального суду(при гетьманові), полкових і сотенних судів

5.Військо – 100-150тис. осіб

6.Фіскальна система – податки йшли у військовий скарб.

7.Соціальна структура суспільства – ліквідовано стан великих і середніх землевласників; провідна роль у суспільстві перейшла до козацького стану; селянство здобуло особисту свободу; провідна роль у житті міст перейшла до українців.

9. За свідченнями сучасників, наприкінці 1649 р. розпочалося карбування державної монети

8.Міжнародні відносини – активна зовнішньополітична діяльність.(дипломатичні контакти з Росією, Туречиною, Кримськоим ханством, Молдавією, Швецією тощо)

10. „Військо Запорозьке " мало власну державну символіку: прапор малинового кольору та герб із зображенням козака з мушкетом.